КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/10080/25
Провадження № 2/552/970/26
10.04.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Кузіної Ж.В.
секретар судового засідання - Безугла А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про припинення обтяження нерухомого майна (іпотеки) та припинення заборони,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про припинення обтяження нерухомого майна (іпотеки) та припинення заборони посилаючись на те, що 27 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладений договір про надання споживчого кредиту № 11224380000. У забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 27.09.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А. В. за реєстровим номером 4200. Предметом договору іпотеки є належна позивачу квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 червня 2021 року по справі № 552/1093/21 з позивачки додатково стягнуто на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором № 11224380000 від 27 вересня 2007 року у розмірі 82 792 грн. 38 коп. Заборгованість згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 червня 2021 року по справі № 552/1093/21 позивачем 11.08.2021 року перерахована на рахунок АТ"Альфа-Банк" в повному обсязі. Також, на виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2010 року по справі № 2-489/10 погашено заборгованість у розмірі 280 652,13 грн. Оскільки позивачем ОСОБА_1 сплачена заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, тому основне зобов'язання, виконання якого було забезпечене іпотечним майном, відповідно до статті 599 ЦК України є припиненим. Просила визнати припиненим договір іпотеки, припинити заборону та вилучити запис про обтяження, стягнути витрати по справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2025 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно. На адресу суду направлено додаткові пояснення на підставі яких просив розгляд справи проводити у відсутність представника відповідача, відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились, з ухваленням заочного рішення.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 27 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладений договір про надання споживчого кредиту № 11224380000.
Для забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 27.09.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А. В. за реєстровим номером 4200 та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.09.2007 року , номер запису про іпотеку 34569172 та номер запису про обтяження 34569162. Предметом договору іпотеки є належна позивачу квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125 кв. м, житловою площею - 62,2 кв. м.
03 листопада 2010 року заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави по справі № 2-489/10 за позовом Публічного акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повні вимоги задоволено. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11224380000 від 27 вересня 2007 року у розмірі 280 652 грн. 13 коп.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 31 січня 2011 року у справі № 2-489/10 вказане заочне рішення суду було скасоване та 28 липня 2011 року цим же судом ухвалене рішення про задоволення позову ПАТ «УкрСиббанк» та солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11224380000 від 27.09.2007 у розмірі 280652,13 грн, що складається із заборгованості по кредиту - 263635,64 грн та заборгованості по процентам за кредитом - 15889,46 грн станом на 07.09.2009.
Також рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 червня 2021 року у справі № 552/1093/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» грошові кошти у розмірі 82 792,38 грн, що складається із 25258,69 грн - 3% річних на стягнуту за рішенням суду заборгованість та 57533,69 грн інфляційних втрат.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11.12.2024 року по справі № 552/5218/21 рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 травня 2022 року - скасовано та ухвалено у справі нове рішення суду, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.
Постановою суду встановлено, що згідно квитанції № 465302234 від 11.08.2021 ОСОБА_1 сплатила АТ «Альфа-Банк» 82 792,50 грн згідно рішення суду у справі № 552/1093/21. Відповідач ОСОБА_1 сплатила суму заборгованості за кредитним договором № 11224380000 від 27.09.2007 у розмірі 280 652,13 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 23.07.2024 та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 1009022 від 23.07.2024 АТ «Сенс Банк», а тому основне зобов'язання, виконання якого було забезпечене іпотечним майном, відповідно до статті 599 ЦК України є припиненим та відповідно підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки наразі відсутні.
08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "УкрСиббанк" відступило ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ "УкрСиббанк" та фізичними особами.
09 грудня 2019 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Акціонерним товариством "Альфа-Банк" укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" відступило AT "Альфа-Банк" права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами.
Акціонерне товариство "Альфа-Банк" змінило назву на Акціонерне товариство "СЕНС БАНК".
Позивач звернулась до відповідача як іпотекодержателя із заявою щодо вжиття заходів зняття/припинення заборони нерухомого майна накладеного на підставі договору іпотеки нерухомого майна між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А., проте відповідач відмовив у задоволенні заяви.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (див., зокрема, постанови ВП ВС від 31.10.2018 № 202/4494/16-ц (14-318цс18), 28.03.2018 №444/9519/12 (14-10 цс 18), 04.07.2018 № 310/11534/13-ц (14-154цс18)).
Пред'явивши до відповідача позов про дострокове повернення кредиту на підставі частини другої статті 1050 ЦК України, кредитодавець змінив строки виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором № 11224380000 від 27.09.2007 та відповідно втратив право нараховувати проценти за користування кредитом та неустойку (пеню) з моменту зміни правовідношення, що підтверджено також і рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23.06.2021 у справі № 552/1093/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк», як кредитора у грошовому зобов'язанні за вказаним кредитним договором, інфляційних втрат у розмірі 57 533,69 грн та 25 258,69 грн - 3% річних від простроченого зобов'язання, визначеного рішенням суду у справі № 2-837/11, в порядку статті 625 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, первісний кредитор скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України та вимагав повернення заборгованості в повному обсязі, в тому числі дострокового повернення частини позики, що залишилась.
Відповідно, строк виконання зобов'язання за кредитним договором є таким, що настав з дня пред'явлення банком вимоги до боржника про сплату всієї суми боргу достроково.
Таким чином, банк звернувшись до ОСОБА_1 в 2010 році (справа № 2-489/10), про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, змінив строк виконання зобов'язанння.
Сулом установлено, що позивачем ОСОБА_1 виконані судові рішення в частині стягнення заборгованості по кредитому договору.
Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Стаття 391 ЦК України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку»).
Абзац 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку»).
За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором припиняється як це зобов'язання, так і зобов'язання за договором іпотеки, яке є похідним від основного зобов'язання.
Такий правовий висновок міститься в ряді постанов ВС, зокрема, в постановах від 06.08.2020 у справі № 337/1000/19, від 28.04.2021 у справі № 569/14282/19, від 07.07.2021 у справі № 756/13164/18.
Оскільки зобов'язання за кредитним договором № 11224380000 від 27.09.2007 року припинилося, припинилася також іпотека, яка є похідною від основного зобов'язання та дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Однак, іпотекодержатель, не вжив заходів для припинення іпотеки та скасування заборони відчуження нерухомого майна, чим порушується право позивача як власника на розпорядження майном.
Суд зазначає, що на час укладення договору іпотеки порядок державної реєстрації іпотек встановлювався Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою КМУ від 31.03.2004 № 410 (втратила чинність у вересні 2012 р.), відповідно до п. 25 якого після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний був протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою міг бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.
Порядок обтяження нерухомого майна забороною відчуження на час укладення договору іпотеки був урегульований Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5 (у редакції наказу МЮУ від 18.08.2004 р. № 85/5), зареєстрованим в МЮУ 10.06.1999 р. за №364/3657 (втратив чинність у грудні 2012 р.), згідно з п. 2.5 якого відомості про накладені (зняті) заборони та арешти на об'єкти нерухомого майна вносились реєстратором до Реєстру заборон у день їх надходження.
На цей час відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Процедура використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно визначена чинним Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5, зареєстрованим у МЮУ 18.12.2012 за № 2102/22414.
Пункт 7 вказаного Порядку передбачає, що державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта. У разі, коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.
Таким чином, суд установив, що існуючі обтяження щодо належного позивачу майна порушують право власності позивача, тому підлягають припиненню.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки та припинення обтяження іпотеки нерухомого майна.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 968 грн. 96 коп.
Згідно ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 133, 137, 141, 258, 263-265,268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про припинення обтяження нерухомого майна (іпотеки) та припинення заборони - задовольнити.
Визнати припиненим договір іпотеки серія та номер: ВЕХ № 751091-751094, виданий 27.09.2007 року, посвідчений приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Соляник А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4200, що укладений між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК", правонаступником якого є Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" та ОСОБА_1 .
Припинити заборону (обтяження) на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А.В. 27.09.2007 року за № 4201.
Зняти обтяження нерухомого майна, виключивши записи з Державногореєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 5740118, 27.09.2007 17:03:04.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» ( місце знаходження м. Київ, вул. Велика Васильвіська, 100, код ЄДРПОУ 23494714)
Головуючий Ж.В.Кузіна