Справа № 201/3974/26
Провадження № 1-кс/201/1087/2026
08 квітня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
24 березня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій він просить: 1) визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону; 2) невідкладно внести відомості до ЄРДР за статтями 161, 364, 366, 367, 425 КК України та надати витяг.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 наголосив, що оскаржує бездіяльність саме Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул.. Січеславська Набережна, буд. 29. Вважав, що скарга підсудна саме Соборному районному суду міста Дніпра. Просив її розглянути по суті та задовольнити його вимоги в повному обсязі.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки скарга не підсудна Соборному районному суду міста Дніпра з огляду на те, що заявник оскаржує бездіяльність саме Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул.. Січеславська Набережна, буд. 29, а отже мав звертатись за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Заслухавши думку учасників та дослідивши матеріали скарги, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Підсудність скарг, які подаються в порядку ст. 303 КПК України, положеннями глави 26 цього Кодексу, («Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»), не врегульовано взагалі. Частиною першою ст. 306 КПК України лише визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Однак зазначені статті теж не містять вказівок щодо підсудності справ даної категорії.
Норми чинного КПК України визначають, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Виходячи з аналізу ст. 32 КПК України щодо територіальної підсудності, слідує, що, у тому числі, і скарги на рішення, дії або ж бездіяльність слідчого, прокурора підлягає розгляду місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Виходячи з вимог вказаної норми Кримінального процесуального закону, скарги, клопотання подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування. При цьому органом досудового розслідування є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.
Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів Бюро економічної безпеки України; г) органів Державного бюро розслідувань; ґ) Національного антикорупційного бюро України (ч.ч. 2, 3 ст. 38 КПК України).
Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених розділом 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 р., «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р., «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р., «Мельник проти України» від 28.03.2006 р.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
При призначенні скарги до розгляду слідчою суддею з матеріалів скарги було встановлено, що заявник вже звертався щодо оскарження бездіяльності Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону до Шевченківського районного суду міста Полтави, яким його скаргу було повернуто та вказано, що підсудність з оскарження бездіяльності вказаної прокуратури належить Соборному районному суду міста Дніпра. З метою встановлення органу, бездіяльність якого оскаржує ОСОБА_3 , дану скаргу було призначено до судового розгляду.
Разом з тим, в судовому засіданні заявник наполягав, що оскаржує саме бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29, а не Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, оскарження бездіяльності якої підсудне Соборному районному суду міста Дніпра, і до якої було скеровано його заяву про вчинення кримінального правопорушення Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони міста Дніпра для розгляду.
За таких обставин, ураховуючи, що Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону розташована за адресою: Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29, слідча суддя вважає, що скарга подана з порушенням територіальної підсудності, матеріали скарги необхідно повернути заявнику для звернення за територіальною підсудністю.
Відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що орган досудового розслідування, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону, не перебуває під територіальною юрисдикцією Соборного районного суду міста Дніпра, дана скарга повинна подаватись до суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а саме до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Отже слідча суддя дійшла висновку про повернення скарги заявникові.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32, 218, 303, 304, 306 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді з дотриманням вимог КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складений та проголошений 10 квітня 2026 року о 13 годині 40 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1