Справа № 11-cc/824/3205/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 758/3496/26
31 березня 2026 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» та з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 06.03.2026 року задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 02.05.2026 року включно, із визначенням розміру застави у межах 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, громадянина України, одруженого, працевлаштованого з 02.03.2026 року в ФОП ОСОБА_10 , маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 06.03.2026 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що інкримінована ОСОБА_7 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України є необґрунтованою, та такою, що у об'єктивного спостерігача викликає сумніви. Існування у ОСОБА_7 злочинної поведінки не підтверджується документально, сама підозра описана абстрактно без посилання на будь-які докази.
Вказує, що слідчим суддею не встановлено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Зауважує апелянт, що клопотання слідчого не містить викладу обставин, які б могли доводити існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, сторона обвинувачення не зазначає про будь-які обставини, які б теоретично підтвердили, що ОСОБА_7 впливав на свідків, змушував або переконував будь-кого надати неправдиві свідчення.
Характеризуючи особу підозрюваного захисник зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, одружений, на його утриманні перебуває малолітня дитина, має постійне місце проживання та офіційно працевлаштований.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що в провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження № 12026100060000114, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.?
Досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_7 , переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутку, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення досяг домовленості про спільне незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману жителів міста Києва під приводом перевірки походження грошових коштів працівниками Служби Безпеки України (далі - СБУ), виконуючи роль особи, відповідальної за підбір та залучення осіб для здійснення спостереження за кур'єрами, а також за організацію та контроль перерахування коштів на підконтрольні криптогаманці. Для виконання злочинного умислу ОСОБА_7 залучив до злочинної діяльності свого знайомого ОСОБА_11 та інших не встановлених осіб, тим самим вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, невстановлена слідством особа, 10.02.2026 року зателефонувала ОСОБА_12 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої, повідомила про те, що необхідно перевірити її грошові кошти на їх зв'язок з російською федерацією та запропонувала останній передати грошові кошти, які в неї є в наявності, попередньо встановивши в ході розмови, в сумі 58 000,00 доларів США та 13 000,00 Євро особі, яка підійде до під'їзду.
ОСОБА_12 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова невстановленої особи та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах держави, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її зв'язку з російською федерацією у випадку, якщо вона не передасть вказані невстановленою особою грошові кошти, погодилася передати грошові кошти в сумі 58 000,00 доларів США та 13 000,00 Євро. Отримавши її згоду на передачу грошових коштів, невстановлена особа, повідомила ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про те, що їм необхідно прибути за адресою проживання потерпілої, яка повинна передати грошові кошти.
Реалізуючи свій злочинний намір, 10.02.2026 року у незазначений слідством час невстановлена слідством особа, повідомила ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про необхідність поїздки за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 21-Б для отримання грошових коштів від потерпілої.
У подальшому, 10.02.2026 року приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_13 та ОСОБА_11 відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибули за адресою, яку вони отримав у ході телефонної розмови з невстановленою слідством особою, де ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_12 на вулиці біля вищевказаного будинку, грошові кошти в сумі 58 000,00 доларів США (що відповідно курсу НБУ станом на 10.02.2026 становить 2 495 548,6 грн.) та 13 000,00 Євро (що відповідно курсу НБУ становить 664 560,00 грн.). Після отримання грошових коштів у потерпілої ОСОБА_13 та ОСОБА_11 зникли з місця вчинення злочину.
У подальшому, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 в невстановленому слідстві місці та час, але не пізніше 10.02.2026 року віднесли грошові кошти до невстановленого пункту обміну валют (криптовалют) та перерахували їх на криптогаманець вказаний невстановленою особою, таким чином, розпорядились отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 3 160 108,6 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
Крім того, досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_7 , переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутку, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення досяг домовленості про спільне незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману жителів міста Києва під приводом перевірки походження грошових коштів працівниками СБУ, виконуючи роль особи, відповідальної за підбір та залучення осіб для здійснення спостереження за кур'єрами, а також за організацію та контроль перерахування коштів на підконтрольні криптогаманці. Для виконання злочинного умислу ОСОБА_7 залучив до злочинної діяльності свого знайомого ОСОБА_11 та інших не встановлених осіб, тим самим вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Після цього, невстановлена слідством особа діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, реалізуючи злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, повторно з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці та час, визначила мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_14 для подальшого здійснення до неї дзвінка через месенджер «Viber» з метою повідомлення неправдивої інформації щодо перевірки походження грошових коштів, представившись працівниками правоохоронних органів.
Після цього, невстановлена слідством особа 18.02.2026 року зателефонувала ОСОБА_14 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої, повідомила про те, що необхідно перевірити її грошові кошти на їх зв'язок з російською федерацією та запропонувала останній передати грошові кошти, які в неї є в наявності, попередньо встановивши в ході розмови, в сумі 59 449,00 доларів США та 5 200 Євро особі, яка підійде до під'їзду.
ОСОБА_14 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова невстановленої особи та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах держави, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її зв'язку з російською федерацією у випадку, якщо вона не передасть вказані невстановленою особою грошові кошти, погодилася передати грошові кошти в сумі 59 449,00 доларів США та 5 200,00 Євро. Отримавши її згоду на передачу грошових коштів, невстановлена особа, повідомила ОСОБА_13 про те, що йому необхідно прибути за адресою проживання потерпілої, яка повинна передати грошові кошти.
Реалізуючи свій злочинний намір, 18.02.2026 року у невстановлений слідством час невстановлена слідством особа, повідомила ОСОБА_13 про необхідність поїздки за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 1 для отримання грошових коштів від потерпілої.
У подальшому, 18.02.2026 року о 13 год. 35 хв. ОСОБА_13 відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибув за адресою, яку він отримав у ході телефонної розмови від невстановленої слідством особи, де ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_14 на вулиці біля вищевказаного будинку, грошові кошти в сумі 59 449,00 доларів США (що відповідно курсу НБУ станом на 18.02.2026 становить 2 571 627,00 грн.) та 5 200 Євро (що відповідно курсу НБУ становить 266 081,4 грн.). Після отримання грошових коштів у потерпілої ОСОБА_13 зник з місця вчинення злочину.
У подальшому, ОСОБА_13 в невстановленому слідстві місці та час, але не пізніше 18.02.2026 року відніс їх до невстановленого пункту обміну валют (криптовалют) та перерахував їх на криптогаманець вказаний невстановленою особою, таким чином, розпорядились отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 2 837 708,4 грн., яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
Одночасно з цим ОСОБА_11 , діючи відповідно до заздалегідь розподілених ролей, перебуваючи поблизу місця події, здійснював контроль за діями ОСОБА_13 та розвитком обстановки.
Крім того, досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_7 , переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутку, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення досяг домовленості про спільне незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману жителів міста Києва під приводом перевірки походження грошових коштів працівниками Служби Безпеки України (далі - СБУ), виконуючи роль особи, відповідальної за підбір та залучення осіб для здійснення спостереження за кур'єрами, а також за організацію та контроль перерахування коштів на підконтрольні криптогаманці. Для виконання злочинного умислу ОСОБА_7 залучив до злочинної діяльності свого знайомого ОСОБА_11 та інших не встановлених осіб, тим самим вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, незазначена слідством особа, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, реалізуючи злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці та час, визначила мобільний номер телефону НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_15 для подальшого здійснення до неї дзвінка через месенджер «Viber» з метою повідомлення неправдивої інформації щодо перевірки походження грошових коштів, представившись працівниками правоохоронних органів.
Після цього, невстановлена слідством особа 19.02.2026 року зателефонувала ОСОБА_15 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої, повідомила про те, що необхідно перевірити її грошові кошти на їх зв'язок з російською федерацією та запропонувала останній передати грошові кошти, які в неї є в наявності, попередньо встановивши в ході розмови, в сумі 1 070 000,00 грн., 7 754,00 доларів США й 100,00 Євро особі, яка підійде до під'їзду.
ОСОБА_16 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова невстановленої особи та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах держави, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її зв'язку з російською федерацією у випадку, якщо вона не передасть вказані невстановленою особою грошові кошти, погодилася передати грошові кошти в сумі 1 070 000,00 грн, 7 754,00 доларів США 100,00 Євро. Отримавши її згоду на передачу грошових коштів, невстановлена особа, повідомила ОСОБА_17 про те, що йому необхідно прибути за адресою проживання потерпілої, яка повинна передати грошові кошти.
Реалізуючи свій злочинний намір, 19.02.2026 року у невстановлений слідством час невстановлена слідством особа, повідомила ОСОБА_17 про необхідність поїздки за адресою: м. Київ, пр-т. Європейського Союзу, б. 10 для отримання грошових коштів від потерпілої.
У подальшому, 19.02.2026 року приблизно о 09 год. 20 хв. ОСОБА_17 відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибув за адресою, яку він отримав у ході телефонної розмови від невстановленої слідством особи, де ОСОБА_17 отримав від ОСОБА_15 на вулиці біля будинку, грошові кошти в сумі 1 070 000,00 грн., 7 754,00 доларів США (що відповідно курсу НБУ станом на 19.02.2026 становить 335 686,17 грн.) та 100 Євро (що відповідно курсу НБУ становить 5125,77 грн.). Після отримання грошових коштів у потерпілої ОСОБА_17 зник з місця вчинення злочину.
У подальшому, ОСОБА_17 в невстановленому слідстві місці та час, але не пізніше 19.02.2026 відніс їх до невстановленого пункту обміну валют (криптовалют) та перерахував їх на криптогаманець вказаний невстановленою особою, таким чином, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 1 410 811,94 грн, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
Одночасно з цим ОСОБА_11 , діючи відповідно до заздалегідь розподілених ролей, перебуваючи поблизу місця події, здійснював контроль за діями ОСОБА_17 та розвитком обстановки.
05.03.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб повторно в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.
06.03.2026 року слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
06.03.2026 року слідчим суддею Подільського районного суду міста Києва зазначене клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 02.05.2026 року включно, із визначенням розміру застави у межах 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення слідчий суддя, всупереч доводам захисника, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість оголошеної підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.
Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто існують обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, застосував заставу у межах 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 06 березня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 02.05.2026 року включно, із визначенням розміру застави у межах 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4