Справа № 11-cc/824/3320/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 359/1656/26
30 березня 2026 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2026 року, -
за участю:
представникавласника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2026 року задоволено клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025112100000091 від 07.08.2025 року та накладено арешт на планшет торгової марки «Apple» моделі «iPad», серійний номер: M9L27GF6JQ; мобільний телефон торгової марки «Apple» моделі «iPhone 16 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 ; ноутбук торгової марки «НР», серійний номер: 57601474N9, що були вилучені 20 лютого 2026 року слідчим слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 в результаті обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2026 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження представник зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2026 року, він зміг отримати лише 10.03.2026 року, що підтверджується відповідною розпискою.
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена внаслідок неповноти судового розгляду, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що вилучений слідчою під час обшуку мобільний телефон, сім-карта, чохол, три блокноти та зошит не містили жодних відомостей, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що підлягають встановленню під час даного кримінального провадження. Крім того, прокурором ані у клопотанні про арешт майна, ані у судовому засіданні не вказано було про необхідність у проведенні експертиз щодо вилученого майна. Водночас, вилучене майно не є об'єктом кримінально протиправних дій та не зберігає на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, а тому, у зв'язку з тим, що вилучене майно не відповідає жодному з критеріїв, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України, це майно не є доказом у даному кримінальному провадженні.
Зауважує представник, що під час проведення обшуку власниця майна ОСОБА_6 не вчиняла жодних обмежено в доступі до ноутбуку, планшетного комп'ютеру та телефону. Більше того, ОСОБА_6 добровільно надала слідчій можливість оглянути вище перелічене майно та дослідити зміст інформації, яка містилася на вказаних пристроях.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її за викладених обставин, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений представнику ОСОБА_7 , як пропущений із поважної причини, якою є тривалість отримання останнім копії повного тексту оскаржуваної ухвали, але його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що у провадженні СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112100000091 від 07.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України
Зазначено, що до Бориспільської окружної прокуратури Київської області надійшло повідомлення від ГУ «Д» ДЗНД СБ України, що службові особи ДП МА «Бориспіль», діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем в інтересах ТОВ «Мах Трейд», не виконали умови укладеного з останнім договору, що завдало збитків ДП МА «Бориспіль».
За даним фактом було внесені відомості до єдиного реєстру № 42025112100000091 від 07.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що службові особи ДП МА «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069, діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем в інтересах ТОВ «Мах трейд» код ЄДРІІОУ 44278745, достовірно знаючи фінансові можливості очолюваного державного підприємства, не виконали умови укладеного договору з ТОВ «Мах трейд» від 27.01.2022 № 35.1-14/3.1-00032, щодо повної оплати поставленої протиожеледної рідини.
Внаслідок чого в судовому порядку у справі № 911/1439/24 на користь ТОВ «Мах Трейд» стягнуто з ДП МА «Бориспіль» заборгованість у розмірі 5 826 400 гривень з ПДВ та нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних на загальну суму 2 481 000,74 гривень, яку службовими особами ДП МА «Бориспіль» не було сплачено.
В ході проведення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні отримано висновок спеціаліста № 2025-ВС/03/12 від 03.12.2025, щодо розміру збитків (втрати активів) ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069) у сумі 2 926 701,46 грн., внаслідок здійснення останнім несвоєчасних розрахунків на користь ТОВ «Мах Трейд» (код ЄДРПОУ 44278745) по Договору про закупівлю від 27.01.2022 № 35.1-14/3.1- 00032.
Вищевказаний висновок спеціаліста також підтверджений висновком експерта № 15-12/25 від 20.12.2025 року, відповідно до якого: в межах компетенції, дослідженням наданих документів документально підтверджується висновки, викладені у Висновку спеціаліста № 2025-ВС/03/12 від 03.12.2025 року, щодо розміру збитків (втрати активів) ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069) у сумі 2 926 701,46 грн., внаслідок здійснення останнім несвоєчасних розрахунків на користь ТОВ «Мах Трейд» (код ЄДРПОУ 44278745) по Договору про закупівлю від 27.01.2022 № 35.1-14/3.1-00032. Також в межах компетенції, дослідженням наданих документів документально підтверджується висновки, викладені у Висновку спеціаліста №. 2025-ВЄ/03/12 від 03.12.2025, щодо фінансової спроможності (достатності залишків грошових коштів на поточних рахунках) ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» в період з 01.02.2022 по 01.01.2024, а також станом на 01.03.2024 для погашення перед ТОВ «Мах Трейд» кредиторської заборгованості за Договором про закупівлю від 27.01.2022 № 35.1- 14/3.1 -00032.
Також на виконання доручення прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області зазначено, що згідно інформації оперативного працівника ГУ «Д» ДЗНД СБ України, до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення причетні посадові особи ДП МА «Бориспіль», дії яких призвели до збитків державному підприємству та директорів компаній ТОВ «Мах Трейд» та ТОВ «ДІ АР ЕНЕРДЖИ ГРУП», які поставляли протиожеледну рідину на адресу ДП МА «Бориспіль», а саме:
1. Генеральний директор ДП МА «Бориспіль» - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІГІП: 2979210918), за посадовими обов'язками здійснює загальне керівництво та відповідальний за фінансово-господарську діяльність підприємства.
2. Головний бухгалтер ДІГ МА «Бориспіль» - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (11II1: 2750410083), за посадовими обов'язками відповідальна за формування розпоряджень та платіжних доручень підприємства для перерахування коштів по договорам про закупівлю товарів.
3. Директор з фінансових питань та організації і оплати праці персоналу Дії МА «Бориспіль» - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН: НОМЕР_2 ), за посадовими обов'язками відповідальна за управління фінансами на підприємстві та прийняття управлінських рішень щодо здійснення чи не здійснення виплат по договорам про закупівлю товарів.
4. Беніфіціарний власник ТОВ «МАХ СГСТЕМС» та ТОВ «МАХ ТРЕЙД» - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН: НОМЕР_3 ), за посадовими обов'язками керуючий вищевказаних компаній, який приймав рішення про укладання договорів про поставку протиожеледної рідини на Дії МА «Бориспіль» рідини.
5. Директор ТОВ «ДІ АР ЕНЕРЖИ ГРУП» - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН: НОМЕР_4 ), за посадовими обов'язками керуючий вищевказаної компанії, яка поставляла частину протиожеледної рідини на ТОВ «МАХ СІСТЕМС» та ТОВ «МАХ ТРЕЙД».
Також зазначено, що Директор з фінансових питань та організації і оплати праці персоналу ДП МА «Бориспіль» - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_15 .
20.02.2026 року відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду було проведено обшук у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено:
- планшет марки Apple iPad с/н M9L27GF6JQ;
- мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro Мах с/н НОМЕР_1 ;
- ноутбук HP синього кольору с/н 57601474N9.
20.02.2026 року вищезазначені речі постановою старшого слідчого СВ Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_16 визнані речовими доказами у цьому кримінальному проваджені.
26.02.2026 року (клопотання датоване 21.02.2026 року) прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025112100000091 від 07.08.2025 року на майно, а саме: планшет торгової марки «Apple» моделі «iPad», серійний номер: M9L27GF6JQ; мобільний телефон торгової марки «Apple» моделі «iPhone 16 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 ; ноутбук торгової марки «НР», серійний номер: 57601474N9, що були вилучені 20 лютого 2026 року слідчим слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 в результаті обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2026 року вказане клопотання прокурора задоволено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на планшет торгової марки «Apple» моделі «iPad», серійний номер: M9L27GF6JQ; мобільний телефон торгової марки «Apple» моделі «iPhone 16 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 ; ноутбук торгової марки «НР», серійний номер: 57601474N9, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.
Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.
Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.
Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінальних проваджень та попередньою кваліфікацією вчинених кримінально-протиправних діянь.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси фізичної особи з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено їх відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2026 року.
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2026 року, якою задоволено клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025112100000091 від 07.08.2025 року та накладено арешт на планшет торгової марки «Apple» моделі «iPad», серійний номер: M9L27GF6JQ; мобільний телефон торгової марки «Apple» моделі «iPhone 16 Pro Max», серійний номер: НОМЕР_1 ; ноутбук торгової марки «НР», серійний номер: 57601474N9, що були вилучені 20 лютого 2026 року слідчим слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_10 в результаті обшуку квартири АДРЕСА_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
____________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4