9 квітня 2026 року місто Київ
справа № 375/1022/25
провадження № 22-ц/824/3084/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Хасанової А.Р.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «СИНЯВСЬКЕ»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «СИНЯВСЬКЕ»
на ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року, постановлену у складі судді Банах-Кокус О.В..
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «СИНЯВСЬКЕ» про визнання відсутнім права оренди, суд-
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТДВ «СИНЯВСЬКЕ» про визнання відсутнім права оренди.
Під час подачі позову позивачем подано клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи договору оренди землі від 20 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ «СИНЯВСЬКЕ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223783000:05:010:0013, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичний центру МВС України та на вирішення якої поставити питання:
- чи виконаний підпис у договорі оренди землі від 20 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «СИНЯВСЬКЕ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223783000:05:010:0013, ОСОБА_1 ?
Дане клопотання обґрунтовано тим, що експертиза необхідна для підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 не підписував спірного договору оренди землі, що потребує спеціальних знань та з метою об'єктивного дослідження доказів, на які посилається позивач в своїх позовних вимогах.
Подане клопотання позивач та його представник підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача, адвокат Грибенников С.О. не заперечував щодо задоволення клопотання та подав до суду клопотання про додаткові питання до почеркознавчої експертизи:
- чи виконаний підпис, відтворений на видатковому касовому ордері № 187 від 03.03.2009 року ВАТ «СИНЯВСЬКЕ» з підставою - «оренда паю 2009-2025 рік тринадцять тисяч п'ятсот гривень», розташований у нижній правій частині ордера поруч з графою «Підпис», ОСОБА_1 ?
- чи виконаний підпис, відтворений на видатковому касовому ордері № 407 від 20.05.2009 року ВАТ «СИНЯВСЬКЕ» з підставою - «аванс за оренду паїв за 2009-2024роки дві тисячі гривень», розташований у нижній правій частині ордера поруч з графою «Підпис», ОСОБА_1 ?
- чи виконаний підпис, відтворений на видатковому касовому ордері № 142 від 26.02.2010 року ВАТ «СИНЯВСЬКЕ» з підставою - «аванс оренди паю 2010-2024 роки шість тисяч триста п'ятдесят одна грн. 31 коп.», розташований у нижній правій частині ордера поруч з графою «Підпис одержувача», ОСОБА_1 ?
В судовому засіданні усно заявив клопотання про додаткові питання до почеркознавчої експертизи:
- чи виконаний підпис у договорі оренди землі №38 від 8 жовтня 2004 року, ОСОБА_1 ?
- чи виконаний підпис у акті прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 8 жовтня 2004 року №38, ОСОБА_1 ?
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про проведення судової почеркознавчої експертизи задоволено.
Призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено наступне питання:
- Чи виконаний підпис у договорі оренди землі від 20 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «СИНЯВСЬКЕ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223783000:05:010:0013, ОСОБА_1 ?
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
В задоволенні клопотання представника відповідача про додаткові питання до почеркознавчої експертизи - відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, відповідач ТДВ «СИНЯВСЬКЕ» 2 жовтня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати пункт резолютивної частини оскаржуваної ухвали, яким відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про постановку додаткових питань до судової почеркознавчої експертизи та змінити оскаржувану ухвалу шляхом включення до питань судової почеркознавчої експертизи, призначеної цією ухвалою, усіх питань, заявлених відповідачем у клопотанні.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про включення до експертизи додаткових питань, обмеживши експертне дослідження підписом на договорі 2015 року, свідомо виключивши з об'єктів дослідження акт прийому передачі об'єкта оренди за договором 2015 року, а також видаткові касові ордери 2009-2010 років, які є прямим підтвердженням надання землі в користування та сплати орендної плати за договором. Суд позбавив відповідача забезпечення права належним чином на захист, оскільки Акт прийому-передачі 2015 року та виплата орендної плати включно до 2025 року напряму стосується предмета спору, а незадоволення клопотання про додаткові питання є прямим порушенням статей 84 та 103 ЦПК України, які вимагають належності доказів та повноти експертного дослідження
Вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неправомірно звузивши межі оскарження в резолютивній частині ухвали, зазначивши, що вона може бути оскаржена лише «в частині зупинення провадження», хибне тлумачення судом «предмета спору».
Правом на подання відзиву позивач не скористався.
В судове засідання не з'явились сторони, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету представника позивача ОСОБА_1 адвоката Плаксія Р.В. та представника відповідача ТДВ «СИНЯВСЬКЕ» адвоката Грибенникова С.О., що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції суду до їхніх електронних кабінетів (а.с.29-30 том 2).
3 березня 2026 року від сторони відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
З урахуванням встановлених обставин щодо повідомлення учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, колегія суддів, зважаючи на вимоги частина 2 статті 372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За вимогами статей 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасника справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При використанні засобів доказування учасник судового процесу з одного боку має дотримуватися вимоги про отримання інформації лише з визначених в законі засобів доказування та з дотриманням встановленого порядку; з іншого - використання лише певних засобів доказування з числа передбачених законом (позитивна допустимість) або неможливість використання певних засобів доказів (негативна допустимість).
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок експерта відноситься до засобів доказування на підставі частини другої статті 76 ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною другою статті 102 ЦПК встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив визнати відсутнім право оренди відповідача, посилаючись на те, що він не підписував договір оренди земельної ділянки з відповідачем. Для підтвердження своїх позовних вимог і було заявлено клопотання про експертизу, в якому поставлено одне запитання по суті заявлених позовних вимог - «Чи виконаний підпис у договорі оренди землі від 20 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «СИНЯВСЬКЕ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223783000:05:010:0013, ОСОБА_1 ».
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено вказане питання.
Відповідач підтримав призначення експертизи, однак просив на вирішення експерта проставити ряд додаткових запитань, що стосується підписів позивача на касових ордерах та актах прийому - передачі, обґрунтовуючи це тим, що дослідження цих доказів є необхідним для вирішення спору.
Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про включення у перелік запитань поставлених експерту додаткових запитань, суд першої інстанції виходив із того, що підписання касових ордерів № 187 від 3 березня 2009 року, № 407 від 20 травня 2009 року, № 142 від 26 лютого 2010 року, договору оренди землі № 38 від 8 жовтня 2004 року, акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 8 жовтня 2004 року №38, акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 20 березня 2015 року № 38 не є предметом даного спору, оскільки позивач оспорює факт підписання договору оренди землі № 38 від 20 березня 2015 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача, виходячи з предмету і підстав позову.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Позивач вважав, що проведення експертного дослідження щодо поставленого ним запитання буде достатнім доказом на підтвердження його позовних вимог. З'ясування питання про факт підписання чи ні ОСОБА_1 договору оренди підлягає з'ясуванню на цьому етапі розгляду справи, підстав обтяжувати клопотання про призначення експертизи додатковими запитаннями, що могло б призвести до затягування періоду проведення експертизи суд не вбачав. Крім того, у свою чергу, відповідач не позбавлений права після отримання висновку експерта, в разі необхідності, також заявити клопотання про призначення експертизи.
Відповідно до частини другої - п'ятої статті 103 ЦПК України, у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Суд, постановляючи ухвалу про призначення експертизи достатньо мотивував прийняте ним судове рішення, доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують і на їх правильність не впливають.
Відповідно до статті 367 ЦПК України, перевіряючи під час розгляду справи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 367, 369, 371, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, суд ,-
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «СИНЯВСЬКЕ» залишити без задоволення.
Ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 18 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус