Справа № 11-cc/824/2243/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 753/20506/25
30 березня 2026 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року, -
за участі:
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 26.01.2026 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 15.12.2023 року у кримінальному провадженні № 12022105060000586 від 29.06.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах ОСОБА_7 апеляційну скаргу з доповненнями, у яких просить скаргу задовольнити, ухвалу слідчого судді від 26.01.2026 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 15.12.2023 року ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12022105060000586 від 29.06.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт стверджує, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки постановлена з істотним порушенням порядку з розгляду скарги на рішення.
Аналізом руху грошових коштів на розрахункових рахунках ТОВ «Піщанський вапняк» не виявлено фактів перерахування грошових коштів ОСОБА_7 , який в результаті таких операцій мав би змогу заволодіти грошовими коштами товариства.
Посилання сторони обвинувачення на те, що нібито саме ОСОБА_7 був ініціатором укладання договорів та заволодіння коштами потерпілого, ґрунтуються виключно на показаннях потерпілого ОСОБА_9 .
Разом з тим, у матеріалах даного провадження відсутні будь які відомості щодо дотичності підозрюваного ОСОБА_7 як до ініціювання, так і до укладання відповідних правочинів, а головне до розпорядження грошовими коштами ТОВ «Піщанський вапняк».
В судове засідання у справі прокурор не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином були повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, за можливе розглянути дане провадження за відсутністю прокурора, оскільки це не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_10 - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , які підтримали доводи поданої апеляційної скарги, з доповненнями до неї, та просили задовольнити їх за викладених в них підстав, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022105060000586 від 29 червня 2022 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
15 грудня 2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 29 листопада 2019 року по 22 січня 2020 року у невстановленому досудовим розслідуванням місці під приводом здійснення господарсько-правової діяльності шляхом обману заволодів грошовими коштами у великих розмірах, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_9 на загальну суму 706 000,00 гривень.
Так, ОСОБА_7 , будучи у приятельських стосунках із ОСОБА_9 , керуючись корисливими мотивами, а саме: використанням коштів ТОВ «ПІЩАНСЬКИЙ ВАПНЯК» (код ЄДРПОУ 43342285) не за їх цільовим призначенням, всупереч інтересам юридичної особи, вчинив наступні протиправні дії.
У незазначені досудовим розслідуванням дату, час та місці, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_9 разом зайнятись діяльністю, пов'язаною із видобутком та переробкою вапняку, продемонструвавши для цього інвестиційну привабливість проекту та запевнивши про майбутні перспективи прибутковості указаної діяльності. Під приводом реалізації зазначеного проекту було утворено ТОВ «ПІЩАНСЬКИЙ ВАПНЯК», засновниками якого стали: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а директором - ОСОБА_14 .
В результаті домовленості, ОСОБА_7 уклав партнерський договір з ОСОБА_9 , яким визначено організацію їхніх майбутніх взаємин у вказаній сфері діяльності щодо їхніх прав та обов'язків.
Так, сторонами партнерського договору є: сторона 1 - ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ТОВ «ПІЩАНСЬКИЙ ВАПНЯК», а сторона 2 - ОСОБА_9 , ОСОБА_12 . Підписанням цього договору сторони домовилися про наступне:
- сторони підтверджують про наявність між ними відносин, направлених на здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання прибутку;
- прийняття рішення про припинення співпраці з покладенням на сторони відповідних зобов'язань, зокрема, сторона 1 зобов'язується повернути стороні 2 грошові кошти в розмірі 50000 доларів США до 1.03.2021 (відповідно до п. 1 партнерського договору); сторона 1 зобов'язується повернути кошти стороні 2 у будь-який спосіб шляхом повернення поворотної фінансової допомоги, наданої стороною 2 (відповідно до п. 2 партнерського договору); сторона 2 зобов'язується після виконання стороною 1 своїх зобов'язань щодо повернення коштів не претендувати на результати діяльності сторони 1, не ініціювати питання проведення аудиту діяльності та не претендувати на матеріальні блага сторони 1 (відповідно до п. 4 партнерського договору), тощо.
Таким чином, механізмом заволодіння грошових коштів ОСОБА_9 , наданих в якості безвідсоткової поворотної фінансової допомоги став договір від 22.11.2019 №22/11-19 (далі - Договір), укладений між ОСОБА_9 зі сторони надавача та ТОВ «ПІЩАНСЬКИЙ ВАПНЯК» в особі директора ОСОБА_14 - зі сторони отримувача.
Під приводом зазначених цивільно-правових відносин, зловживаючи довірою ОСОБА_9 , не маючи на меті виконання зобов'язань партнерського договору, усвідомлюючи протиправність своїх намірів, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_7 надав ОСОБА_9 реквізити банківського рахунку, а саме: НОМЕР_1 для зарахування грошових коштів в якості поворотної фінансової допомоги.
В подальшому, ОСОБА_9 будучи введеним в оману, вніс частинами грошові кошти на розрахунковий банківський рахунок ТОВ «ПІЩАНСЬКИЙ ВАПНЯК» НОМЕР_1 в загальній сумі 706000,00 грн., які були зараховані поетапно, а саме: 29.11.2019 о 11:57 в сумі 110000,00 грн.; 10.12.2019 о 16:24 в сумі 200000,00 грн.; 16.12.2019 о 16:12 в сумі 257000,00 грн.; 26.12.2019 о 13:40 в сумі 119000,00 грн.; 22.01.2020 о 11:33 в сумі 20000,00 грн.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами у великих розмірах шляхом обману, у період часу з 29.11.2019 по 22.01.2020, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, під приводом реалізації господарської діяльності ТОВ «ПІЩАНСЬКИЙ ВАПНЯК», уклавши партнерський договір з потерпілим, не маючи на меті виконання за ним зобов'язань, використовуючи в якості механізму своїх протиправних дій укладений договір надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 22.11.2019 №22/11-19, ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами, що належать ОСОБА_9 , чим завдав останньому матеріальну шкоду в розмірі 706000,00 грн.
25.09.2025 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва зі скаргою на повідомлення про підозру в порядку ст. 303 КПК України у кримінальному провадженні № 12022105060000586, в якій просив скасувати повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 120221050600000586 від 29 червня 2022 року, складене 15 грудня 2023 року слідчим слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_15 , погоджене в цей же день прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_16 та вручене 15 грудня 2023 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_15 , інших слідчих групи слідчих у кримінальному провадженні № 120221050600000586 від 29 червня 2022 року, прокурора у кримінальному провадженні № 120221050600000586 від 29 червня 2022 року, прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_17 , інших прокурорів групи прокурорів у кримінальному провадженні № 120221050600000586 від 29 червня 2022 року вчинити дії щодо виключення відомостей стосовно оголошення 15 грудня 2023 року підозри ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні № 120221050600000586 від 29 червня 2022 року з Єдиного реєстру досудових розслідувань..
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 26.01.2026 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 15.12.2023 року у кримінальному провадженні № 12022105060000586 від 29.06.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України..
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Згідно п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
КПК України не містить визначення терміну "обгрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у повідомленні про підозру ОСОБА_18 від 15.12.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, колегія суддів не наділена повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.
Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Murray v. the United Kingdom" № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Усі інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваної судової ухвали.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 26 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 15.12.2023 року у кримінальному провадженні № 12022105060000586 від 29.06.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними доповненнями до неї, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3