Справа № 11-cc/824/2320/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 369/22504/25
31 березня 2026 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
представника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.12.2025 року задоволено клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та накладено арешт на земельну ділянку площею 1,0044 га з кадастровим номером 3210945900:01:024:0289, яка розташована за адресою: Київська область, смт Гостомель, вул. Чкалова, 2 та відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належить ТОВ «ФРЕШ ЛТД» (код ЄДРПОУ 40229265) та ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «ФРЕШ ЛТД» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.12.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що з оскаржуваним рішенням ознайомився 30.01.2026 року, а подана апеляційна скарга 02.02.2026 року.
Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без належних на те правових підстав, суперечить вимогам кримінально процесуального закону.
ТОВ «ФРЕШ ЛТД» набуло земельну ділянку правомірно та його посадові особи не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого у даному кримінальному провадженні. З 2016 року будь-яких претензій зі сторони органу досудового розслідування щодо правомірності перебування земельної ділянки у власності товариства не було.
ТОВ «ФРЕШ ЛТД», як добросовісний набувач нерухомого майна, не має нести відповідальність за допущені в минулому помилки посадовими особами органів державної влади чи місцевого самоврядування.
Разом з тим, в судовому порядку вирішувалося питання неправомірності вибуття земельної ділянки із власності ТОВ «Зелене Шатро», судами відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства. Накладений арешт оскаржуваною ухвалою слідчого судді є протиправним та обмежує права Товариства у вільному розпорядженні належним йому майном.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, в провадженні СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016110040000848 від 13.03.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 358 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що на початку 2016 року невстановлені особи здійснили несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи Державного реєстру речових прaв нa нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що призвело до підробки інформації щодо прав власності ТОВ «Зелене Шатро» (код ЄДРПОУ 30942376) на земельну дiлянку, що розташована за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 2 та як наслідок, змінила власника вказаної земельної ділянки, чим заподіяло значну шкоду ТОВ «Зелене Шaтpо».
Так, 11.12.2009 року на підставі договору купівлі-продажу ТОB «Зелене Шатро» (код ЄДРПОУ 30942376) придбало у Гостомельської селищної ради Київської області земельну ділянку (кадастровий номep 3210945900:01:024:0289), що розташована за адресою: Київська область, cмт Гостoмeль, вyл. Чкалoвa, 2.
У подальшому, 18.03.2010 року ТОB «Зелене Шатро» відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ЯД № 753244, виданий відділом Держкомзему в м. Ірпені Київської області, зареєстрований в Книзі записів за № 021096600008), оформило право власність на земельну ділянку площею 1,0044 га (кадастровий номер 3210945900:01:024:0289), що розташована за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 2.
20 лютого 2012 року TOB «Зелене Шатро» отримало декларацію про початок будівельних робіт супермаркету за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 2, за якою гeнеральним підрядником є ТОВ «Хілконстракшн» (код ЄДРПОУ 35135290), що здійснювали будівельні роботи за вищевказаною адресою.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав влacностi зa № 48398816 від 25.11.2015, земельна ділянка площею 1,0044 га (кадастровий номер 3210945900:01:024:0289), що розташована за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 2, нa праві приватної власності належала ТОВ «Зелене Шатро» (код ЄДРПОУ 30942376).
За невстановлених обставин, 19.02.2016 ПП «Грінлайн Компані» (код ЄДРПОУ 40134118) на підставі договору купівлі-продажу передало ПП «Техно Дім» (код ЄДРПОУ 40283662) земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 2 та належала на праві приватної власності ТОВ «Зелене Шатро» (код ЄДРПОУ 30942376).
29 квітня 2016 року директором ТОВ «Зелене Шатро» (код ЄДРПОУ 30942376) ОСОБА_10 подано заяву до слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області про залучення ТОВ «Зелене Шатро» як потерпілого у вказаному кримінальному провадженні. Так, ТОВ «Зелене Шатро» завдано майнової шкоди в результаті неправомірних дій невстановлених осіб, що призвело до зміни власника належної ТОВ «Зелене Шатро» земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 2 та недобудованого майнового комплексу на вказаній земельній ділянці.
Цього ж дня ТОВ «Зелене Шатро» було визнане потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
04.05.2016 року земельну ділянку площею 1,0044 га з кадастровим номером 3210945900:01:024:0289, яка розташована за адресою: Київська область, смт Гостомель, вул. Чкалова, 2 визнано речовими доказами.
28.11.2025 року (клопотання датовано 13.11.2025 року) прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Києво-Святошинського районного суду Київської області про накладення арешту на земельну ділянку площею 1,0044 га з кадастровим номером 3210945900:01:024:0289, яка розташована за адресою: Київська область, смт Гостомель, вул. Чкалова, 2 та відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належить ТОВ «ФРЕШ ЛТД» (код ЄДРПОУ 40229265) та ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.12.2025 року задоволено клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та накладено арешт на земельну ділянку площею 1,0044 га з кадастровим номером 3210945900:01:024:0289, яка розташована за адресою: Київська область, смт Гостомель, вул. Чкалова, 2 та відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належить ТОВ «ФРЕШ ЛТД» (код ЄДРПОУ 40229265) та ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на земельну ділянку площею 1,0044 га з кадастровим номером 3210945900:01:024:0289, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на земельну ділянку, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав, передбачених ст. 167 КПК України для накладення арешту на майно.
Зокрема, посилаючись у клопотанні, що вищевказана земельна ділянка, є речовим доказом та відповідає критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Як вбачається зі змісту клопотання прокурора, земельну ділянку площею 1,0044 га з кадастровим номером 3210945900:01:024:0289, яка розташована за адресою: Київська область, смт Гостомель, вул. Чкалова, 2, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того процесуальний керівник зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненихкримінального-протиправних діянь.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням вищенаведених обставин доводи представника про необґрунтованість застосування найбільш обтяжливого способу арешту майна, що полягає у позбавленні права володіти, користуватися та розпоряджатися арештованим майном є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що земельна ділянка, на яку прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено її відповідність ознакам ст. 98 КПК України, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно, що надасть змогу виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
Слід зазначити, що у даному провадженні арешт майна накладено з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, що по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, не є переконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та накладено арешт на земельну ділянку площею 1,0044 га з кадастровим номером 3210945900:01:024:0289, яка розташована за адресою: Київська область, смт Гостомель, вул. Чкалова, 2 та відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належить ТОВ «ФРЕШ ЛТД» (код ЄДРПОУ 40229265) та ОСОБА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3