Справа № 381/4129/25 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3497/2026 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
07 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2025 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноперекопськ АР Крим, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню доньку, працюючого на посаді жилувальника м'яса та субпродуктів в ТОВ «Сільпо-Фуд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 310 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, у лютому 2024 (точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено), у ОСОБА_8 , з метою особистого збагачення, виник злочинний умисел спрямований на незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежений - канабісу, який він реалізував за наступних обставин.
ОСОБА_8 , реалізуючи свій протиправний намір на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежений - канабісу, з метою збуту, розуміючи протиправний характер своїх дій, посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» № 770 від 06.05.2000, в період часу з лютого 2024 року по 27 травня 2025 року, виготовив за місцем свого проживання та реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичний засіб, обіг якого обмежений - канабіс, та почав постійно зберігати за місцем свого проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , до моменту вилучення працівниками правоохоронних органів.
27.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_8 , було виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежений - канабіс, загальною масою 116,56 г, який був розфасований в 12 поліетиленових зіп-пакетів.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України.
Окрім цього, у невстановлений під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше 27.05.2025 року у ОСОБА_8 перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на незаконний посів та вирощування конопель до їх повного дозрівання.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне вирощування конопель, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи при цьому спеціального дозволу - ліцензії на посів та вирощування рослин конопель, достовірно знаючи про наркотичний вміст даних рослин та маючи умисел на їх незаконне вирощування, з метою доведення їх до стадії достигання, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 27.05.2025 на території домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у підвальному приміщенні здійснив посів рослин конопель в кількості 17 кущів в пластикові горщики для вазонів, крім того облаштував місце для вирощування рослин конопель, а саме встановив спеціальне обладнання та штучне освітлення, яке забезпечувало належні умови для вирощування, провів обробку ґрунту, після чого почав вирощування конопель.
В подальшому, ОСОБА_8 у підвальному приміщенні що на території домоволодіння яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою доведення рослин конопель до стадії дозрівання доглядав за сходами рослин коноплі шляхом обробки грунту, а також поливу даних рослин, вчинивши тим самим незаконне вирощування конопель, щоб згодом з них виготовити наркотичний засіб канабіс.
27.05.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_8 було виявлено та вилучено 17 рослин роду коноплі з окремим коренем кожна.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив незаконний посів та вирощування конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 307 КК України, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України.
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді чотирьох років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 310 КК України - у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 33, 69-1, 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено обчислювати з дня приведення вироку до виконання, зарахувавши йому у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення, починаючи з 27.05.2025 по 29.05.2025 із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі, а з 30.05.2025 по 27.07.2025 із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідає одному дню позбавлення волі.
Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_8 процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі - 15 153 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 80 копійок у дохід держави.
Вирішено питання стосовно речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 - змінити на особисте зобов'язання через відсутність підстав його застосування, відсутність у його поведінці ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В обґрунтування апеляційної скарги з доповненнями захисник зазначає, що оскаржуване судове рішення є незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню на підставі ст. 409 КПК України через істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Апелянт звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 судом першої інстанції здійснювався в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Однак, суд першої інстанції належним чином положення ч. 3 ст. 349 ККП України обвинуваченому ОСОБА_8 не роз'яснив. Не роз'яснив також і наслідків його згоди на розгляд провадження без дослідження доказів.
Так, у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції мотивуючи відсутність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 ст. ст. 75, 76 КК України, навів дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, намір обвинуваченого на збут наркотичного засобу іншим особам, що потенційно сприяє поширенню негативного соціального явища наркоманія, відсутність, на переконання суду, щирого каяття та усвідомлення обвинуваченим тяжкості вчинених ним злочинів та їхніх наслідків. Також суд навів абстрактні формулювання щодо сприйняття діянь обвинуваченого як хобі, захоплення процесом посіву та вирощування рослин конопель, сортування їх з метою пізнання ефекту, який справлятимуть наркотичні речовини, що в них містяться, під час їх вживання, мотивуючи таким чином відсутність підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України та встановлення йому іспитового строку.
Однак, судом першої інстанції ОСОБА_8 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки за один епізод злочинної діяльності за кожним з діянь, вчинених ним вперше. Обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України та до кримінальної відповідальності не притягався.
Також, суд першої інстанції не врахував в якості обставин, що пом'якшують відповідальність на підставі ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину ОСОБА_8 , усвідомлення ним в повній мірі суспільної небезпеки вчинених ним діянь, поведінку після вчинення кримінальних правопорушень.
Разом з цим, у якості обставин, що пом'якшують покарання на підставі ст. 66 КК України судом не враховано, що ОСОБА_8 утримує та виховує дитину з інвалідністю ОСОБА_9 , 2016 р.н., має на утриманні вагітну дружину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується УЗ обстеженням вагітної II триместру (18-21 тиждень). На момент подання апеляційної скарги дружина обвинуваченого ОСОБА_10 перебуває на 27 тижні вагітності, потребує додаткового піклування та утримання з боку свого чоловіка ОСОБА_8 .
Крім того, на момент подання доповнень до апеляційної скарги ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує додаткового піклування та утримання з боку свого батька - ОСОБА_8 , оскільки дружини обвинуваченого - ОСОБА_10 , за відсутністю офіційного джерела доходів за 2026 рік, позбавлена можливості забезпечити повноцінне існування та життєдіяльність двом малолітнім дітям.
Сторона захисту звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_8 офіційно працевлаштований в ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» за професією жилувальник м'яса та субпродуктів, що дозволяє йому мати легальне джерело доходів для утримання малолітньої дитини та вагітної дружини, навпаки свідчить про його суспільну безпечність та неможливість продовження злочинної діяльності. Ізоляція від суспільства ОСОБА_8 поставить членів його родини на межу виживання.
Таким чином, суд першої інстанції не навів переконливих мотивів суспільної небезпечності ОСОБА_8 , можливості його виправлення і перевиховання в умовах ізоляції від суспільства, неможливості застосування до нього положень ст. 75 КК України та звільнення від покарання з випробуванням.
Отже, за наведеними у апеляційній скарзі доводами, на думку сторони захисту, судом першої інстанції під час ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 допущено істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі з доповненнями, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Так, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При цьому, повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КК України.
Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 349 КПК України обвинувачений має належним чином розуміти наслідки розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Однак, суд першої інстанції, постановляючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, вказаних вимог Закону не дотримався.
Так, в мотивувальній частині оскаржуваного вироку зазначено, що суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Проте, прослуховуванням звукозапису судового засідання суду першої інстанції від 08.10.2025 встановлено, що суд належним чином не роз'яснив обвинуваченому, наслідки розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК є, зокрема, правильне розуміння правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою.
Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення щодо ОСОБА_8 з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, враховуючи особливості апеляційного розгляду, обмеженні можливості дослідження доказів, перевірки обставин кримінального провадження та повноцінного розгляду у випадку застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, що визначено у ч. 2 ст. 394 та ч. 3 ст. 404 КПК України.
Оскільки, під час апеляційного розгляду, судом встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не перевіряє інші доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , але вони підлягають обов'язковій перевірці при новому судовому розгляді.
Під час нового судового розгляду, суду першої інстанції необхідно забезпечити право ОСОБА_8 на захист, на доступ до суду та прийняти по справі законне і обґрунтоване рішення, мотивувавши його належним чином.
Крім того, оскаржуваним вироком ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечення можливості проведення нового розгляду судом першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який рахувати з 07 квітня 2026 року, до 05 червня 2026 року включно.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2025 року щодо ОСОБА_8 - скасувати.
Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_8 у виді тримання під вартою - залишити без змін та продовжити його до 05 червня 2026 року включно.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4