Справа № 756/5772/22 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1130/2026 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
03 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 08 травня 2019 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік зі звільненням від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК, з іспитовим строком на 1 рік;
- 14 липня 2021 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 3 місяці;
- 29 листопада 2021 року за 2 ст. 185 КК України до покарання, із застосуванням положень ст. 71 КК, у вигляді арешту строком на 5 місяців,-
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 близько 12 години 00 хвилин 07 березня 2024 року, перебував у торгівельній залі магазину «Foodpod», який належить ТОВ «ФОРА» (код ЄДРПОУ 32294897), що розташований за адресою: м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 12 де у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи цей злочинний умисел ОСОБА_7 взяв з торгівельної полиці магазину товар у вигляді: «Сьомга Премія холодного копчення шматок», арт. 365813, у кількості 3 шт., закупівельною вартістю 125 гривень 70 копійок за 1 шт., загальною вартістю 377 гривень 10 копійок та «Форель Премія холодного копчення шматок», арт.365815, у кількості 2 шт. закупівельною вартістю 122 гривень 55 копійок за 1 шт., загальною вартістю 245 гривень 10 копійок.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, сховав вказаний вище товар за пазуху куртки в яку був одягнений та минаючи касову зону не сплативши за вказаний товар направився до виходу з приміщення вказаного магазину, тим самим, не розплатившись за товар, з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_7 завдав магазину «Foodpod», який належить ТОВ «ФОРА» (код ЄДРПОУ 32294897), матеріального збитку на загальну суму 622 гривні 20 копійок.
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року та переглянути обставини, які можуть пом'якшити покарання.
В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що призначене йому покарання є надто суворим. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не встановлено обставин, які обтяжують покарання, Водночас, суд не в повній мірі врахував пом'якшуючі обставини, зокрема, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Окрім того, обвинувачений звертає увагу на стан його здоров'я, оскільки вже декілька років він стоїть на диспансером обліку з діагнозом - вірусний гепатит С та проходить амбулаторне лікування цього захворювання. Також має результати лабораторних досліджень і висновок спеціаліста, який встановив у нього діагноз - туберкульоз хребта, який може призвести до повного паралічу без належного лікування.
Також, апелянт звертає увагу на сімейний стан, оскільки проживає разом з бабусею ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також хворіє, перебуває на диспансерному обліку та потребує постійного догляду.
Так, у судове засідання призначене на 09.12.2024 обвинувачений ОСОБА_7 не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку із тяжким станом здоров'я. У судове засідання призначене на 28.04.2025 обвинувачений ОСОБА_7 не з'явився, подав клопотання до суду про відкладення судового розгляду у зв'язку із тяжким станом здоров'я. У судове засіданян призначене на 04.08.2025 обвинувачений ОСОБА_7 не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку із захварюванням. У судове засіданян призначене на 14.10.2025 обвинувачений ОСОБА_7 не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку тяжких станом здоров'я та проходженням тривалого лікування. Ухвалою колегії суддів від 14.10.2025 до обвинуваченого ОСОБА_7 було застосовано примусовий привід у наступне судове засідання, яке призначено на 03.02.2026. У судове засідання призначене на 03.02.2026 обвинувачений ОСОБА_7 не з'явився, привід виконано не було, оскільки місцезнаходження останнього станом на момент виконання приводу не відоме.
За таких обставин, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який частково підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого та просив закрити кримінальне провадження на підставі п. 12 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон № 3886-IX, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у 2024 році.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 3028 грн у 2024 році.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 інкримінується вчинення повторно таємного викрадення чужого майна (крадіжки) в умовах воєнного стану, а саме майна ТОВ «ФОРА» на загальну суму 622 грн 20 коп.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення у ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Ураховуючи те, що вартість викраденого майна була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 3028 грн у 2024 році, то колегія суддів вважає, що скоєне обвинуваченим не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Відповідно до п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
За правилами п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження.
Згідно з положеннями ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підлягає закриттю у зв'язку з тим, що на день апеляційного розгляду втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, яке йому інкримінувалось.
При цьому колегія суддів не вбачає підстав вважати, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 12 ч.2 ст. 284 КПК України з огляду на те, що останній під час судового розгляду визнав свою винуватість та підтвердив фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, обвинувальний вирок оскаржив лише в частині призначеного покарання, що також свідчить про його згоду з доведеністю вини.
На підаставі наведеного, колегія суддів приодить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та скасування вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 із закриттям кримінального провадження на підставі п. 12 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 12 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання копії судового рішення.
Судді _________________ ________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4