іменем України
Справа № 210/1512/26
Провадження № 1-кс/210/334/26
04 березня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №22025040000001123 від 11.07.2025 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, офіційно не працює, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, -
В провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №22025040000001123 від 11.07.2025 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025040000001123 від 11.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України.
Так, ухвалою Дніпровського апеляційного суду підсудність даної справи визначено за Металургійним районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, однак, на даний час підготовче судове засідання не призначено.
Враховуючи те, що строк запобіжного заходу спливає 08.03.2026 виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу слідчим суддею.
Встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у липні 2025 року, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, встановили контакт з невстановленою особою, яка діяла в інтересах спеціальних служб Російської Федерації та використовувала обліковий запис на ім'я « ОСОБА_8 » з ім'ям користувача « ОСОБА_9 » у месенджері «Telegram», за вказівкою якої надали іноземній державі та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом здійснення підпалу об'єкта критичної інфраструктури - релейної шафи, з метою її умисного знищення, чим пошкодили об'єкт залізничної інфраструктури, з метою порушення її нормального функціонування, а також шляхом пособництва у вчиненні вибуху поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який створював небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
Крім того, 07.07.2025 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, за вказівкою невстановленої особи, яка діяла в інтересах спеціальних служб Російської Федерації, здійснили підпал об'єкта критичної інфраструктури - релейної шафи, з метою її умисного знищення, чим створили реальну загрозу пошкодження об'єкта залізничної інфраструктури та порушення її нормального функціонування, тобто вчинили диверсію.
Також, 10.07.2025 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, за вказівкою невстановленої особи, яка діяла в інтересах спеціальних служб Російської Федерації, отримали (набули) саморобний пристрій вибухової дії, який в подальшому перенесли до гаражних приміщень поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де залишили (передали) даний пристрій іншим невстановленим особам, у зв'язку з чим виконали усі дії для надання засобів та знарядь, а також сприяли вчиненню дій спрямованих невстановленим особам на вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров'я людей, а також міг призвести до заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення.
А також, 10.07.2025 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, за вказівкою невстановленої особи, яка діяла в інтересах спеціальних служб Російської Федерації, придбали саморобний пристрій вибухової дії, який в подальшому перенесли до гаражних приміщень поблизу будинку за адресою:
АДРЕСА_2 , де залишили (передали) СВП іншим невстановленим особам, тобто виконали усі дії спрямовані на придбання, носіння та передачу вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, всупереч «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576.
Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується:
- за ч. 2 ст.111 КК України за ознаками державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану;
- за ч. 2 ст. 113 КК України за ознаками вчинення з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, в умовах воєнного стану;
- за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України за ознаками пособництва, тобто надання засобів та знарядь для вчинення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, вчиненого з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньому змовою групою осіб.
- за ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками незаконного придбання, носіння, передачі вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
11.07.2025 в порядку ст. 208 КПК України було затримано громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 12.07.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258 КК України.
14.07.2025 ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.09.2025.
05.09.2025 ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000001123 від 11.07.2025 продовжено до шести місяців, тобто до 11.01.2026.
23.12.2025 ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 11.01.2026.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено до 08.03.2026.
Анкетні відомості обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає АДРЕСА_1 , документований паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий органом № 1264 28.04.2025, неодружений, офіційно не працюючий, раніше не судимий,-
обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, у повній мірі обґрунтовується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами, зокрема:
-протоколом обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_6 від 11.07.2025;
-протокол обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 від 11.07.2025;
-протоколом огляду місця події від 11.07.2025;
-протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 від 25.09.2025;
-висновком експерта Дніпропетровського НДЕКЦ № СЕ-19/104-25/36522-ФХВР від 30.09.2025;
-протоколом огляду додатку до висновку експерта № СЕ-19/104-25/31229-КТ від 26.11.2025;
-протоколом огляду оптичного диску вилученого в ТОВ «Лайфселл» від 07.10.2025;
-відповідями на доручення з оперативного підрозділу;
-іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Так, на даний час, ризики передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду свідчить те, що ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість та невідворотність покарання, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів за які передбачено покарання до довічного позбавлення волі, а тому може змінити місце фактичного проживання, виїхати за межі території України або на тимчасово окуповану територію України.
Також, необхідно врахувати, що ОСОБА_5 неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, тобто міцні соціальні зв'язки за місцем проживання відсутні, при цьому злочин вчинив під час дії воєнного стану в Україні та на користь держави-агресора Російської Федерації, налагодивши в ході своєї злочинної діяльності зв'язки із представниками РФ, що значно підвищує ризик переховування від суду.
Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду.
Про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів та іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, з метою надання ними неправдивих висновків та показів у суді, зокрема, шляхом підкупу, залякування та застосування насильства, свідчить те, що ОСОБА_5 знайомий з іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, крім того йому відомо з матеріалів досудового розслідування про проведення судових експертиз та покази свідків, які викривають його злочинну діяльність.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується свідчить те, що збройна агресія проти України триває, а тому знаходячись на свободі ОСОБА_5 може продовжити сприяти у веденні війни проти України, шляхом надання представникам РФ, допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Крім того, обвинувачений діяв з корисливих мотивів, що свідчить про те, що останній для отримання протиправної вигоди може продовжити вчиняти злочини, зокрема, проти основ національної безпеки. Також, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований і скоєння нових злочинів може бути єдиним джерелом збагачення.
Вищевикладені обставини свідчать про те, що безальтернативне тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 є єдиними запобіжним заходом, який здатен запобігти вказаним ризикам.
Прокурор зазначає, що, враховуючи вагомість наявних доказів, тяжкість злочину та суворість покарання, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, а також враховуючи, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та вважає, що матеріалами кримінального провадження підтверджується наявність обґрунтованої підозри у скоєні вищеназваного кримінального правопорушення цією особою.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора, просила відмовити в задоволенні клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з тримання під вартою або визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку адвоката, заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання з додатками, прийшов до наступного висновку.
Клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, слідчим суддею встановлено, що в провадженні Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025040000001123 від 11.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду підсудність даної справи визначено за Металургійним районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, однак, на даний час підготовче судове засідання не призначено.
Враховуючи те, що строк запобіжного заходу спливає 08.03.2026 виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу слідчим суддею.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає встановленою наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначених кримінальних правопорушень, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих злочинів, в межах розслідування якого ставиться питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою.
Що ж стосується наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , то слідчий суддя вважає, що викладені прокурором у клопотанні відомості щодо існування окремих ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, є обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, враховуючи те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_5 вбачаються ознаки складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, які караються позбавленням волі, прокурором в судовому засіданні доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, достатні підстави вважати, що у діях та поведінці обвинуваченого існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, слідчий суддя вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 доцільно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому слідчий суддя зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які мають місце до теперішнього часу.
Вказані обставини слідчим суддею враховані при продовженні строку запобіжного заходу.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, слідчий суддя вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, перешкодити йому в продовженні вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
Відповідно до п. 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому слідчий суддя вважає, що питання доведеності вини підозрюваного не відноситься до компетенції слідчого судді та не може впливати на вирішення питання щодо продовження застосування до нього запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним рішеннях ЄСПЛ.
Зазначене вказує на необхідність продовження обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.
Відповідно до п. 4 ч.4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Згідно обвинувального акту стосовно ОСОБА_5 , останній обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених, зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 258 КК України, що дає право слідчому судді не визначати заставу обвинуваченому.
Слідчий суддя дійшов висновку не визначати розмір застави ОСОБА_5 .
На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176-178, 182- 184, 194, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №22025040000001123 від 11.07.2025 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, тобто до 02 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 09.03.2026 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1