Справа № 173/1697/25
Провадження №2/173/86/2026
про зупинення провадження у справі
06 квітня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,
представника позивача Решетніка О.Ю.,
прокурора Сироватко С.Ю.,
представника відповідача Осипенка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Геник Віталія Миколайовича, в інтересах держави в особі Верхньодніпровської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та скасування реєстрації в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської областівід 21.07.2025 по даній справі відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального провадження.
Ухвалою суду від 27.01.2026 справу призначено до судового розгляду на 10 год. 00 хв. 13 лютого 2026 р.
05 квітня 2026 р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі у зв'язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби. Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 05 березня 2026 року № 1738 ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
В судовому засіданні прокурор заперечував щодо зупинення провадження по справі, зазначив, що ОСОБА_1 мобілізований до лав ЗСУ до подачі позову, по справі приймає участь його представник ОСОБА_2 , який надав всі необхідні докази для розгляду справи по суті, не заперечував щодо закінчення підготовчого судового засідання, тому є всі підстави для продовження судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_3 вирішення цього питання залишив на розсуд суду.
Представник відповідача ОСОБА_2 підтримав раніше подане клопотання просив зупинити провадження по справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, при вирішення питання щодо подальшого розгляду справи виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Разом з тим, п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Сторона у справі може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21).
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року, у справі № 754/947/22, провадження № 14-74цс25, зазначено, що норми права (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України) забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Отже, правила, визначені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжено та який діє по даний час.
Згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч її, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Ст. 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Збройні сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_1 відповідно до довідки від 05.03.2026 за № 1738 виданої Військовою частиною НОМЕР_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Отже, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, відповідач зобов'язаний повідомити про це суд.
Керуючись ст. 187, 251, 253, 254, 353 ЦПК України, суд
Зупинити провадження у цивільній справі № 173/1697/25 за позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Геник Віталія Миколайовича, в інтересах держави в особі Верхньодніпровської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності та скасування реєстрації в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку.
Зобов'язати відповідача - ОСОБА_1 повідомити Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області про припинення його перебування у складі Збройних Сил України протягом 10 днів з дня такого припинення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 10.04.2026.
Суддя О.А. Кожевник