Унікальний номер справи № 379/299/26 Головуючий у суді першої інстанції - Зінкіна В.І.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/9810/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
09 квітня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 352-356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 20 березня 2026 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою договором,
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 20.03.2026 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, а саме: не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Разом з тим, апеляційна скарга міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з майновим станом, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законом розмірі. Скаржник зазначає, що вона є одинокою матір'ю, майна в Україні не має та зараз перебуває у Республіці Казахстан на підставі посвідки про тимчасове місце проживання через воєнний стан в Україні.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно із ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Такими документами, наприклад, можуть бути довідки: з служби соціального захисту; про відсутність майна та майнових прав; про склад сім'ї; про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; довідка фіскального органу про відсутність переліку розрахункових та інших рахунків, тощо
У своєму клопотанні про звільнення від сплати судового збору скаржниця посилається на скрутне матеріальне становище.
При цьому, доказів на підтвердження такого скрутного матеріального становища чи наявності інших обставин, що унеможливлюють сплату судового збору (довідка про доходи за попередній рік, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківських документів про відсутність на рахунку коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), ОСОБА_1 суду не надала.
Отже, вказане клопотання не може бути задоволене судом, оскільки є необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Сума, яка підлягала сплаті при подачі позовної заяви становила 3328,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги з урахуванням зазначених норм становить:
3328,00 грн. * 150% = 4992,00 грн. * 0,8 (коефіцієнт) = 3993,60 грн.
Отже, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3993,60 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 ЦПК України.
Згідно статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175і 177цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 185,356,357 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 20 березня 2026 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою договором, залишити без руху.
Роз'яснити заявнику право в десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, усунути виявлені недоліки, надавши до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору (оригінал квитанції) у встановленому законом розмірі за належними реквізитами або докази на підтвердження обставин заяви про звільнення від сплати судового збору.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач