Головуючий у суді першої інстанції: Лебединець Г.С.
9 квітня 2026 року місто Київ
справа № 358/2070/25
провадження№22-ц/824/9748/2026
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Шкоріної О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської областівід 23 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 23 березня 2026 року задоволені позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 0981763494 від 12.11.2019, у розмірі 67 681 грн 24 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 25 березня 2026 року через підсистему " Електронний суд" подала апеляційну скаргу, в порядку ст.355 ЦПК України.
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що її майновий стан є вкрай скрутним. ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при цьому її єдиним доходом є державна допомога у розмірі 860 грн на місяць. Крім того, на даний час її банківські рахунки заблоковані в межах виконавчих проваджень, що позбавляє її можливості розпоряджатися коштами та унеможливлює сплату судового збору у розмірі 3 633 грн.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що таке не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Надані ОСОБА_1 документи не є достатніми для прийняття рішення про звільнення її від сплати судового збору.
Виписка з ГУ обслуговування клієнтів по картковому рахунку АТ «Державний ощадний банк України станом на 24 березня 2026 року, за період з серпня 2025 по березень 2026 року, не є належним доказом, для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки надана інформація не містить даних про майновий стан особи, і не може бути достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору.
Також, посилання відповідача на те, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує допомогу у розмірі 8620 грн., саме по собі не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору та не позбавляє її можливості виконати обов'язок щодо сплати судового збору.
Отже, докази надані ОСОБА_1 не є належними для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки надана інформація не може вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору та в повній мірі не характеризує майновий стан ОСОБА_1 на період 2025 року. Належних доказів, які підтверджують неможливість сплати судового збору або наявність пільг, ОСОБА_1 не надано, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Належними документами, наприклад, можуть бути довідки: з служби соціального захисту; про відсутність майна та майнових прав; про доходи за минулий 2025 рік з фіскальних органів, про склад сім'ї; про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; довідка фіскального органу про відсутність перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Оскільки таких документів не надано, а надані ОСОБА_1 документи не є достатнім доказом, що підтверджує її майновий стан за минулий рік, та перешкоджає сплаті судового збору, підстави для задоволення клопотання відсутні.
Таким чином, апеляційна скарга, не може бути прийнята Київським апеляційним судом до провадження, оскільки не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України, а саме: особою, яка подала апеляційну скаргу не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або докази, які підтверджують неможливість сплати судового збору.
Згідно п.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання позову до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", у зв'язку з чим ставка судового збору обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,8.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір в розмірі 3633,60 грн. ((3028 грн. х 150% ) х 0,8).
Враховуючи наведене ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3633,60 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: ГУК м. Києва у Солом'янському районі 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а.
Особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно надати суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості повторно подати відповідне клопотання в порядку ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності підстав визначених законом, а також подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі /довідку про доходи з фіскальної служби за 2025 рік; довідку з ГУПФУ в м. Києві про доходи за 2025 рік, 2024 рік; довідку з служби соціального захисту тощо/.
Крім того, апеляційна скарга, не може бути прийнята судом, оскільки така не відповідає вимогам п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України, а саме: до апеляційної скарги поданої в електронній формі через електронний кабінет не додані докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За правилом ч.7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте, до апеляційної скарги ОСОБА_1 не додала докази направлення її копії з додатками ТОВ «Коллект Центр».
Таким чином, апелянту необхідно надати докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліку, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. ст.185, 357 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - залишити без руху, надати строк для усунення зазначеного недоліку протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна