(додаткова)
09 квітня 2026 року місто Київ
справа № 359/4615/25
апеляційне провадження № 22-з/824/485/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
розглянувши питання про ухвалення додаткового судового рішення за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Манзар Тетяни Володимирівни у справі за апеляційною скаргою представникаОСОБА_2 - адвоката Постригань Тетяни Леонідівни на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Чирки С.С., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-
У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 18.04.2025 року до дня закінчення навчання, тобто до 30.06.2026 року, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 1 211,20 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Постригань Т.Л. подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
06 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Манзар Т.В. подала до Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Постригань Т.Л., у якому, крім іншого, просила стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені витрати за правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 5 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Постригань Т.Л. - залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 черваня 2025 року -залишено без змін.
Зі змісту постанови Київського апеляційного суду вбачається, що колегією суддів не було вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу.
31 березня 2026 року від представника ОСОБА_1 адвоката Манзар Т.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основними рішеннями, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або не вирішені всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних
з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду апеляційної інстанції надано: Договір № 29 про надання правової допомоги від 23 квітня 2025 року, укладений між адвокатом Манзар Т.В. та ОСОБА_1 ; квитанцію № 29/2 від 06 вересня 2025 року про отримання адвокатом коштів в сумі 5000 грн. від ОСОБА_1 , за надання юридичних послуг інтересів останньої в Київському апеляційному суді; Додаток № 3 від 06 вересня 2025 року до Договору про надання правової допомоги № 29 від 23.04.2025 року; Акт №29/2 від 06 вересня 2025 року щодо прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 29 від 23.04.2025 року.
З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про доведеність понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн.
Враховуючи те, що під час постановлення ухвали питання про витрати на професійну правничу допомогу не вирішено, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Керуючись статтями 133, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв?язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Додаткова ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: