справа № 991/1874/26
провадження №11-сс/991/227/26
07 квітня 2026 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор"),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2026 року про повернення скарги,
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
27 лютого 2026 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за його заявою про кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2026 року скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з тим, що вона подана особою, яка не має права подавати скаргу.
Висновки слідчого судді щодо наявності передбачених п.1, ч.2 ст.304 КПК підстав для повернення скарги мотивовані тим, що до своєї скарги ОСОБА_5 не долучив жодних документів, які б підтверджували факт його звернення до уповноважених осіб НАБУ з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення. Відтак, особою не підтверджено, що він є заявником та має право подавати таку скаргу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2026 року та призначити новий розгляд його скарги новим слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги ОСОБА_5 посилається на невідповідність висновків слідчого судді щодо відсутності підтвердження його звернення до НАБУ, оскільки проти нього вчинено корупційний злочин, про який він повідомив у заяві до НАБУ за вих. №40 та двічі звертався до слідчого судді зі скаргами, а тому ОСОБА_5 переконаний у тому, що він є і потерпілим і заявником.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_5 перед початком апеляційного розгляду негативно висловився на адресу колегії суддів та самовільно залишив приміщення відеоконференції.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, про поважні причини неприбуття суд не повідомив.
Ураховуючи зазначене і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов'язкової участі сторін у судовому розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, так само як і рішення слідчого судді про повернення відповідних скарг, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), враховуючи позицію особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести апеляційний розгляд за відсутності учасників апеляційного провадження.
Мотиви суду.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів виходить із доводів апеляційної скарги, а також матеріалів судового провадження, і в межах таких доводів оцінює правильність застосування слідчим суддею норм кримінального процесуального закону.
Слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні (п.18 ч.1 ст.3 КПК)
Так, на досудовому провадженні можуть бути, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником (п.1 ч.1 ст.303 КПК).
За вимогами ст.304 КПК слідчому судді серед іншого належить встановити відповідність поданої скарги умовам, визначеним у ст.304 КПК, щодо її прийнятності.
В разі невідповідності скарги передбаченим кримінальним процесуальним законом вимогам, остання у передбачених випадках повертається особі, яка її подала, або слідчий суддя, суд відмовляють у відкритті провадження за нею, при чому встановлення слідчим суддею, судом відповідності скарги вимогам ст.ст.303,304 КПК є обов'язковим процесуальним етапом при вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження за скаргою та повинно бути вчинено за кожною отриманою слідчим суддею скаргою.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.304 КПК, скарга повертається особі, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Зміст цієї норми передбачає обов'язок повернення слідчим суддею скарги особі, яка її подала, в разі встановлення відсутності процесуального права на оскарження за ч.1 ст.303 КПК.
У межах доводів апеляційної скарги колегія суддів оцінює правильність висновку слідчого судді про наявність підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.304 КПК, для повернення скарги з огляду на відсутність у особи, яка її подала, статусу заявника.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів виходить з такого.
З матеріалів провадження вбачається, що у поданій до суду скарзі ОСОБА_5 зазначив про направлення ним 03 лютого 2026 року до НАБУ заяви про вчинення кримінального правопорушення та про відсутність реагування на таку заяву у вигляді внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Повертаючи скаргу, слідчий суддя виходив з того, що до неї не долучено жодних документів, які б підтверджували факт звернення ОСОБА_5 до уповноважених осіб НАБУ із відповідною заявою, у зв'язку з чим дійшов висновку про непідтвердження останнім статусу заявника та відсутність у нього права на подання скарги у розумінні п.1 ч.1 ст.303 КПК.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст.304 КПК скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати скаргу. Зазначене положення спрямоване на недопущення розгляду скарг, поданих особами, які не наділені відповідним процесуальним статусом, що має бути встановлено слідчим суддею на стадії вирішення питання про відкриття провадження.
З огляду на зміст п.1 ч.1 ст.303 КПК право на оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, пов'язується із фактом подання особою заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто із набуттям нею статусу заявника.
Відсутність у кримінальному процесуальному законі вимоги щодо обов'язкового долучення до скарги документів на підтвердження подання заяви не звільняє особу від обов'язку викласти у скарзі такі відомості, які дозволяють встановити наявність у неї відповідного процесуального статусу.
За таких обставин перевірка наявності у особи статусу заявника передбачає встановлення хоча б мінімально визначених та перевірюваних даних щодо факту звернення до уповноваженого органу досудового розслідування із відповідною заявою.
Як убачається зі змісту поданої скарги, ОСОБА_5 обмежився загальним посиланням на направлення ним заяви до НАБУ, не зазначивши даних, які б дозволяли ідентифікувати таке звернення (зокрема, способу направлення, відомостей про отримання відповідним органом чи інших обставин, що свідчать про доведення заяви до відома уповноважених осіб), а також не надав жодних матеріалів, які б підтверджували наведені обставини.
За відсутності таких даних слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про неможливість встановлення факту звернення ОСОБА_5 із заявою про кримінальне правопорушення та, відповідно, про відсутність підстав вважати його заявником у розумінні п.1 ч.1 ст.303 КПК.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків слідчого судді про наявність підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.304 КПК, для повернення скарги.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги процесуального законодавства, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.
При цьому суд зауважує, що повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі наведеного, керуючись ст.303, 304, 407, 422 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2026 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2