Справа № 550/1306/23 Номер провадження 22-ц/814/402/26Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
30 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Триголова В.М.
суддів Дорош А.І., Лобова О.А.
секретар:Горбун К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 червня 2025 року та на додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання недійсним (протиправним) та скасування рішення, поновлення договору оренди землі, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та просила визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення 42 сесії 8 скликання Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 17.02.2023 за № 2924 про припинення дії договору оренди землі для сінокосіння та випасання худоби (загальна площа 16,60 га, кадастровий номер 5325483000:00:002:0199), укладеного між Скороходівською селищною радою та ОСОБА_1 від 18.03.2016, яка знаходиться на території Скороходівської селищної ради за межами с. Скибівка Полтавського району Полтавської області, у зв'язку із закінченням строку дії договору. А також просила визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 18.03.2016, укладений між Скороходівською селищною радою та ОСОБА_1 , шляхом викладення п. 8 у редакції п. 1 додаткової угоди, надісланої на адресу Скороходівської селищної ради від 24.07.2023, а саме «Поновити договір оренди землі від 18.03.2016 на новий термін на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».
В обгрунтування позову зазначала, що спірна земельна ділянка відповідно до договору оренди землі від 18.03.2016 перебувала в оренді у громадянина ОСОБА_2 , в якому орендодавцем зазначена Скороходівська селищна рада, надалі рішенням 30 позачергової сесії виконавчого комітету Скороходівської селищної ради були внесені зміни до вищевказаного договору оренди землі в частині заміни особи орендаря з ОСОБА_2 на його спадкоємицю ОСОБА_1
25.08.2022 позивачем було направлено заяву до Скороходівської селищної громади про продовження договору оренди з усіма необхідними документами. На вказану заяву позивачем отримана відповідь про те, що на період воєнного стану договори вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін і без внесення відомосте й до відповідних реєстрів, а відтак продовження дії договору на даний час є неможливим.
Перед початком посівних робіт позивач дізналася про те, що спірна земельна ділянка вже засіяна невідомими їй людьми. 24.07.2023 ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача з проханням прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, поте у відповідь дізналася, що за її заявою про припинення договору оренди землі та відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки, вказаний договір був припинений, про що внесено відповідний запис державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Посилаючись на те, що вона жодних заяв про припинення договору оренди, а також будь яких інших дій, спрямованих на розірвання спірних правовідносин не вчиняла, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Скороходівської селищної ради про визнання недійсним (протиправним) та скасування рішення, поновлення договору оренди землі - задоволено частково.
Визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 18.03.2016, укладений між Скороходівською селищною радою та ОСОБА_1 , шляхом викладення п. 8 в редакції п. 1 додаткової угоди, надісланої на адресу Скороходівської селищної ради від 24.07.2023, а саме «Поновити договір оренди землі від 18.03.2016 на новий строк на 7 років».
Стягнуто з Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25 липня 2025 року стягнуто з Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із проведенням експертизи, у розмірі 16713,90 грн.
Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач Скороходівська селищна рада. Скарга обґрунтована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження доказів по справі.
Так, 15 лютого 2023 року на ім'я селищного голови Скороходівської селищної ради надійшла заява ОСОБА_1 , яка зареєстрована у книзі вхідної кореспонденції щодо розірвання договору оренди земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби площею 16,60 га від 18.03.2016 року по строку його закінчення
Проте, згідно з висновком експерта від 07.03.2025 № СЕ-19/117-24/21735-ПЧ підпис від імені ОСОБА_1 у заяві від 15.02.2023 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.03.2016, на угоді від 01.03.2023 про припинення дії договору оренди землі від 18.03.2016, на акті прийманняпередачі земельної ділянки від 01.03.2023 до договору оренди землі, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
На підставі прийнятого рішення Скороходівської селищної ради про розірвання договору оренди земельної ділянки гр. ОСОБА_1 особисто звернулася до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з заявою про виключення права оренди з реєстру .Оплата за реєстраційні дії була проведена ОСОБА_1 її банківською карткою, що підтверджує її волевиявлення на припинення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5325483000:00:002:0199 площею 16.60 га. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав за індексним номером 327165579 речове право (оренда земельної ділянки з кадастровим номером 5325483000:00:002:0199 площею 16.60 га) припинено на підставі саме заяви позивача ОСОБА_1 на проведення реєстраційних дій та наданих до неї документів.
Незважаючи на внесення до Державного реєстру речових прав відомостей про припинення договору, 24.07.2023 року позивач ОСОБА_1 , в порушення п. 8 Договору оренди землі від 18.03.2016 року та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» повторно, безпідставно звернулася до Скороходівської селищної ради з проханням прийняти рішення про поновлення договору оренди землі від 18.03.2016 року (кадастровий номер земельної ділянки 5325483000:00:002:0199 площею 16,6 га) на новий строк. До клопотання про поновлення договору був доданий проект Додаткової угоди «Про поновлення договору оренди землі від 18.06.2016 р.».
В порушення законодавства , що регулює спірні правовідносини , а також умов оскаржуваного договору. Судом було неправомірно прийнято до уваги направлення документів про поновлення договору оренди землі від 18.03.2016 року по закінченні майже 6 місячного терміну подачі документів на поновлення договору оренди як наданих в строк та прийняте рішення про «визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 18.03.2016, укладений між Скороходівською селищною радою та ОСОБА_1 , шляхом викладення п. 8 в редакції п. 1 додаткової угоди, надісланої на адресу Скороходівської селищної ради від 24.07.2023, а саме «Поновити договір оренди землі від 18.03.2016 на новий строк на 7 років».
Зважаючи на викладене апелянт просить скасувати рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 червня 2025 року, та постановити нове про відмову в задовленні позовних вимог.
Щодо додаткового рішення, апелянт вказує, що при прийнятті Полтавським районним судом додаткового рішення по цивільній справі 550/1306/23 не було враховано п. 1 ст. 141 ЦПК України «Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог», адже позовні вимоги ОСОБА_1 до Скороходівської селищної ради про визнання недійсним (протиправним) та скасування рішення, поновлення договору оренди землі задоволені частково, тому і судові витрати підлягають розподілу пропорційно.
У зв'язку із чим просить скасувати додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 липня 2025 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні з Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язані із проведенням експертизи.
У справі встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5325483000:00:002:0199 площею 16,60 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Скибівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, перебувала в оренді батька позивача, ОСОБА_2 , згідно з договором оренди землі від 18.03.20216 з цільовим призначенням - для сінокосіння та випасання худоби, угіддя сіножаті строком оренди на 7 років. Пунктом 9 договору встановлений розмір орендної плати 9490,25 грн в рік, що становило 8% від нормативної грошової оцінки 1 гектара пасовищ по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995 року з урахуванням індексації такої оцінки станом на 01.01.2016 на коефіцієнт 4,7964.
Надалі рішенням 30 позачергової сесії виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 04.09.2019 внесені зміни до вищевказаного договору оренди в частині зміни орендаря з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 як спадкоємицю померлого. 04.09.2019 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди .
25.08.2022 від ОСОБА_1 до Скороходівської селищної ради надійшла заява про продовження договору оренди земельної ділянки, на яку відповідач надав відповідь, посилаючись на положення п.п. 1 п. 27 Перехідних положень ЗК України на період воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору оренди до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди , суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: державної, комунальної власності, відтак відповідно на даний час продовжити дію такого договору оренди немає можливості.
25.08.2023 позивач звернулася із заявою по поновлення договору оренди землі та проектом додаткової угоди до вказаного договору (а.с.18-19), проте отримала відповідь від виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, що після звернення Чутівського відділу Диканської окружної прокуратури Полтавської області з листом до відповідача про виявлення нецільового використання спірної земельної ділянки та пропозицією як землевласника самостійно вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, на виконання якого позивачу запропоновано укласти угоду про припинення договору оренди землі від 18.03.2016. Угода підписана сторонами 01.03.2023 та за зверненням ОСОБА_1 до Державного реєстратора речових прав, договір оренди землі від 18.03.2016 року припинив свою дію .
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 15.02.2023, заявник просить розірвати договір оренди земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби площею 16,60 га кадастровий номер 5325483000:00:002:0199, яка перебуває у неї в оренді згідно з договором оренди землі від 18.032016, терміном дії до 7 років.
Згідно з витягом з рішення Скороходівської селищної ради від 17.02.2023 № 2924 Про розгляд заяви ОСОБА_1 «Про розірвання договору оренди землі від 18.03.2016» припинено дію договору оренди землі для сінокосіння та випасання худоби, (загальна площа - 16,60 га, кадастровий номер: 5325483000:00:002:0199) у зв'язку із закінченням строку дії договору. Доручено селищному голові Валерію Штепці укласти додаткову угоду про припинення договору оренди землі для сінокосіння та випасання худоби від 18.03.2016 у зв'язку із закінченням строку його дії. Зобов'язано гр. ОСОБА_1 здійснити реєстрацію припинення іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 16.03.2016 орендар ОСОБА_1 повертає, а орендодавець Скороходівська селищна рада Полтавського району Полтавської області приймає спірну земельну ділянку.
Згідно з висновком експерта від 07.03.2025 № СЕ-19/117-24/21735-ПЧ підпис від імені ОСОБА_1 у заяві від 15.02.2023 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.03.2016, на угоді від 01.03.2023 про припинення дії договору оренди землі від 18.03.2016, на акті приймання-передачі земельної ділянки від 01.03.2023 до договору оренди землі, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою .
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того , що позивач згідно зі ст.33 ЗУ «Про оренду землі» наділена переважним правом на укладення договору оренди землі , вчинила всі дії залежні від неї з метою продовження дії договору, підпис у заяві про припинення договору від 01.03.2023 належить не ОСОБА_1 , відтак остання виявила волю на продовження дії договору , проте договір так і не було продовжено , що є підставою для часткового задовлення вимог.
Колегія суддів погоджується із вказаним пвисновком зважаючи на слідуюче.
За змістом ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право на укладення договору оренди землі перед іншими особами, які бажають укласти договір оренди.Тобто це переважне право орендар має лише перед іншими орендарями у разі, якщо орендодавець має намір продовжувати надавати земельну ділянку в оренду.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).
За змістом позовних вимог позивач має намір захистити порушене право у відповідності до порядку, передбаченого ч. 1-5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».
Згідно абзацу 4 розділ IX Перехідні положенняЗУ «Прооренді землі» у відповідності із положеннями ЗУ від05.12.2019р.№ 340-ІХ вказано, що правила, визначені статтею 126-1Земельного кодексуУкраїни щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на моментах укладення.
Згідно ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, законодавством передбачено право ради вирішувати питання, які виникають з земельних відносин, зокрема, щодо передачі в оренду земельних ділянок, припинення права оренди тощо. Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності на землю комунальної власності в межах населеного пункту від імені відповідної територіальної громади, щодо вирішення питань, які виникають з земельних відносин, зокрема, розпорядження землею територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, тощо є прийняття відповідного рішення.
Рада при здійсненні повноважень власника землі відповідної територіальної громади є вільною у реалізації права розпоряджатися землею та вільна у виборі суб'єкта щодо передачі йому в оренду земельних ділянок в порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 19 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).
Одночасно, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та нормами статей 764, 777 Цивільного кодексу України передбачено можливість поновлення договору оренди землі.
За приписами частини першої статті 33 Закону України «Про орендуземлі» в редакції на час виникнення спірних відносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це ореніюдавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договорам, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 1,ч.1 ст. 2, ст.З, ч. 4 ст. 4, ч. 1, абз.2 ч. 2 ст. 5, ч.ч. 1, 2 ст. 6Закону України«Про орендуземлі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути: громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання.
Статтею 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та Іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Частиною 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Частиною 1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України«Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.
У відповідності до ч. 5 ст.33 Закону України«Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
За приписами ч. 6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
На підставі ч. 1 ст. 638, ч. 3 ст. 640 ІІК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
За змістом ст. ст. 18, 20Закону України«Про орендуземлі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення в відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
За змістом частини другої статті 729 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Закону України «Про оренду землі». Законом України«Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.
Відповідно до ст.27 Закону України«Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
У відповідності до ст.ст.13,15, 20 Закону України«Про оренду землі» договір оренди землі- це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за несплату є істотною умовою договору оренди.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 25.08.2022 звернулась до відповідача із заявою про продовження договору оренди земельної ділянки. Та згідно відповіді Скороходівської селищної ради такий договір вважався продовженим на один рік відповідано до положень п.п.27 Перехідних положень ЗК України у зв'язку із воєнним станом.
Згідно рішення Скороходівської селищної ради від 17.02.2023 № 2924 Про розгляд заяви ОСОБА_1 «Про розірвання договору оренди землі від 18.03.2016» припинено дію договору оренди землі для сінокосіння та випасання худоби, (загальна площа - 16,60 га, кадастровий номер: 5325483000:00:002:0199) у зв'язку із закінченням строку дії договору. Доручено селищному голові Валерію Штепці укласти додаткову угоду про припинення договору оренди землі для сінокосіння та випасання худоби від 18.03.2016 у зв'язку із закінченням строку його дії. Зобов'язано гр. ОСОБА_1 здійснити реєстрацію припинення іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У подальшому , встановлено , що згідно висновку експерта від 07.03.2025 № СЕ-19/117-24/21735-ПЧ підпис від імені ОСОБА_1 у заяві від 15.02.2023 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.03.2016, на угоді від 01.03.2023 про припинення дії договору оренди землі від 18.03.2016, на акті приймання-передачі земельної ділянки від 01.03.2023 до договору оренди землі, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Відповідно ОСОБА_1 не виявляла волі на припинення орендних правовідносин та мала намір і обґрунтовані сподівання на те , що спірний договір буде продовжено.
ОСОБА_1 25.08.2023 року звернулася до Скороходівської селищної ради із заявою про продовження договору оренди земельної ділянки. Проте , такого поновлення не відбулося , підставою цьому стали вищевказані осбатвини , зокрема , заява ОСОБА_1 про припинення дії договору оренди , на підставі якої прийнято рішення Скороходівської селищної ради від 17.02.2023 № 2924 , яким припинено дію договору оренди землі для сінокосіння та випасання худоби, (загальна площа - 16,60 га, кадастровий номер: 5325483000:00:002:0199) у зв'язку із закінченням строку дії договору.
Апелянт вказує, що судом не взято до уваги безпідставне зверення позивача із значним пропуском строку для поновлення договору оренди .
Так, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна, з якими закон пов'язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації його сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків.
Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз'яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19.02.2014 року у справі № 426/І 4068/2012 (провадження № 6-162цс 13).
Разом із цим у частині п'ятій статті 6 Закону № 161-ХІУ і (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-УІ) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків є фіктивним.
Разом з тим реалізувати свої суб'єктивні права та обов'язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.
У пункті «ї» частини першої статті 211ЗК України передбачено, до порушенням земельного законодавства є, зокрема, ухилення від державної реєстрації земельних ділянок.
Згідно ст.ст. 125, 126Земельного кодексуУкраїни право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» в редакції від 29 січня 2006 року, відповідно до якої державна реєстрація прав, є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку встановленому законом, при цьому згідно статті 4цього Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме, майно; речові права на чуже нерухоме майно: а) право володіння; б) право користування (сервітут); в) право постійного користування земельною ділянкою; г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій); д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав , Договір оренди землі Б/Н від 18.03.2016 було зареєстровано 02.12.2016 о 14:10:42 державним реєстратором Чутівської районної державної адміністрації Гаєвською І.В.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 8 типового укладеного договору оренди землі від 18.03.2016 року, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно п. 44 договору оренди землі від 18.03.2026 року, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Отже, у даному випадку сторони договору оренди землі від 18.03.2016 року у п.44 визначили момент, коли він набирає чинності, тобто з 02.12.2016 року, що є датою його державної реєстрації, а тому строк дії його закінчується саме 02.12.2022 року.Термін дії був продовжений на підставі положень п.п.27 Перехідних положень ЗК України у зв'язку із воєнним станом до 02.12.2023.
Викладене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17, в якій вказано, що метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним. Разом з тим реалізувати свої суб'єктивні права та обов'язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення договору оренди земельної ділянки, так і на момент його державної реєстрації, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина друга статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України.
У постановах від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) та від 13 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012 (провадження № 6-127цс13) Верховний Суд України звернув увагу на ситуацію, коли у договорах оренди сторони не вказали календарного терміну початку перебігу строку договору оренди, однак зауважили, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації. У цих постановах Верховний Суд України зробив висновок, що моментом початку строку дії договору є саме набрання ним чинності. У постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. Однак указав, що цивільні права та обов'язки, тобто чинність, договір набуває після його державної реєстрації. У цивільній справі, що переглядається Великою Палатою Верховного Суду,суди попередніх інстанцій установили, що перший власник земельної ділянки «особа» як орендодавець та «особа» як орендар підписали договір оренди земельної ділянки 01 листопада 2007 року.При цьому сторони узгодили у пункті 3 договору строк його дії - 10 років, у пункті 9.4 передбачили обов'язок орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, та у пункті 14.1 визначили, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації. Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов'язали з моментом державної реєстрації договору. Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.08.2023 року ОСОБА_1 направила лист-повідомлення до Скороходівської сільської ради про намір поновити на новий строк договір оренди землі від 18.03.2016 року на вищевказану земельну ділянку .
Рішення Скороходівської селищної ради від 17.02.2023 № 2924 вказує, що підставою для припинення договору оренди було закінчення строку дії такого договору.
Проте , сам строк дії договору як вихще зазначалося визначався датою 02.12.2023 року, відповідно вказане рішення було передчасним. Рішення щодо поновлення договору чи відмови у такому поновлені Скороходівською селищною радою після 25.08.2023 за заявю ОСОБА_1 не прийнямалось.
Зважаючи на викладене аргументи апеляційної скарги про те, що договір оренди землі підписаний сторонами 18.03.2016 року, тому датою його укладання є дата його підписання сторонами, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно п. 44 договору оренди від 18.03.2016 року право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Датою його державної реєстрації є 02.12.2016 року та строк його дії 7 років спливає з урахуванням воєнного стану 02.12.2023 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди закінчився, а переважне право на поновлення договору на новий строк мало б місце, якби орендар ОСОБА_1 звернувся з листом-повідомленням про поновлення договору не пізніше ніж за 30 днів до його закінчення, як передбачено умовами договору з додаванням проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на новий строк, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з вище вказаних підстав.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо частковго задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване рішення залишається без змін, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни додаткового рішення та зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 367 , 368 , 374 , 375 , 381 - 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 червня 2025 року та додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов