Справа № 526/3372/24 Номер провадження 22-ц/814/937/26Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
07 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край»
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2025 року, постановлене суддею Киричка С.А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення заборгованості,
05.09.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.09.2025, просив стягнути із ТОВ «Агро-Край» на його користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320485500:00:001:0145 за 2022 рік, 3% річних, інфляційні втрати та пеню у загальному розмірі 16 544,18 грн, із яких: 11575,74 грн - орендна плата; 934,30 грн- 3% річних; 2 897,40 грн - інфляційні втрати; 1 136,74 грн - пеня.
В обґрунтування підстав позову зазначає, що 09.09.2015 між ним та ТОВ «Агро-Край», із урахуванням додаткової угоди від 12.12.2017, укладено договір оренди земельної ділянки, за умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,9656 га, кадастровий номер 5320485500:00:001:0145, яка знаходиться на території Лютенської (до об'єднання Рашівської) сільської ради Миргородського (до об'єднання Гадяцького) району Полтавської області.
Сторонами зобов'язання погоджено наступні умови оренди: договір укладено на строк 7 років до 31.12.2022; земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; нормативна грошова оцінка - 119 831,76 грн; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11 983,17 грн; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації.
Зазначає, що позивач належним виконав умови зобов'язання, передавши товариству у строкове платне користування відповідну земельну ділянку. Натомість, відповідач допустив порушення умов договору, внаслідок чого утворилася заборгованість із орендної плати у загальному розмірі 16 544,18 грн, із яких: 11575,74 грн - орендна плата; 934,30 грн- 3% річних; 2 897,40 грн - інфляційні втрати; 1 136,74 грн - пеня.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 02.10.2026 позов задоволено.
Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320485500:00:001:0145 за 2022 рік, 3% річних, інфляційні втрати та пеню у загальному розмірі 16 544,18 грн, із них: 11 575,74 грн - орендна плата; 934,30 грн- 3% річних; 2 897,40 грн - інфляційні втрати; 1 136,74 грн - пеня.
Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено та не спростовано відповідачем, неналежність виконання останнім умов зобов'язання за договором оренди в частині його оплатності, а саме, не внесення на користь позивача суми орендної плати за користування земельною ділянкою, яка підлягає стягненню в судовому порядку включно із пенею та нарахуваннями у порядку ч.2 ст.625 ЦК України. Суд також погодився із розміром правничих витрат, заявлених до стягнення, як підтверджених належними доказами.
Відповідач ТОВ «Агро-Край» оскаржив указане судове рішення в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду змінити, зменшив розмір постановленої до стягнення заборгованості по орендній платі до 13 761,90 грн, із яких: 9 646,45 грн - орендна плата; 777,79 грн - 3% річних; 2 390,38 грн - інфляційні втрати; 947,28 грн - пеня; а також зменшити розмір правничих витрат до 3 000,00 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що у відповідності до умов зобов'язання орендна плата становила 11 983,17 грн, що становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а із вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів - 9 646,45 грн. Між тим, ТОВ «Агро-Край» фактично сплачував орендодавцю орендну плату, яка відповідає 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, без наявності такого обов'язку.
Відповідач не погоджується із сумою додаткових нарахувань, який, на його думку, здійснений некоректно та без урахування договірних відносин:, оскільки сума заборгованості, яка передбачена договором оренди та додаткової угоди до неї має становити 9 646,46 грн, а тому за період із 01.01.2023 по 08.09.2025 інфляційне збільшення становить 2 390,38 грн (9 646,45 x 1.24779904 - 9 646,45); 3% річних - 777,79 грн; а пеня - 947,28 грн.
Вважає, що при визначенні розміру правничих витрат районний суд не врахував обсяг і характер виконаної адвокатом роботи, конкретні обставини справи та її складність. Натомість, перелік послуг наданих адвокатом не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, тоді як процесуальні документи, подані стороною позивачів, не містять ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, а їх виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22.12.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 30.12.2025.
02.01.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив представника позивача- адвоката Рой І.В. на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (пай № НОМЕР_1 ) площею 2,970 га, яка розташована на території Рашівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії Р3 №655329./а.с.22-23/
09.09.2015 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Стандарт-Агро» (орендар) укладено договір оренди землі, за умов якого в оренду передається земельна ділянка площею 2,9656 га (п.2); місце розташування земельної ділянки: Рашівська сільська рада (п.2.1); кадастровий номер земельної ділянки: 5320485500:00:001:0145 (п.2.2); нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 99 859,80 грн (п.5); договір укладено на строк 7 років до 31.12.2022 (п.8); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4 992,99 грн. Із цієї суми орендарем, як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України (п.9); орендна плата вноситься у строк до 31.12. поточного року (п.11); у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення (п.14)./а.с.24-27/
12.12.2017 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, де орендодавець - ОСОБА_1 ; орендар - ТОВ «Стандарт-Агро» та новий орендар - ТОВ «Агро-Край», за умов якої: орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди.
Додатково, крім заміни сторін орендаря, сторони домовилися внести наступні зміни у договір оренди землі у пункти 5 та 9 договору та викладено їх в наступній редакції: «5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5320485500:00:001:0145 становить 119 831,76 грн»; «п.9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9 586,54 грн за рік оренди. 01.01.2018 орендна плата вноситься орендарем в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11 983,17 грн за рік оренди». В іншій частині договір залишено без змін./а.с.28/
Згідно із довідкою-розрахунком по орендній платі за землю, складеною ТОВ «Агро-Край» заборгованість товариства перед ОСОБА_1 становить 11 575,74 грн./а.с.54/
Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав обов'язки, визначені статтею 24 Закону України «Про оренду землі», не надав суду доказів на підтвердження виконання умов договору та оплати позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою, а тому вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача у розмірі встановленому договором з урахуванням положень частини другої статті 625 ЦК України.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги їх правильність не спростовують та зводяться до загального цитування норм матеріального права та його довільного тлумачення на власну користь.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його і невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За нормами статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Орендодавець зобов'язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Із огляду на викладене саме на орендаря покладається обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із матеріалів справи убачається, що між сторонами була досягнута домовленість, зафіксована додатковою угодою до договору оренди землі від 12.12.2017, за якої з 01.01.2018 розмір орендної плати становив 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 11 983,17 грн; за умовами первинного договору обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, із відрахуванням 19,5% (податок 18% + військовий збір 1,5%).
Між тим, відповідач в односторонньому порядку змінив умови зобов'язання, здійснивши розрахунок та за яким заборгованість ТОВ «Агро-Край» перед ОСОБА_1 у 2022 році становить 11 575,74 грн.
Належних та допустимих доказів які б підтверджували виконання орендарем таких умов зобов'язання, матеріали справи не містять. Натомість, у позивача виникли легітимні очікування щодо такого розміру орендної плати за спірний період, навівши відповідне обґрунтування 3% річних та інфляційних витрат за неналежне виконання зобов'язання.
Із підстав викладеного колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неналежного розрахунку 3% річних, інфляційних витрат та пені, обрахованих позивачем у відповідності до погоджених умов, не спростованих відповідачем, як більш захищеною стороною у договірних відносинах, який повинен і мав можливість надати докази на підтвердження чи спростування суми наявної заборгованості по орендній платі з урахуванням індексації та видатків, а також надавши суду першої інстанції власний контррозрахунок нарахувань у порядку ч.2 ст.625 ЦПК України.
Наведений процесуальний обов'язок відповідачем не виконано, а тому за правилами частини 4 статті 12 ЦПК України, він несе ризик настання наслідків з цим пов'язаних.
Отже, враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендної пати за 2022 рік, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за вказаний період, у розмірі заявленому до стягнення та не спростованого відповідачем.
При цьому, колегія суддів ураховує, що за змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача по суті спору та їх відображення в оскарженому судовому рішенні, з урахуванням доводів апеляційної скарги, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить із того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанцій, в загальному зводяться до припущень щодо неналежного розрахунку суми стягнення.
Доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо розміру правничих витрат, колегія суддів відхиляє, як безпідставні. Оскільки матеріалами справи підтверджено підстави надання правничої допомоги - договір про надання адвокатських послуг №б/н від 11.06.2024, обсяг наданих послуг, їх фактичний характер, що полягає у складенні адвокатського запиту, позовної заяви та заяви про її уточнення, клопотання про витребування доказів, а також погоджену сторонами вартість отриманих послуг у розмірі 6 000,00 грн, що відповідає принципу пропорційності, визначеному статтею 11 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» - залишити без задоволення.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак