Справа № 552/6468/25 Номер провадження 11-кп/814/950/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
07 квітня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
перекладача ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_9 , поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 25 листопада 2025 року у кримінальному провадженні №12023255330000431,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 23 січня 2026 з одночасним визначенням застави у розмірі 1 000 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.191 КПК України, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Нігерії, громадянина Нігерії, посвідка на постійне місце проживання № НОМЕР_1 від 04.10.2021, дійсна до 01.10.2031, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIIІ від 22.11.2018, чинної до 11.08.2023), ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 190 КК України.
Приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, місцевий суд врахував: наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від суду, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, особу обвинуваченого, тяжкість покарання, а також неможливість інших більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 25.11.2025 та призначити новий розгляд клопотання прокурора у суді першої інстанції.
Вказує на порушення судом першої інстанції права на захист ОСОБА_8 , а саме: ненадання перекладача, оскільки останній є громадянином Нігерії, а його рідною мовою є мова ігбо.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
У відповідності до ч.2 ст.392 КПК України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.5 ст.394 КПК України зазначені вище ухвали суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що учасники заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі сторін, тому розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 на ухвалу судді Київського районного суду м.Полтави від 25 листопада 2025 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, на підставі ч.4 ст. 422-1 КПК України проводиться за участі сторін кримінального провадження.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За приписами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відовідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що за змістом пред'явленого обвинувачення ОСОБА_8 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.190 КК України (в редакції Закону України №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, чинній до 11 серпня 2023 року) - шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у тому числі повторно й такого, що завдало значної шкоди потерпілій; ч.3 ст.190 КК України (в редакції Закону України №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, чинній до 11 серпня 2023 року) - шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, та у великих розмірах; ч.2 ст.190 КК України - шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб; ч.3 ст.190 КК України - шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілим; ч.4 ст.190 КК України - шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, унаслідок чого умисними злочинними діями ОСОБА_8 потерпілим було заподіяно майнової шкоди в загальному розмірі 2 038 148 гривень.
Суд першої інстанції, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому, оцінив у сукупності обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, передбачені ст.ст.177, 183, 197, 199 та 331 КПК України, та продовжив відносно обвинуваченого ОСОБА_8 вказаний запобіжний захід.
Водночас слідчий суддя правильно встановив, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились, а саме те, що обвинувачений може: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення та врахував конкретні обставини даного провадження, тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
Разом з цим, відповідно до ст.178 КПК України, враховуючи доведеність ряду таких, що не змінились і не зменшились ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого у їх сукупності, на думку колегії суддів, лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, що виключає можливість змінити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, як про це просить захисник.
При цьому, розглядаючи клопотання прокурора, суддя першої інстанції, визначив розмір застави обвинуваченому у розмірі 000 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 грн, з чим колегія суддів погоджується, оскільки застава саме в такому розмірі зможе повною мірою гарантувати виконання ОСОБА_8 , покладених на нього обов'язків в повній мірі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції щодо необхідності продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідність продовження якого перевірено судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду, а тому не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Твердження адвоката ОСОБА_9 щодо ненадання обвинуваченому перекладача з мови ігбо також не є слушними, оскільки з інтернет-джерел вбачається, що англійська мова є єдиною офіційною мовою Нігерії, а отже право обвинуваченого на захист шляхом забезпечення участі перекладача з української мови на англійську в ході судових розглядів не було порушено.
Отже, за висновком колегії суддів, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження, у зв'язку з чим не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 .
Керуючись ст.ст.376,405,407,422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_9 , подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 ,- залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 25 листопада 2025 року- без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4