Справа № 761/9313/26
Провадження № 1-кс/761/6802/2026
30 березня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу Управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026000000000221 від 04.03.2026
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу Управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026000000000221 від 04.03.2026.
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026000000000221 від 04.03.2026 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 263 КК України.
За обставин викладених у клопотанні, 11.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 06.03.2026 у справі №761/8272/26 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, згідно переліку вказаному у клопотанні.
Постановою слідчого вилучені предмети визнанні речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
В подальшому 11.03.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дотриманням вимог ст.ст. 276, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У судове засідання прокурор не з'явилась, в той же час прокурором ОСОБА_6 на електронну пошту суду скеровано листа з додатками, у якому прокурор просив розглянути клопотання без його участі, зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.
Володілець майна у судове засідання не з'явився.
Водночас адвокатом ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_4 скерував на адресу суду клопотання, яке сформовано в системі «Електронний суд», у якому просив розгляд клопотання про арешт майна, яке було вилучене під час обшуку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 провести без участі підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_7 .
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, документи, що надійшли до суду, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що Головний слідчим управлінням служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026000000000221.
11.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2026 в межах даного кримінального проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, яке 11.03.2026 постановою старшого слідчого 5 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , визнано речовим доказом.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.
Прокурор заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
При цьому, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.
Для цілей арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів КПК України передбачено дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (частина 3 статті 170 КПК України).
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
Враховуючи обставини можливого вчинення злочину, який розслідується у цьому кримінальному провадженні, існує сукупність розумних підозр вважати, що зазначене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Разом з тим, можна дійти висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав вважати, що інформація на речах, які вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора слідчим суддею не встановлено.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
1. 4 предмети за зовнішніми ознаками схожі на кастети жовтого кольору;
2. ?39 предметів за зовнішніми ознаками схожі на кастети чорного кольору;
3. ?мобільний телефон 15 Pro Max imei 1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 з сімкартою Vodafone з номером НОМЕР_3 ;
4. ?мобільний телефон Iphone 7 Plus imei1: НОМЕР_4 з сімкартою Київстар з номером НОМЕР_5 ;
5. ?мобільний телефон Iphone 15 Pro Max imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 з сімкартою Vodafone НОМЕР_8 ;
6. ?три коробки з стартових пакетів оператора «Київстар» з номерами телефонів: НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_5 ;
7. ?банківську карта ПриватБанк № НОМЕР_11 ;
8. ?банківську карта Universal Bank № НОМЕР_12 ;
9. ?системний блок Vinga чорного кольору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_9