Справа № 761/9647/26
Провадження № 1-кп/761/3425/2026
26 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120 261 001 000 002 59 від 30.01.2026 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кутаїсі Грузія, громадянина Республіки Грузія, не одруженого, не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.4 ст.185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 4ст. 185 КК України.
Прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не має, просив здійснювати розгляд у відкритому судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження. Крім того звернувся із клопотанням продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, оскільки існують ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисники не заперечували проти призначення судового розгляду, при цьому заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно свого підзахисного, з огляду на необґрунтованість клопотання прокурора та відсутністю ризиків на які посилався прокурор.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника, крім того наголошував, що не має будь-якого наміру переховуватися, чи перешкоджати судовому розгляду.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов наступного висновку.
Судом не встановлено підстав для закриття даного кримінального провадження.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, до нього доданий реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка про отримання копії обвинувального акту обвинуваченим. Безумовних підстав для його повернення суд не вбачає.
Дане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Києва.
За таких обставин, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін кримінального провадження та свідків.
Щодо доводів захисника, викладені у його клопотанні, то вони не вказують на невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України і у своїй більшості зводяться до оспорювання фактичних обставин справи та незгоди із пред'явленим обвинуваченням.
При цьому слід звернути увагу на правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 по справі № 273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
За таких обставин, судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, судвраховує дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимий, не одружений, не працевлаштований, є громадянином іншої держави, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність ризиків визначених ст.177 КПК України на які посилався прокурор, а також доведеність тієї обставини, що обвинувачений може переховувався від суду, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_6 в умовах тримання під вартою - відсутні.
Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У відповідності до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого.
При визначенні розміру застави судом береться до уваги період утримання обвинуваченого. в умовах несвободи, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого тому судвважає за можливим зменшити розмір застави визначений попереднім рішенням слідчого судді та встановити їїрозмір, що становить 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Керуючись ч.2 ст.334, ст.ст.314-316 КПК України,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.4 ст.185 КК України на 03.04.2026 на 15 год. 20 хв.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строком до 24.05.2026 включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_9 заставу у розмірі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) грн.
Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається до суду, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту за місцем проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)
для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 01.04.2026.
Суддя: