Справа № 761/50836/25
Провадження № 1-кс/761/649/2026
23 січня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025100000000850, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
08 грудня 2025 року (здано на пошту 04 грудня 2025 року) на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12025100000000850, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на майно, яке тимчасово вилучене 03 грудня 2025 року під час проведення обшуку транспортного засобу марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1 , 2001 року випуску, що на праві власності належить ОСОБА_6 , а саме на:
Транспортний засіб марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1 , 2001 року випуску;
Ключі до транспортного засобу марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100000000850, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі «Nissan Micra», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебуває у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, предметів і засобів, що використовуються для їх виготовлення, фасування та збуту, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.
На виконання зазначеної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року, 03 грудня 2025 року було проведено обшук, за результатами якого виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1 , 2001 року випуску; ключі до транспортного засобу марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1 .
03 грудня 2025 року постановою старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , вказане тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100000000850 від 02 липня 2025 року.
На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні такого обмежувального заходу як арешт вищевказаного майна, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Уповноважений прокурор відділу Київської міської прокуратури у кримінальному провадженні № 12025100000000850 від 02 липня 2025 року, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в третє в судове засідання не з'явився та завчасно не повідомив суд про причини свого неприбуття.
Власник тимчасово вилученого майна, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. У відповідності до ст. 172 КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положенням ст. 132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, серед іншого, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При цьому, частиною 1 статті 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Разом із цим, прокурор в судові засідання не з'являється, вимоги клопотання не підтримує, не обґрунтовує необхідності накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 03 грудня 2025 року під час проведення обшуку транспортного засобу марки «Nissan Micra», д.н.з. НОМЕР_1 , 2001 року випуску, що на праві власності належить ОСОБА_6 , а також не наводить наявності ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України, зокрема можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та/або відчуження такого майна.
Таким чином, неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подано до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та не доведення вказаних обставин, що має розцінюватися як підстава для відмови в задоволенні такого клопотання, у зв'язку з чим, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025100000000850, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 131-132, 170-173, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025100000000850, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1