печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10791/26-к
20 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна
20.02.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000000426 від 29.01.2025.
До початку розгляду прокурорподав заяву, у якій просив здійснювати розгляд за його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання встановлено, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025000000000426 від 29.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що посадові особи органів місцевого самоврядування, діючи за попередньою змовою, вимагають надати їм неправомірну вигоду.
Так, приблизно на при кінці 2024 року до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється директором ТОВ «Еко-Агро-Люб» (ЄДРПОУ 40558076), звернувся його знайомий по сфері діяльності, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Який повідомив, що коли він був в Шрамівській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, до нього звернувся начальник відділу з питань земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища Шрамківської сільської ради ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з проханням передати ОСОБА_4 , як директору ТОВ «Еко-Агро-Люб» (ЄДРПОУ 40558076), що дане підприємство має заборгованість за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7120685500:02:001:0673 площею 77,7995 га, яка перебуває у ТОВ «Еко-Агро-Люб» в суборенді, орендодавцем якої являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 78 000 гривень та дані грошові кошти необхідно привезти готівкою. В подальшому ОСОБА_7 постійно телефонує ОСОБА_5 та вимагає передати ОСОБА_4 , що питання щодо зазначеної земельної ділянки ТОВ «Еко-Агро-Люб» стоїть на особистому контролі у голови Шрамківської сільради ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та у випадку, якщо ОСОБА_4 не буде передано йому грошові кошти в розмірі 78 000 гривень, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 буде ініційовано процедуру розірвання оренди земельної ділянки.
Допитаний в ході досудового розслідування ОСОБА_4 повідомив, що останній дійсно являється директором ТОВ «Еко-Агро-Люб», та дане підприємство орендує земельну ділянку з кадастровим номером 7120685500:02:001:0673 площею 77,7995 га за договором суборенди у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та всі обов'язкові платежі ТОВ «Еко-Агро-Люб» сплачує раз на рік на відповідні розрахункові рахунки і жодних готівкових коштів не зобов'язане сплачувати Шрамівській сільраді та всі обов'язкові платежі перед сільською радою сплачені.
26.05.2025 на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2025 було проведено обшуки за рядом адрес.
Так було проведено обшук за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва справа №757/21788/25-к де серед іншого вилучено майно.
Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 від 26.05.2025 майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Підставами для накладення арешту, відповідно до вимог КПК, слідчий суддя вважає: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Окрім цього, суд накладає арешт на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчий суддя на підставі наданих доказів вважає, що перелічене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема, що у даному випадку майно, визнане речовими доказами, є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій,
Таким чином, за встановлених обставин арешт зазначеного майна відповідатиме меті кримінального провадження та виконуватиме завдання такого заходу забезпечення, як арешт майна, що, зокрема, полягає у збереженні речових доказів та відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов.
У цьому випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, відчужувати, користуватись та видозмінювати зазначене майно.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у вказаному конкретному випадку є законним і обґрунтованим та виправданим, так як воно здійснено відповідно до вимог КПК України та з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Таким чином, судом встановлені підстави для накладення арешту на майно, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даній стадії кримінального провадження для встановлення всіх обставин у справі виправдано втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, у зв'язку з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження та сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
Слідчий суддя у даній ухвалі повністю не наводить зміст документів доданих до клопотання (доказів), оскільки він обмежений таємницею досудового розслідування згоду на розкриття якої слідчим, прокурором йому не надано.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно належне ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:
- 1 купюра номіналом 1000 гривень із серійним номером ГС6309429;
- 12 купюр номіналом 1000 гривень із серійними номерами БЛ0645660, АН7022330, АТ2517046, ГП2628997, АЕ1379496, АБ2703269, АП1211474, АЖ4605012, БП3995775, ГП9377971, АК9620483, ГР7715394.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1