10.04.2026 Справа № 756/15056/21
№ 756/15056/21
№ 1-кп/756/604/26
іменем України
10 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
представників потерпілого - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гірник Донецької обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
згідно обвинувального акту із зміненим обвинуваченням ОСОБА_8 , обвинувачується в тому, що усвідомлюючи, що він перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 41947366) та отримує грошові кошти за свою роботу, та те, що він перебуває у статусі безробітного та отримує виплати матеріального забезпечення, що є грубим порушенням, у останнього виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами Державного бюджету У країни, за наступних обставин.
Так, реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_8 , всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», умисно не відвідував Оболонську районну філію Київського міського центру зайнятості та, порушуючи вимоги п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення», ввів в оману посадових осіб Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості, оскільки не проінформував їх протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч. 1 ст. 45 цього Закону, про те, що з 16.11.2020 він перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 41947366), за що йому нарахована грошова винагорода.
У подальшому ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що він є зайнятою особою, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився в умисному неповідомленні (не інформуванні) співробітників Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості про факт перебування у трудових відносинах з ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 41947366), безпідставно одержав виплату допомоги по безробіттю з 17.11.2020 по 25.03.2021 у розмірі 26 297 грн. 98 коп.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_8 протиправно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, одержав виплату допомоги по безробіттю в сумі 26 297 грн. 98 коп., тим самим заволодів коштами Державного бюджету України, чим завдав збитків державі на вказану суму.
Такі дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України, як такі, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що влітку 2020 року він, з огляду на карантинні обмеження пов'язані з пандемією, електронним способом подав документи до центру зайнятості з метою отримання виплат як безробітному. ОСОБА_8 отримав такий статус та почав отримувати виплати, які надходили із значними запізненнями.
ОСОБА_8 вказав, що жодного разу не був у центрі зайнятості, спілкування з працівниками центру відбувалось в телефонному режимі, яке завжди ними і ініціювалось. Останнього разу таке спілкування було в жовтні або листопаді 2020 року.
У листопаді 2020 року ОСОБА_8 офіційно працевлаштувався в ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР», однак він не повідомив центр зайнятості про вказаний факт.
Після цього до нього не телефонували з центру. Виплати, які надійшли від центру зайнятості після його працевлаштування, він вважав виплатами за минулі місяці, які надходили із запізненнями.
У подальшому, в березні 2021 року ОСОБА_8 надійшла виплата в розмірі 17 000 гривень. Після цього, до нього зателефонували з центру зайнятості та повідомили про необхідність їх повернення, оскільки з'ясувалось, що ОСОБА_8 працевлаштований, а тому здійснена виплата безпідставна. У свою чергу, він пішов на співпрацю та через декілька днів повернув 17 000 гривень на рахунок центру зайнятості. Решту заборгованості перед центром зайнятості, ОСОБА_8 повернув у вересні того ж року.
ОСОБА_8 наголосив, що не мав умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману, а ситуацію, яка склалась з виплатами пов'язує з непорозумінням та його незнанням норм законодавства.
Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України було надано наступні докази:
- показання допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 про те, що у 2020 році вона працювала в Оболонській районній філії Київського міського центру зайнятості. У той період часу на території України діяли карантинні обмеження, тому центр зайнятості приймав документи дистанційно. ОСОБА_9 займалась оформленням документів, які, у подальшому, ставали підставою для нарахування виплат по безробіттю.
Свідок зазначила, що особисто не бачила ОСОБА_8 з огляду на вказані карантинні обмеження, а спілкування з ним могло здійснюватися в телефонному режимі.
- заяву директора Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 01.06.2021, яка подана до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві. У вказаній заяві ОСОБА_10 зазначає, що ОСОБА_8 скористався спрощеним порядком реєстрації як безробітного під час карантину, 03.08.2020 подав через скриньку вхідної кореспонденції центру зайнятості заяви про надання/поновлення статусу безробітного та про призначення/поновлення виплати по безробіттю. Надалі, центром зайнятості було встановлено, ОСОБА_8 з 17.11.2020 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР». Таким чином, ОСОБА_8 умисно не повідомив центр зайнятості про своє працевлаштування та продовжив отримувати допомогу по безробіттю. Загальний розмір незаконно отриманих ОСОБА_8 коштів становить 26 297 грн. 98 коп. Останньому було направлено повідомлення від 16.03.2021 про необхідність добровільного повернення незаконно отриманих коштів. Станом на 31.05.2021 сума неповернених ОСОБА_8 коштів становить 9 297 грн. 98 коп. (том № 1 а.с.106-108);
- копію заяви ОСОБА_8 від 07.07.2020, подану до Оболонської філії Київського міського центру зайнятості про надання статусу безробітного, на заповненому бланку. Вказаною заявою ОСОБА_8 просив надати йому статус безробітного; зазначив, що з правами і обов'язками безробітного - ознайомлений; проінформував, що не відноситься до зайнятого населення; проінформований, що після завершення карантину зобов'язаний протягом десяти днів подати до центру зайнятості оригінали документів; дав згоду на внесення поданої ним інформації до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості; на заяві зазначено вхідну дату 03.08.2020 (том № 1 а.с. 111);
- копію заяви ОСОБА_8 від 07.07.2020, подану до Оболонської філії Київського міського центру зайнятості 03.08.2020, про призначення йому виплати допомоги по безробіттю з дня реєстрації його як безробітного (том № 1 а.с. 112);
- копію журналу вхідної кореспонденції, де під порядковим номером 395 зазначено інформацію про заяву ОСОБА_8 , яка отримана через скриньку 03.08 (том № 1 а.с. 113);
- копію персональної картки № 027820080300018 від 03.08.2020 із анкетними даними ОСОБА_8 . У даній картці вказано, що ОСОБА_8 набув статусу безробітного 03.08.2020, а 04.03.2021 припинено реєстрацію/облік ОСОБА_8 . Картка складена ОСОБА_9 та підписана нею, місце для підпису ОСОБА_8 - порожнє (том № 1 а.с. 114-115);
- витяг з наказів Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості про прийняті рішення по ОСОБА_8 від 01.06.2021, з якого убачається наступне: наказами від 03.08.2020 № НТ200803 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 03.08.2020 по 27.07.2021, розпочато виплату допомоги по безробіттю з 03.08.2020; наказом від 06.01.2021 № 210106 скорочено виплату допомоги по безробіттю з 06.01.2021 по 20.01.2021 у зв'язку з невідвідуванням, без поважних причин, центру зайнятості у визначений і погоджений день та час; наказом від 04.03.2021 № НТ210304 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю з 21.01.2021; наказами від 04.03.2021 № НТ210304 припинено виплату допомоги по безробіттю з 04.03.2021 у зв'язку з встановленням факту виконання безробітним оплачуваної роботи та припинено реєстрацію безробітного; наказом від 15.03.2021 №210316 наказано повернути кошти у встановленому порядку (том № 1 а.с. 116-117);
- копію акту від 01.03.2021 № 664, з якого убачається, що в ході проведеної перевірки та обміном інформацією з Пенсійним фондом України було встановлено, що ОСОБА_8 з 17.11.2020 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР» (том № 1 а.с. 118-119);
- копію наказу ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР» від 16.11.2020 № 45 про прийняття на роботу, згідно якого, на підставі заяви ОСОБА_8 від 16.11.2020, останнього прийнято на посаду техніка із системного адміністрування ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР» з 17.11.2020 за основним місцем роботи з окладом згідно штатного розпису (том № 1 а.с. 120);
- копію наказу Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості від 12.03.2021 № 38/278-02/21 про стягнення коштів, яким наказано, зокрема: визнати виплачене матеріальне забезпечення ОСОБА_8 за період з 17.11.2020 по 03.03.2021 у сумі 26 297 грн. 98 коп. безпідставним та таким, що підлягає поверненню з вини особи; повідомити, шляхом надсилання листа або під час відвідування центру зайнятості, ОСОБА_8 про необхідність повернення коштів, а у разі неповернення - розпочати примусове стягнення заборгованості в судовому порядку (том № 1 а.с. 121-122);
- копію листа Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості від 16.03.2021, який адресовано ОСОБА_8 та яким центр зайнятості наголошує на необхідності протягом 15 календарних днів повернути незаконно виплачені кошти у розмірі 26 297 грн. 98 коп. Копія листа не містить відомостей про посадову особу, яка його склала та підписала, а також не містить відомостей, що з його змістом ознайомлено ОСОБА_8 або ж його було направлено на адресу його місця проживання (том № 1 а.с. 123);
- довідку-розрахунок від 11.03.2021 № 169, яка складена головним бухгалтером відділу бухгалтерського обліку Київського міського центру зайнятості ОСОБА_11 та довідку директора Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості ОСОБА_10 , з яких убачається, що ОСОБА_8 надлишково виплачено кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття, а саме:
з 17.11.2020 по 30.11.2020 - 4101,06 грн. (платежі здійснено: 25.11.2020 за період з 17.11.2020 по 17.11.2020 - 292,93 грн., які входили до виплати в розмірі 7531,22 грн.; 23.12.2020 за період з 18.11.2020 по 30.11.2020 - 3808,13 грн.);
з 01.12.2020 по 31.12.2020 - 9080 грн. (платежі здійснено: 23.12.2020 за період з 01.12.2020 по 15.12.2020 - 4393,55 грн.; 25.03.2021 за період з 16.12.2020 по 31.12.2020 - 4686,45 грн.);
з 01.01.2021 по 05.01.2021 - 1464,52 грн. (платіж здійснено 25.03.2021 за період з 01.01.2021 по 05.01.2021);
з 21.01.2021 по 31.01.2021 - 3182,57 грн. (платежі здійснено: 25.03.2021 за період з 21.01.2021 по 29.01.2021 - 2636,13 грн.; 25.03.2021 за період з 30.01.2021 по 31.01.2021 - 546,44 грн.);
з 01.02.2021 по 28.02.2021 - 7650,17 грн. (платіж здійснено 25.03.2021 за період з 01.02.2021 по 28.02.2021);
з 01.03.2021 по 03.03.2021 - 819,66 грн. (платіж здійснено 25.03.2021 за період з 01.03.2021 по 03.03.2021).
Загалом сума коштів, яка підлягає поверненню за вищевказаними довідками складає 26297,98 грн. (том № 1 а.с. 124, 125);
- витяг з Єдиної інформаційно-аналітичної системи ДСЗ України, з якого убачається, що 31.03.2021 ОСОБА_8 повернув центру зайнятості 17 000 грн. за період з 01.01.2021 по 03.03.2021. Залишок боргу, з урахуванням повернення 17 000 грн., становить 9 297 грн. 98 коп. (том № 1 а.с. 126);
- копії платіжних документів № 56467277 від 31.03.2021 та № 73749862 від 27.09.2021, з яких убачається, що ОСОБА_8 перерахував на рахунки Київського міського центру зайнятості грошові кошти, а саме: 31.03.2021 - 17 000 грн. та 27.09.2021 - 9 297 грн. 98 коп. (том № 1 а.с. 129, 130);
Окрім показань обвинуваченого ОСОБА_8 стороною захисту надано суду виписку за картковим рахунком останнього за період з 01.11.2020 по 30.09.2021.
Із вказаної виписки убачається, що ОСОБА_8 отримував виплати від центру зайнятості, які вказано як «безготівкове зарахування пенсії, грошової допомоги, соціальної виплати»: 03.11.2020 - 6529,58 грн., 25.11.2020 - 7531,22 грн., 24.12.2020 - 8201,68 грн., 25.03.2021 - 17803,37 грн.
Також, із виписки убачається перерахування ОСОБА_8 на рахунки центру зайнятості грошових коштів в розмірі 17000,00 грн. 31.03.2021 та 9297,98 грн 27.09.2021 (том № 1 а.с. 150-151).
Відповідно до пунктів 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Оцінюючи сукупність зібраних стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показання свідка ОСОБА_9 ; заяву директора Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості ОСОБА_10 ; копії заяв ОСОБА_8 від 07.07.2020, які отримано центром зайнятості 03.08.2020; копію журналу вхідної кореспонденції; копію персональної картки № 027820080300018 від 03.08.2020 із анкетними даними ОСОБА_8 ; витяг з наказів Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості про прийняті рішення по ОСОБА_8 від 01.06.2021; копію акту від 01.03.2021 № 664; копію наказу ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР» від 16.11.2020 № 45 про прийняття на роботу; копію наказу Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості від 12.03.2021 № 38/278-02/21 про стягнення коштів; копію листа Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості від 16.03.2021, який адресовано ОСОБА_8 та яким центр зайнятості наголошує на необхідності повернути незаконно виплачені кошти; довідку-розрахунок від 11.03.2021 № 169; довідку директора центру зайнятості ОСОБА_10 ; витяг з Єдиної інформаційно-аналітичної системи ДСЗ України та копії платіжних документів № 56467277 від 31.03.2021, № 73749862 від 27.09.2021, суд вважає, що останні доводять лише те, що з 03.08.2020 ОСОБА_8 надано статус безробітного Оболонською районною філією Київського міського центру зайнятості та за період з 17.11.2020 по 03.03.2021 останньому безпідставно виплачено матеріальне забезпечення у сумі 26 297 грн. 98 коп.
Що стосується питання про наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, то суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.
Так, прокурором, окрім інших обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, має бути доказано винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Приписи ч. 1 ст. 2 КК України передбачають, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, передбачене кримінальним законом.
Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
При цьому, суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона кримінального правопорушення, яка виявляється в певному психічному ставленні особи до об'єкта та об'єктивної сторони вчинюваного кримінального правопорушення; певному прояві її свідомості й волі, виражених у вині, мотивах, меті.
Вина - це обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення, яка визначає його психічний зміст і є необхідною умовою кримінальної відповідальності. Вина виражається у формі умислу або необережності (ст. 23 КК України).
Так, ч. 1 ст. 190 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
З суб'єктивної сторони шахрайство передбачає тільки прямий умисел, оскільки особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, отримує чуже майно шляхом обману чи зловживання довірою, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі (інтелектуальна ознака умислу) і бажає спричинити таку шкоду (вольова ознака умислу).
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд має керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним ч. 2 та 4 ст. 17 КПК України.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Крім того, у п. 54 справи «Лопатін і Медведський проти України» (заяви №№ 2278/03 та 6222/03) зазначено, що при оцінці доказів Суд застосовує стандарт оцінки доказів «поза розумним сумнівом». Такі докази можуть випливати з співіснування достатньо сильних, чітких і послідовних умовиводів або схожих неспростовних припущень стосовно фактів.
Оцінюючи сукупність зібраних стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_8 умислу на вчинення дій, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), суд вважає, що за результатами судового розгляду не було доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, зокрема умисел на заволодіння коштами Державного бюджету України шляхом обману.
Позиція суду обумовлена наступним.
Так, доказуючи наявність умислу в обвинуваченого на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, прокурор наголошував на тому, що ОСОБА_8 з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, умисно, протягом трьох робочих днів, не повідомив співробітників Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості про факт перебування його у трудових відносинах з ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР».
При цьому, прокурор вказував суду, що реалізуючи свій умисел, ОСОБА_8 , шляхом обману, безпідставно одержав виплату допомоги по безробіттю з 17.11.2020 по 25.03.2021 у розмірі 26 297 грн. 98 коп., тим самим заволодів коштами Державного бюджету України, чим завдав збитків державі на вказану суму.
Так, під час судового розгляду було беззаперечно встановлено, що ОСОБА_8 не повідомив співробітників Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості про факт перебування його у трудових відносинах з ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР».
Вказані обставини підтвердив і обвинувачений у своїх показаннях, однак зауважив, що вказані кошти вважав виплатами за минулі періоди.
В аспекті вказаного, суд зважає на наступне.
Так, об'єктивна сторона ч. 1 ст. 190 КК України полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.
При цьому, обман - це повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно.
З огляду на вказане, оцінюючи неповідомлення ОСОБА_8 центру зайнятості про факт його працевлаштування, як складову об'єктивної сторони кримінального правопорушення, суд зауважує, що вказане неповідомлення слід оцінювати через призму наявності прямого умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману або ж через наявність факту недостатньої обізнаності ОСОБА_8 про характер та суми належних йому виплат, що буде виключати такий умисел.
Оцінюючи наявність суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, суд зважає на наступне.
Судом встановлено таке.
Під час судового розгляду встановлено, що з 03.08.2020 Оболонською районною філією Київського міського центру зайнятості надано ОСОБА_8 статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато їх виплати.
17.11.2020, після працевлаштування ОСОБА_8 до ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР», останній втрачав статус безробітного, а виплати повинні були припинитись.
Натомість, в період з 17.11.2020 по 03.03.2021 ОСОБА_8 були нараховані та виплачені грошові кошти в розмірі 26 297 грн. 98 коп.
Згідно довідки-розрахунку від 11.03.2021 № 169, довідки директора центру зайнятості та виписки з рахунку ОСОБА_8 , останньому після його працевлаштування до ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР», було здійснено три виплати, а саме:
-25.11.2020 - 292,93 грн. за період з 17.11.2020 по 17.11.2020 (включено до попередньої виплати в розмірі 7531,22 грн., яка того ж дня нарахована ОСОБА_8 );
-23.12.2020 - 8201 грн. за період з 18.11.2020 по 15.12.2020, які надійшли ОСОБА_8 24.12.2020;
- 25.03.2021 - 17803,37 грн. за період з 16.12.2020 по 03.03.2021 (за виключенням періоду з 06 по 20.01.2021), які надійшли ОСОБА_8 25.03.2021.
Таким чином, за період з 17.11.2020 по 03.03.2021 (за виключенням періоду з 06 по 20.01.2021) центр зайнятості здійснив ОСОБА_8 виплати на загальну суму 26 297 грн.
Так, оцінюючи нарахування виплат в розмірі 8493,93 грн. (292,93 грн. виплачені 25.11.2020 та 8201 грн. виплачені 24.12.2020), суд бере до уваги наступне.
У період перебування ОСОБА_8 на обліку в Оболонській районній філії Київського міського центру зайнятості в статусі безробітного, а саме з 03.08.2020, максимальний розмір допомоги з 01.07.2020 становив 8 788 грн., а з 1 грудня - до 9 080 грн.
Вказані обставини підтверджуються, у тому числі, довідкою-розрахунком бухгалтера від 11.03.2021 № 169, з якої убачається, що повний місяць, тобто з 01.12.2020 по 31.12.2020 ОСОБА_8 було нараховано виплату в розмірі 9080 грн.
Як убачається з довідки-розрахунку від 11.03.2021 № 169, довідки директора центру зайнятості та виписки з рахунку ОСОБА_8 , нарахування та виплати здійснювались із затримкою.
Вказані обставини також повідомив у своїх показаннях і ОСОБА_8 , який вказав, що виплати від центру зайнятості надходили із запізненнями, а тому після працевлаштування, він вважав, що надходять виплати за минулі місяці.
При цьому, виписка з банківського рахунку ОСОБА_8 не містить відомостей про періоди за які надходять виплати. Натомість, виписка містить лише суму із зазначенням: «безготівкове зарахування пенсії, грошової допомоги, соціальної виплати».
Таким чином, з огляду на середньомісячні розміри допомоги по безробіттю, які виплачувались ОСОБА_8 , період між їх нарахуванням та фактичною виплатою, а також відсутність відомостей про період виплати при зарахуванні платежу на рахунок ОСОБА_8 , суд вважає цілком обґрунтованою позицію сторони захисту про те, що 8493,93 грн. про які зазначено вище, могли сприйматись ОСОБА_8 , як виплата за минулі місяці, що виключає наявність прямого умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману.
Окремо, суд зауважує, що стороною обвинувачення не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про нарахування та здійснення виплат ОСОБА_8 за період 03.08.2020 по 17.11.2020, що спростовувало б вказану версію сторони захисту.
Оцінюючи нарахування виплат в розмірі 17803,37 грн., яка нарахована та виплачена ОСОБА_8 25.03.2021, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до довідки-розрахунку від 11.03.2021 № 169 та довідки директора центру зайнятості, за період з 16.12.2020 по 03.03.2021 (за виключення періоду з 06.01.2021 по 20.01.2021) ОСОБА_8 загалом нараховано виплати в сумі 17803,37 грн., які останньому виплачено 25.03.2021.
При цьому, факт отримання грошових коштів 25.03.2021 підтвердив і обвинувачений ОСОБА_8 , який повідомив, що в березні 2021 року йому надійшла виплата в розмірі 17 000 гривень. Після цього, до нього зателефонували з центру зайнятості та повідомили про необхідність їх повернення, оскільки з'ясувалось, що ОСОБА_8 працевлаштований, а тому здійснена виплата безпідставна. У свою чергу, він пішов на співпрацю та одразу повернув 17 000 гривень на рахунки центру зайнятості.
Дані показання обвинуваченого у повній мірі підтверджуються випискою з його банківського рахунку, з якого убачається, що 25.03.2021, із зазначенням «безготівкове зарахування пенсії, грошової допомоги, соціальної виплати», на рахунок ОСОБА_8 надійшло зарахування в розмірі 17803,37 грн. 31.03.2021 останній повернув 17 000 грн. на рахунок Київського міського центру зайнятості.
Окрім цього, суд звертає увагу на наступне.
Так, актом від 01.03.2021 № 664 центр зайнятості встановив, що ОСОБА_8 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ОФІС РЕСЕРЧ ЦЕНТР», а наказом від 04.03.2021 № НТ210304 ухвалено рішення припинити виплату допомоги по безробіттю з 04.03.2021 у зв'язку з встановленням факту виконання безробітним оплачуваної роботи та припинено реєстрацію безробітного.
При цьому, наказом центру зайнятості від 12.03.2021 № 38/278-02/21 вирішено визнати виплачене матеріальне забезпечення ОСОБА_8 за період з 17.11.2020 по 03.03.2021 у сумі 26 297 грн. 98 коп. безпідставним та таким, що підлягає поверненню з вини особи. Наказом від 15.03.2021 №210316 визначено повернути кошти у встановленому порядку.
Також, ОСОБА_8 нібито спрямовано лист центру зайнятості від 16.03.2021, яким наголошено на необхідності протягом 15 календарних днів повернути незаконно виплачені кошти у розмірі 26 297 грн. 98 коп. При цьому, копія даного листа не містить відомостей про посадову особу, яка його склала та підписала, а також не містить відомостей, що з його змістом ознайомлено ОСОБА_8 або ж його було направлено на адресу його місця проживання.
Однак, уповноважені особи центру зайнятості ігноруючи відомі їм обставини по працевлаштуванню ОСОБА_8 та винесені їх установою накази, 25.03.2021 здійснили нарахування та виплату ОСОБА_8 в розмірі 17803,37 грн., які того ж дня надійшли на рахунок останнього.
Водночас, варто врахувати, що на момент винесення вказаних наказів, встановлення факту працевлаштування ОСОБА_8 та направлення листа від 16.03.2021 з вимогою повернути незаконно виплачені кошти, сума заборгованості не могла становити 26 297 грн. 98 коп., оскільки 17803,37 грн. були сплачено пізніше - 25.03.2021.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що обставини по нарахуванню коштів 25.03.2021 не можуть охоплюватися, як зазначає сторона обвинувачення, умислом ОСОБА_8 на заволодіння коштами Державного бюджету України шляхом обману, оскільки нарахування виплати в розмірі 17803,37 грн. підлягало скасуванню уповноваженими особами центру зайнятості.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КК України, ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно частин 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ураховуючи, що прокурор не довів наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_8 суб'єктивної сторони кримінального правопорушення - умислу на заволодіння коштами Державного бюджету України шляхом обману, що є невід'ємною частиною складу кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 190 КК України підлягає виправданню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
З огляду на недоведеність в діях обвинуваченого ОСОБА_8 суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, однак беручи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини по нарахуванню коштів, які не підлягали нарахуванню, виплаті та підлягали стягненню з обвинуваченого, суд вважає, що правовідносини, які склались між ОСОБА_8 та Оболонською районною філією Київського міського центру зайнятості, за своїм характером, мають ознаки цивільно-правових, які остаточно було вичерпано 27 вересня 2021 року після сплати ОСОБА_8 заборгованості в розмірі 9297,98 грн.
Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись статтями 370, 373, 374, 395 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з тим, що не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1