Справа №523/3294/26
Провадження №1-кс/523/3662/26
09 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , в присутності підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене заступником керівника Одеської обласної прокуратури в рамках кримінального провадження №22026160000000100 від 11.02.2026 року про продовження строку досудового розслідування,-
Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026160000000100 від 11.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Одеської обласної прокуратури.
Так, органами досудового розслідування встановлено, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є російська федерація.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24 серпня 1991 року схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і російська федерація.
В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954 року, між державами російська федерація та Україна із 20.02.2014 року триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
Крім того, постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу «Про визнання російської федерації державою-агресором» від 27.01.2015 року №129-VIII, визнано російську федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, закликавши міжнародне співтовариство визнати факт агресії проти України, окупації її території і посилити вимоги щодо повернення до міжнародно визнаних кордонів України, запобігши створенню небезпечного прецеденту у вигляді грубого порушення світового порядку та системи безпеки, що склалися після Другої світової війни.
Згідно абзацу 1 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 року №337-VIII встановлено, що збройна агресія російської федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, також абзацу 17 ч. 1 вказаної постанови зазначає, що незважаючи на досягнення Мінських домовленостей (Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року і Мінський «Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року»), учасником яких є російська сторона і які спрямовані на припинення викликаного російською агресією збройного конфлікту, російська федерація з більшою або меншою інтенсивністю продовжує збройну агресію проти України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національно безпеку України», в частині визначення термінів, зазначено, що збройний конфлікт це - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні.
Таким чином, 20 лютого 2014 року російська федерація систематично порушуючи загальновизнані норми міжнародного права, права людини, в тому числі, право на життя мирних громадян України, порушуючи територіальну цілісність та межі державного кордону в межах території України, розпочала збройний конфлікт який 24.02.2022 року перейшов в повномасштабну війну.
24.02.2022 року російська федерація вчинила відкритий воєнний напад на Україну. В цей же день, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини 2 статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 206 Конституції України Президентом України підписано Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію», а також Президентом України підписано Указ №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Отже, з 24.02.2022 на території України діє воєнний стан. який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Після початку широкомасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну 24.02.2022 року, у громадянина України ОСОБА_7 , який був невдоволеним чинною державною владою в Україні, сповідував антиукраїнську ідеологію і неприйняття державності України, був прихильником приєднання території України до російської федерації або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, підтримував збройну агресію російської федерації проти України, визнавав її правомірною і підшукував способи переходу на бік ворога, усвідомлював, що російська федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, виник злочинний умисел, направлений на перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану шляхом прийняття участі у збройній агресії російської федерації проти України.
З метою реалізації свого злочинного умислу, 30.10.2024 року, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що російська федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, маючи умисел, направлений на перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану шляхом прийняття участі у збройній агресії російської федерації проти України, та прибув до країни-агресора російської федерації, а саме в м. Санкт-Петербург.
На виконання злочинного умислу, направленого на перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану шляхом прийняття участі у збройній агресії російської федерації проти України, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 08.11.2024 року, ОСОБА_7 прибув до «Информационного пункта с задачей организации мероприятий по отбору граждан по поступлению на военную службу по контракту Красносельского района Санкт-Петербурга», за адресою: м. Санкт-Петербург, вул. Партизана Германа, буд. 3, де останньому була надана консультація щодо умов проходження військової служби за контрактом у лавах збройних сил російської федерації та надано 4 направлення «направления в связи с проведением осмотра граждан, поступающих на военную службу по контракту» на здачу медичних аналізів у «СПБ ГБУЗ «Городская поликлиника № 91» за адресою: м. Санкт-Петербург, вул. Відважних, буд. 8.
В подальшому, ОСОБА_7 з метою здачі медичних аналізів на підставі наданих йому 4 (чотирьох) направлень, прибув до «СПБ ГБУЗ «Городская поликлиника № 91» за адресою: м. Санкт-Петербург, вул. Відважних, буд. 8, де останній був оглянутий лікарем-терапевтом вказаного медичного закладу.
Разом з тим, під час огляду лікарем-терапевтом, останній повідомив ОСОБА_7 , що він має підвищений артеріальний тиск та до проходження військової служби у лавах збройних сил російської федерації ОСОБА_7 не придатний.
Таким чином, ОСОБА_7 , виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення умислу, направленого на перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану шляхом прийняття участі у збройній агресії російської федерації проти України до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
11.02.2026р. ОСОБА_7 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК та 12.02.2026р. останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111 КК України.
13.02.2026р. ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 11.04.2026р.
До Пересипського районного суду надійшло клопотання слідчого вищевказаного органу досудового розслідування, погоджене заступником керівника Одеської обласної прокуратури про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 4 місяців, посилаючись на наступне.
В рамках кримінального провадження необхідно виконати наступне:
- отримати результати виконаного доручення стосовно огляду мережі інтернет з метою виявлення та фіксації діяльності медичного працівника, а саме «врач информационного пункта с задачей организации по отбору граждан по поступлению на военную службу по контракту Красносельского района Санкт-Петербурга ОСОБА_8 »;
- отримати висновок судової психіатричної експертизи, яка проводиться експертами Одеської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України»;
- отримати характеризуючі дані відносно підозрюваного від органів державної влади та державних установ;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- виконати вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а саме скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих дій, будуть мати значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення за обставинами кримінального провадження.
Досудове розслідування проводиться за ознаками вчинення особливо тяжкого злочину, тобто відповідно до ст.219 КПК України загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні особливо тяжкому злочину. Двохмісячний строк досудового розслідування спливає 11.04.2026 року.
У вказаний строк завершити досудове розслідування неможливо внаслідок особливої складності кримінального провадження, в тому числі тривалість проведення призначених судових експертиз; великого об'єму матеріалів кримінального провадження, запровадження правового режиму воєнного стану на території України та в тому числі на території Одеської області; запровадження графіків відключень електроенергії на території України та в тому числі на території Одеської області, у зв'язку з чим неможливо отримати інформацію від державних органів та установ у розумні строки.
Необхідно здійснити визначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які мають важливе значення для судового розгляду та ухвалення законного рішення, проведення яких потребує додаткового часу строком не менше ніж 4 місяців, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 11.06.2026 року.
Обставинами, що перешкодили здійснити ці процесуальні дії раніше є: особлива складність кримінального провадження, в тому числі тривалість проведення призначених судових експертиз; великий об'єм матеріалів кримінального провадження, запровадження правового режиму воєнного стану на території України та в тому числі на території Одеської області; запровадження графіків відключень електроенергії на території України та в тому числі на території Одеської області, у зв'язку з чим неможливо отримати інформацію від державних органів та установ у розумні строки.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 на підтримання клопотання в повному обсязі з підстав, викладених у ньому;
думку прокурора ОСОБА_4 , що підтримав позицію прокурора ОСОБА_3 ;
думку слідчого ОСОБА_5 , що підтримав позицію прокурора ОСОБА_3 ;
думку захисника ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення клопотання;
думку підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав свого захисника, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч.1 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
У відповідності до ч.3 ст.294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу.
В судовому засіданні, встановлено, що Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026160000000100 від 11.02.2026 року, за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111 КК України
Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.111 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.111 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.111 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:
- повідомленням Чорноморського РВ УСБУ в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65.0.4/1/65.30-936 від 11.02.2026 року (рапорт уповноваженої особи № 65.30.0.1/1/65.30-935 від 11.02.2026 року), щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 111 КК України;
- протоколом затримання ОСОБА_7 від 11.02.2026 року, в ході якого було вилучено предмети та документи, які мають значення для досудового розслідування;
- протоколом огляду предметів та документів від 11.02.2026 року, в ході якого зафіксовано інформацію стосовно обставин вчинення ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 111 КК України;
- протоколом допиту ОСОБА_7 від 11.02.2026 року, в ході якого останній детально пояснив обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 111 КК України;
- іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого, прокурора, що повідомлена ОСОБА_7 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п.175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Для завершення досудового розслідування необхідно виконати певний обсяг процесуальних та слідчих дій.
При вирішенні питання щодо продовження строку досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя враховує складність провадження, яка обумовлена значною кількістю слідчих дій, проведення яких необхідно провести у кримінальному провадженні, результати яких можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно продовжити до 4 місяців.
Керуючись ст.ст.294 - 295-1, 309, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене заступником керівника Одеської обласної прокуратури про продовження строку досудового розслідування - задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22026160000000100 від 11.02.2026 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 111 КК України, - до чотирьох місяців, тобто до 11.06.2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1