Справа № 946/10174/25
10 квітня 2026 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді - Масленикова О.А.
за участю секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
за наявними у справі матеріалами
цивільну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю
«ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»
до
ОСОБА_1
про
стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» був укладений Кредитний договір №4279168 за яким відповідач отримав 16000 грн.
26.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 26/08/2024 від 26.08.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №4279168 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.01.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Враховуючи зазначені вище обставини, в зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів, позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договором в розмірі 108800 грн. сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та судові витрати в розмірі 10000 грн.
Ухвалою судді від 17.02.2026 року відкрито провадження у справі призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.
Беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З досліджених доказів суд встановив наступні фактичні обставини:
08.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» був укладений Кредитний договір №4279168 за яким відповідач отримав 16000 грн.
26.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 26/08/2024 від 26.08.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №4279168 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.01.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
В зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за договором, утворилась заборгованість за кредитом, яка складається з: - 16000 гривень прострочена заборгованість за тілом кредиту; - 92800,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) за період з 08.01.2024 року по 26.08.2024 року (включно), - всього 108 800 гривень заборгованості.
З відповіді АТ “Універсал Банк» від 21.03.2026 р. вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . 08.01.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було зарахування коштів у сумі 16000 грн. Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 08.01.2024 року по 13.01.2024 року - +380983634819.
При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права:
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, ст. 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Встановивши з наданих доказів обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим обов'язок відповідача повернути позивачу, як новому кредитору, кошти відповідно до умов відповідних кредитних договорів, а порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України.
З витягу від 04.11.2025 р. з реєстру №1 до акту приймання - передачі наданих послуг №116 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 р. вбачається, що сплата за складання та подання до суду позовної заяви та клопотання про витребування доказів, складає 10000 грн.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до ви трат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, на думку суду, не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Тому, враховуючи складність справи та обґрунтованість позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
За правилами ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
На підставі ст.ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, керуючись 4,18,19,76-81,95,206,211,247, 258-259, 263-265, 280-282, 288, 289 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», ЄДРПОУ 41915308 - 108 800 гривень заборгованості, витрати на правову допомогу в розмірі 3 000, 00 гривень та 2422,40 гривень судового збору, всього 114 222,40 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников