Справа № 521/7834/24
Провадження № 2-др/947/52/26
10.04.2026 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі -Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бороган Валентина Володимировича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинного будівництва, суд -
15.05.2024 року до Малиновського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинного будівництва. Також, просить стягнути судові витрати, що складаються зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 05.06.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинного будівництва передано за підсудністю на розгляд Київському районному суду м.Одеси.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 року вищевказану справу було розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 10.07.2024 року цивільна справа № 521/7834/24 була відкрита за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 01.04.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинного будівництва було задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , парканом, який встановлений між земельною ділянкою, кадастровий номер 5110136900:22:014:0018 за адресою: АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою, кадастровий номер 5110136900:22:014:0020 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення самочинного будівництва - господарської будівлі літ. «И», площею 9,9 кв.м., на суміжній земельній ділянці, кадастровий номер 5110136900:22:014:0020 за адресою: АДРЕСА_2 , за власні кошти ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/ гривень 20 копійок.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України - розгляд витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну ухвалу. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що у позовній заяві представником позивача адвокатом Бороган В.В. було зазначено, що орієнтований розмір витрат на правничу допомогу, які очікує понести позивач складає 60000 грн., документальне підтвердження розміру судових витрат, будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у відповідності з ч.8 ст.141 ЦПК України.
07.04.2026 року через систему «Електронний суд» адвокатом Бороган В.В. було подано заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 60000 грн. Вказану заяву мотивовано тим, що під час прийняття рішення не було вирішено питання щодо судових витрат на правничу допомогу, попередній орієнтований розрахунок яких було зазначено позивачем у першій заяві по суті в розмірі 60000 грн. Рішення суду від 01.04.2026 року надійшло до електронного кабінету представника позивача - 02.04.2026 року, тому останній п'ятиденний строк подання заяви про ухвалення додаткового рішення 07.04.2026 року.
10.04.2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Прощенко Д.В. було подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи тим, що витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 60000 грн. є неспівмірними зі складністю справи, судовий спір не потребував значного обсягу правового аналізу, ґрунтується на усталеній практиці та незмінних нормах права. Крім того, представник відповідача вважає, що представником позивача було пропущено п'ятиденний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо понесених судових витрат, передбачений ч.8 ст.141 ЦПК України, тому вказана заява повинна бути залишена без розгляду. Також, представник відповідача звертає увагу суду на можливість зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідно до критеріїв, встановлених ст.137 ЦПК України.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бороган В.В. до судового засідання не з'явились, належним чином повідомлялись, причини неявки суду невідомі.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, в її інтересах адвокат Прощенко Д.В. через канцелярію суду надав заяву, якою підтримав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та просив розгляд справи провести за його відсутністю.
Представник третьої особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Бєлкіна Н.В. до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась через електронний кабінет, до суду надійшли письмові пояснення з приводу предмета спору.
Представник третьої особи - Київська районна адміністрація Одеської міської ради до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся через електронний кабінет, причини неявки суду невідомі.
Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи в частині ухвалення додаткового рішення щодо розміру витрат на правничу допомогу, за відсутністю учасників процесу, належним чином повідомлених.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
При вирішенні питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц вказано, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
В постанові Об'єднаної палати Касаційного Господарського Суду Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 вказано, що у розумінні положень частини п'ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № № 910/12876/19 від 07.07.2021.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
У разі недотримання вимог щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, зокрема стороною відповідача було надано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, де зазначено питання зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Таким чином, враховуючи надані стороною позивача докази надання правничої допомоги, зокрема ордер серії ВН №1488773; Договір про надання правової допомоги від 01.05.2024 року, Акт приймання-передачі виконаної роботи від 01.04.2026 року до Договору про надання правової допомоги від 01.05.2024 року, з якого вбачається, що у клієнта претензій до якості виконаних робіт немає, всього за виконану роботу клієнт протягом п'яти робочих днів після надходження коштів, які є винагородою та передбачені п.4.1 цього Договору сплачує Адвокатському Бюро «Бороган» її розмір, який зазначено у пункті 4.1 Договору про надання правничої допомоги від 01.05.2024 року у розмірі 60000 грн., питання надання правничої допомоги АБ «Бороган» знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Проте, у зв'язку з вирішенням питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, та її зменшенням, зазначеним у запереченнях на ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Зменшення розміру витрат, що підлягають розподілу, не є втручанням у договірні відносини між позивачем та адвокатом (адвокатським бюро), оскільки суд не змінює погоджений сторонами розмір гонорару, а лише визначає суму, яку може бути компенсована за рахунок іншої сторони відповідно до критеріїв. Установлених ст.137 ЦПК України. Відповідне тлумачення ст.137 ЦПК України викладено у постанові Верховного Суду від 19.11.2025 року по справі № 753/2606/24.
Суд не приймає до уваги кількість судових засідань, які було відкладено, а по суті за участю представника позивача було проведено три судових засідання - 05.06.2025 року, 10.12.2025 року, 01.04.2026 року, при цьому відповідь на відзив стороною позивача не подавалась, але було подано клопотання про доручення доказів, та письмова промова у судових дебатах, яке потребувало підготовки та втрату часу.
Доводи представника відповідача щодо пропущення п'ятиденного строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд не приймає, оскільки представник позивача адвокат Бороган В.В. та представник відповідача адвокат Прощенко Д.В., будучі присутніми у судовому засіданні 01.04.2026 року, у подальшому не з'явились у судове засідання на проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, та усі учасники процесу отримали вступну та резолютивну частину через електронний кабінет, зокрема ОСОБА_3 - 02.04.2026 року о 12:51:03, про що в матеріалах справи є відповідні докази, тому строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем не пропущено.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково в розмірі 30000 грн., та вважає, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу є співмірним та обґрунтованим, в решті вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 246, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бороган Валентина Володимировича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом знесення самочинного будівництва - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою по Договору про надання правничої допомоги від 01 травня 2024 року у розмірі 30000 /тридцять тисяч/ гривень 00 копійок.
В решті вимог про стягнення правничої допомоги - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.04.2026 року
Суддя М. В. Гниличенко