Справа № 496/2066/26
Провадження № 3/496/999/26
27 березня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Сурженко В.С.,
особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Працівниками управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 08.03.2026 року о 09:45 годин, ОСОБА_1 в с. Дачне траса М 05 452 км, керував автомобілем Volvo v40, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, нечітка мова) від проходження oгляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядком за допомогою алкотестера Drager відмовився, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі також відмовився.
У судовому засіданні ОСОБА_1 були роз'ясненні права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України, він пояснив, що з протоколом не згодний та надав письмову заяву із викладеними поясненнями, також звернув увагу суду на те, що він є військовослужбовець, за наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_2 08.03.2026 року на службовому автомобілі був відправлений в м.Одеса забрати військовослужбовця близько 09.40 годин в с. Дачне траса М 05 452 км його було зупинено і складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, так як не пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. Після повернення до РТЦК та СП його командування повезло на експертизу до м.Одеса КНП «ОО МЦПЗ» ООР, після проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння нічого не виявлено, про що свідчить висновок медичної установи. Також просив приєднати до справи висновок №000438 від 08.03.2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння. У зв'язку із чим, просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом та перебування під час такого керування у стані сп'яніння, або відмова особи від проходження огляду та керування ТЗ під час такої відмови.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями частини 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, є зафіксоване у встановлений законом спосіб керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що і є підставою для складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З досліджених матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній перебуває на військовій службі за мобілізацією, що підтверджується довідкою №121/10/1468 від 25.03.2026 року, ОСОБА_1 перебуває на посадах рядового та сержантського складу в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також з дослідженого у судовому засіданні відеодоказу вбачається, що ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції, що перебуває на військовій службі та надавав свій військовий квиток, крім того був на автомобілі військової частини та виконував наказ командира. Проте заходів направлення на огляд на стан сп'яніння військовослужбовця, передбачених Порядком №32 та ст.266-1 КУпАП працівники поліції не вжили.
ОСОБА_1 повідомляв, що він був відправлений до м.Одеса забрати військовослужбовця та виконував наказ. Наведене підтверджує факт виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, має військове звання старший солдат та перебуває на військовій службі на посадах рядового та сержантського складу в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, матеріалами справи достовірно встановлено, що ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, виконував обов'язки з військової служби в день відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (08.03.2026 року), результат якого став підставою складання протоколу серії ЕПР1 № 609263 від 08.03.2025 року відносно ОСОБА_1 за порушення ним п. 2.5 ПДР.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі.
Згідно статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Статтею 255 КУпАП визначені особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Так, у п. 11 ч. 2 ст. 255 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складають посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, - частина п'ята статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, а також про всі порушення ПДР, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань).
В порушення наведених вимог, протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 609263 від 08.03.2026 року відносно ОСОБА_1 був складений поліцейським 1 взводу 5 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Єлісєєвим Є.І., тобто не уповноваженою особою.
Крім того, суд звертає увагу, що порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції врегульований ст. 266-1 КУпАП, відповідно до частин 2, 4, 5, 6 якої огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із аналізу зазначених норм права вбачається, що огляд осіб, перелік яких визначено ч. 1 ст. 266-1 КУпАП, проводиться у порядку визначеному зазначеною статтею, у випадку виконання останніми обов'язків військової служби або перебування на території військових частин, а також на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 9. ст. 266-1 КУпАП).
Оскільки, обставини, які викладені в протоколі ЕПР1 № 609263 від 08.03.2026 року мали місце під час виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби, то в даному випадку процедура проведення огляду повинна була бути здійснена відповідно до порядку, встановленого ст. 266-1 КУпАП.
Проте, як вбачається з матеріалів справи огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений за правилами ст. 266 КУпАП, без присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Відтак, наведене свідчить про істотне (недопустиме) порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, встановленого ст. 266-1 КУпАП, що вказує на відсутність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження перебування його в стані сп'яніння.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №609263 від 08.03.2026 року був складений не уповноваженою особою, а також огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП.
Крім того, після повернення до РТЦК та СП за наказом командира ОСОБА_1 відвезли на експертизу до м.Одеса КНП «ОО МЦПЗ» ООР, після чого стану алкогольного сп'яніння не виявлено, про що свідчить висновок №000438 від 08.03.2026 року.
Тому суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , що в матеріалах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо доказів, як події, так і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Інші належні та допустимі докази, які б засвідчували обставину вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в матеріалах справи відсутні, тому суд прийшов до переконання, що поліцейським, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не дотримано вимог щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи та інспектор передчасно прийшов до висновків щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За встановлених під час судового розгляду обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 33-35, ч. 1 ст. 130, 247, 251-252, 256 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв
Повний текст постанови суду виготовлено 09.04.2026 року, з урахуванням розрахунку ДСА України щодо необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23, чисельність суддів Біляївського районного суду, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб (штатна кількість - 11 суддів, але фактична кількість суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ на теперішній час - 6 суддів (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, тому з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту ухвали суду.