Справа №487/5874/23
Провадження №1-р/487/3/26
10.04.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва заяву директора комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про роз'яснення ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2026 про застосування примусових заходів медичного характеру, -
До Заводського районного суду м. Миколаєва суду надійшла заява директора комунального некомерційного товариства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради про роз'яснення ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2026 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_3 , в частині виду примусових заходів медичного характеру.
10.04.2026 представник Департаменту праці та соціального захисту населення подав заяву про розгляд заяви за відсутністю представника.
В судове засідання заявник та учасники судового провадження не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відповідно до ч.2 ст. 380 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Перевіривши зміст та доводи заяви, дослідивши матеріали кримінального провадження у справі №487/5874/23, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У ст. 380 КПК України передбачено, що у випадках, коли судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків суду і розуміння, у тому числі під час виконання. При цьому суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Тому, у випадку, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК України, є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ч. 1 ст. 380 КПК, постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №367/3068/17).
Роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 1-26/04 та від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).
Отже, правовий механізм роз'яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі. У зв'язку з цим суд не роз'яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст, а виходячи із суб'єктів звернення із заявою може роз'яснити лише те рішення, яке підлягає виконанню.
Так, ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2026 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з вчиненням ним суспільно небезпечних діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 і ч.1 ст. 190 КК України, застовані примусові заходи медичного характеру у вигляді надання стаціонарної психічної допомоги у примусовому порядку, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №162 від 02.08.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру, зокрема: госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
У п.15 постанови Пленуму ВСУ №7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру» зазначено, що для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.
Суд ураховує висновок судово-психіатричного експерта від №162 від 02.08.2023, згідно з яким ОСОБА_3 страждає на даний час хронічним психічним розладом параноїдною шизофренію, характер та обставини вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечних діянь, його особу, продовження ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом та приходить до висновку про застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 309, 372, 380 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Роз'яснити, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2026 у справі №487/5874/23 застосовано примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1