Справа № 308/16853/24
Іменем України
26 березня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Кожух О.А., Мацунича М.В.
з участю секретаря судових засідань: Ормош О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Опаленик Михайло Юрійович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду, у складі судді Зарева Н.І., про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Опаленик Михайло Юрійович подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану ухвалу, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, або направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що до суду першої інстанції надходили заяви ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - адвоката Опаленика Михайла Юрійовича про розгляд справи за їх відсутності, проте ухвалою суду судове засідання було відкладено та визнано обов'язковою участь позивача у судовому засіданні. При тому, суд першої інстанції визнаючи обов'язковою явку позивача не зазначив підстав, з яких є неможливим розгляд справи за відсутності позивача, а також обставини, яких неможливо встановити без участі відповідача, які у свою чергу висловили позицію через відповідні подані заяви.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Опаленика Михайла Юрійовича надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
Справа на підстав ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка будучи належним чином повідомленою про час та день розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, однак її представник повідомив, що позивачка проживає за кордоном та в судове засідання з розгляду даної справи з'являтися не планує. Зважаючи на те, що ухвалою Ужгородського міськарйонного суду Закарпатської області від 13 листопада 2024 року про відкриття провадження явка позивачки та відповідача була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
З такими висновками не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Подібна норма міститься і в ч.5ст.223 ЦПК України.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що умовами залишення позовної заяви без розгляду є:
- повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання;
- повідомлення позивача (заявника) про судове засідання належним чином;
- відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання;
- неявка в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору;
- від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що 15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Справа призначалось до розгляду, зокрема на 06.12.2024, 16.01.2025, 27.02.2025, 26.03.2025, 29.04.2025, 10.06.2025, 07.08.2025, 09.09.2025, 07.10.2025, 07.11.2025.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 листопада 2024 року визнано явку позивача та відповідача в судове засідання обов'язковою (а.с.25-26).
04 грудня 2024 року представником позивача ОСОБА_3 подано до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без участі позивача та її представника. Позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити (а.с.34).
16 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив суд розглядати справу без участі позивача та її представника (а.с.38).
07 серпня 2025 року представник позивача ОСОБА_3 просив суд розглядати справу без участі позивача та її представника, оскільки позивач ОСОБА_1 перебуває за межами України в Німеччині. Позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити (а.с.49).
02 вересня 2025 року представник позивача ОСОБА_3 в клопотанні про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції також вказував про поважність неявки позивача в судове засідання, оскільки така проживає за кордоном в Німеччині (а.с.51-52).
09 вересня 2025 року представник позивача Опаленик М.Ю. подав заяву, в якій зазначив, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує стосовно винесення заочного рішення у даній справі. Також представник позивача звернув увагу на те, що з моменту подачі позову, що мало місце 15.10.2024 по 09.09.2025 судом не проведено жодного судового засідання, при цьому на кожне із призначених судових засідань, представником позивача явка була забезпечена, посилаючись на відмітку у журналі відвідувачів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (а.с.57-59).
Тобто, у своїх заявах стороною позивача висловлено позицію в справі щодо остаточного її вирішення по суті, чим реалізував своє процесуальне право.
Представник позивача Опаленик М.Ю. також зазначав про поважність неявки позивача в судове засідання, оскільки така перебуває за кордоном.
Таким чином в даній справі не було встановлено недобросовісності поведінки позивача та її представника.
Матеріалами справи встановлено, що позивач скористався своїм правом подачі заяви про розгляд справи за її відсутності, що виключає можливість застосування норм п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України для залишення позову без розгляду.
При цьому, неявка в судове засідання позивача було обумовлена поважними причинами, оскільки така перебуває за кордоном, про що було повідомлено суд першої інстанції в заяві від 07 серпня 2025 року.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував дані обставини і вище зазначені вимоги процесуального закону та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України для залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвала суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Опаленик Михайло Юрійович задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 07 квітня 2026 року.
Головуючий:
Судді: