Справа № 594/1587/25
10 квітня 2026 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Козій Я.Ю.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Денисової Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньою дитини, яка продовжує навчатися,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягувати з останнього аліменти на її користь та утримання в розмірі 8000 грн, щомісячно, з дня подачі позову, до досягнення нею 23-х річного віку, на час навчання в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Посилається на те, що відповідач є її батьком. До досягнення нею ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття батько мав сплачувати в користь матері на її утримання аліменти в розмірі 600 грн. на підставі рішення Борщівського районного суду від 01.08.2024, однак жодних коштів відповідач не сплатив і його заборгованість складає 72000 грн. Починаючи з 01.09.2025 вона продовжує навчатися, є студенткою 1-го курсу, денної форми навчання, за державним фінансуванням Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, ступеня освіти «Бакалавр», терміном до 30.06.2029. У зв'язку з денною формою навчання потребує матеріальної допомоги батьків. ЇЇ щомісячні витрати становлять 15000 грн. Мати працює, однак її заробітку на вистачає на всі потреби. Відповідач є фізично здоровим, працює за кордоном в Польській Республіці та отримує заробітну плату, а тому має можливість надавати їй матеріальну допомогу і аліменти в розмірі 8000 грн. щомісячно не стане обтяжливою сумою для матеріального стану відповідача.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Денисова Т.С. в залі судового засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в зал судового засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не подав.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечує.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
Відповідач ОСОБА_2 є батьком повнолітньої позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Борщівським відділом ДРАЦС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 04.01.2022.
Згідно довідки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 08.09.2025 №71 та договору про навчання у закладі вищої освіти №ДН-00000000000994, ОСОБА_1 є студенткою І курсу фізико-математичного факультету (денної форми навчання), державної форми навчання, ступеня вищої освіти «Бакалавр».
Як вбачається з платіжної інструкції 0.0.4520678191.1, ОСОБА_1 29.08.2025 перерахувала на рахунок Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка грошові кошти в сумі 4000 грн. за гуртожиток.
Згідно довідки про склад сім'ї №165/06-16-10 від 06.10.2025, виданої Борщівською міською радою, до складу сім'ї ОСОБА_3 входять її чоловік ОСОБА_2 , який зареєстрований, але не проживає, діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та мати ОСОБА_4 .
Наданим Борщівським ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, станом на 02.09.2025 заборгованість боржника ОСОБА_2 становить 72000 грн.
Згідно довідки №11/05-14 від 01.04.2026 ОСОБА_3 працює у Комунальній установі «Центр надання соціальних послуг» Борщівської міської ради з 13.03.2024 і її заробітна плата за шість місяців складає 49908,19 грн.
Згідно акта №143 від 03.04.2026 обстеження житлових умов заявниці ОСОБА_1 , батько заявниці ОСОБА_2 не проживає по місцю реєстрації, оскільки перебуває за кордоном.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України(далі -СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Отже, Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Тобто, обов'язок утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, кожен з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що у зв'язку з навчанням повнолітня дочка відповідача потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати як мати так і батько.
Відповідач в зал судового засідання не прибув, відзиву на позов не подав, не надав інформації про свої доходи, доказів на спростування доводів позивача не надав.
Суд враховує, що відповідач є працездатним, спроможним заробити кошти, з січня 2022 року постійно проживає за кордоном і відповідно отримує доходи для забезпечення своїх потреб, а тому суд вважає, що він може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, що продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує такої допомоги, а тому є підстави для стягнення з відповідача аліментів на її утримання.
Враховуючи викладене вище суд вважає, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача в користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 8000 грн. щомісяця, починаючи з дати подачі позову до суду і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Разом із тим, відповідно до приписів статей 192, 201 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн.
На підставі ст.ст. 182, 199-201 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити .
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на її утримання у розмірі 8000 грн. щомісячно, починаючи з 16 грудня 2025 року і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10 квітня 2026 року.
Суддя Чир П. В.