Справа № 594/436/26
Провадження №2-а/594/8/2026
08 квітня 2026 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Козій Я.Ю.
представника позивача адвоката Когута О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати постанову за справою про адміністративне правопорушення № 2208 від 28 липня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн незаконною та скасувати її, а провадження у справі закрити. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вищевказаною постановою про адміністративне правопорушення №2208 від 28.07.2025 року, його визнано винним в тому, що 24.07.2025 о 16.45 його доставлено працівниками органів Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 і встановлено, що 21.06.2025 йому направлена засобами поштового зв'язку повістка 3987492 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9.00 год. 25.06.2025 для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. Дата відмітки 25.06.2025. З постановою він не погоджується, така не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, суперечить вимогам закону, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає до скасування. Його належним чином не було повідомлено про наявність повістки, він не отримував жодних повідомлень від поштового відділення про надходження на його адресу відправлення від ТЦК та СП чи будь-яких повідомлень від органу місцевого самоврядування з цього приводу. Відповідно до витягу з ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів йому надано відстрочку від призову до завершення мобілізації. Останньою датою уточнення його даних є 19.08.2025. Тому йому не було жодної необхідності не отримувати повістку та ігнорувати прибуття до ТЦК та СП. В оскаржуваній постанові не вказано на підставі яки доказів суб'єкт владних повноважень дійшов висновку про вчинення ним адміністративного правопорушення. Відсутні будь-які докази того, що він був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, просить поновити йому строк для подачі позовної заяви на постанову у справі про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №2208 від 28.07.2025.
Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 30 березня 2026 року, відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
06.04.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні таких відмовити. Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано розпорядження від 21.06.2025 №2/5719 Борщівській міській раді щодо здійснення оповіщення військовозобов'язаних згідно списку про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.06.2025 на 09.00. На виконання вказаного розпорядження Борщівською міською радою було здійснено оповіщення військовозобов'язаних згідно наданого списку, в якому зазначено і позивача, про що Борщівською міською радою направлено лист від 26.06.2025 №02-43/104. Зокрема, вказаним листом Борщівська міська рада повідомила, що на адресу військовозобов'язаного ОСОБА_1 було направлено повістку про виклик засобами поштового зв'язку АТ “Укрпошта». Однак, позивач ухилився від отримання повістки, тому вона була повернута відповідальним працівником АТ "Укрпошта" з відміткою, що "адресат відсутній за вказаною адресою", що вважається належним оповіщенням військовозобов'язаного, згідно закону. Не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття за належним чином оформленою повісткою, позивач допустив порушення абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що і було винесено оскаржувану постанову.
07.04.2026 представник позивача адвокат Когут О.В. подав до суду відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити. Вказав, що жодних доказів того, що Борщівська міська рада направляла ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку повістку і що така не була ним отримана, відповідачем суду не надано, в тому числі конверт з відміткою. ОСОБА_1 не було належними чином повідомлено про наявність повістки, він не отримував жодних смс - повідомлень, телефонних чи письмових сповіщень від поштового відділення, чи будь-яких повідомлень від органів місцевого самоврядування.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Когут О.В. позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити, просить поновити строк на оскарження постанови про накладення стягнення на позивача. Вказав, що позивач пропустив строк з поважних причин оскільки дізнався про існування винесеної щодо нього постанови тільки 14.01.2026, з отриманого листа, надісланого Борщівським ВДВС.
Оцінюючи доводи наведені у позові та пояснення представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Приписами частини другої статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Постановою про адміністративне правопорушення №2208 від 28.07.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 24.07.2025 о 16.45 його доставлено працівниками органів Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 і встановлено, що 21.06.2025 йому направлена засобами поштового зв'язку повістка 3987492 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9.00 год. 25.06.2025 для уточнення даних, однак він не прибув.
Вказану постанову ОСОБА_1 в десятиденний строк не оскаржив.
У позові ОСОБА_1 зазначає, що строк на звернення з адміністративним позовом пропустив з поважних причин, оскільки тільки 14.01.2026 дізнався про винесену щодо нього постанову про адмінправопорушення з отриманого листа Борщівського ВДВС.
Згідно наданого позивачем поштового конверта, за трекінгом №4870200189344 поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав від Борщівського ВДВС лист 14.01.2026.
До Борщівського районного суду ОСОБА_1 звернувся тільки 27.03.2026, проте жодних об'єктивних причин пропущення строку на звернення до суду позивачем у заяві не наведено.
Суд зазначає, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами 3,4 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі вищевикладеного, оскільки після постановлення ухвали суду про відкриття провадження по справі судом встановлено, що викладені позивачем у позові підстави пропуску строку на звернення до суду є необґрунтованими, приймаючи відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем відповідного строку, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід відмовити, а позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 122, 123, 286, 294 КАС України, суд -,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 10.04.2026.
Головуючий: Чир П. В.