Справа № 452/1372/26
Провадження № 1-кс/452/293/2026
Іменем України
10 квітня 2026 року м. Самбір
слідчий-суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , із участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, -
- підозрюваного за матеріалами досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 квітня 2026 року за №12026141290000123 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Досудовим розслідуванням ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
У зв'язку з цим та наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді місцевого суду із погодженим з прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області клопотанням про застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, що спонукатиме підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки офіційно ніде не працює, немає постійного джерела доходів, суспільно - корисною діяльність не займається, підозрюваний втік з місця події після вчинення злочину, достовірно розуміючи про неминучість покарання; незаконно впливати на свідків та потерпілого, а саме, шляхом переконання, вмовляння, погроз, може спонукати потерпілого та свідків до дачі завідомо неправдивих показань, або відмови від них; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому менш суворий запобіжний захід буде недостатній для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши позицію прокурора про доцільність застосування запобіжного заходу тримання під вартою, однакову позицію слідчого, але водночас на запитання слідчого судді про ймовірність обрання домашнього арешту особі, то слідчий по суті висловився що такий запобіжний захід може бути достатнім і також може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного; вислухавши пояснення підозрюваного та думку його захисника - адвоката, котрі пояснили про можливість і достатню необхідність обрання стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу як домашній арешт, надавши суду відповідні документи, що характеризують підозрюваного, вивчивши зібрані в кримінальному провадженні матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню та слід обрати відносно ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід зокрема, у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява
№ 42310/04) від 21.04.2011 року, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява №14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року в якій ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як встановлено слідчим суддею ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якої передбачає покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі, тобто у вчиненні тяжкого злочину, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Разом з тим як установлено висновку судово-медичної експертизи ще немає, а ступінь тяжкості тілесних ушкоджень визначено лікарем по довідці з переліком тілесних ушкоджень потерпілого.
Водночас у справі «В. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland), заява №14379/88, від 26.01.1993 року, п. 33. ЄСПЛ вказав, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер обвинувачуваного, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти.
Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки; має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де скарг на нього не поступало, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а тому слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення частково доведено зазначений ризик.
Оцінюючи існування ризику з боку ОСОБА_5 впливу на потерпілого та свідків, то слідчим суддею встановлено у судовому засіданні, що потерпілий претензій до підозрюваного не має, а тому вказаний ризик є недоведеним.
Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Доводи сторони обвинувачення про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризиків зазначених у клопотанні є непереконливими.
Згідно частини 4 статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Статтею 178 КПК України регламентовано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію підозрюваного, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особі про підозру, розмір майнової шкоди та інше.
Відтак долучені до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності це не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а тому, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, - що наведено самою особою та його захисником під час розгляду клопотання, зокрема враховано, що такий запобіжний захід є винятковим щодо особи, а прокурором одночасно не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - слідчий суддя не знайшов підстав для задоволення цього звернення повністю.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчим суддею також враховуються вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відтак, вивченням особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він має постійне місце проживання, офіційно не працює, не одружений; раніше не судимий; по місцю проживання характеризується позитивно, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до восьми років позбавлення волі; він визнає, що дійсно спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння та спровокував конфлікт, намірів перешкоджати слідству не має, буде виконувати всі покладені на нього обов'язки. Слідчим суддею також враховано, що підозрюваний на тепер чітко дотримується вимог слідчого під час досудового розслідування та виконує процесуальні обов'язки, оскільки протилежного слідчим не підтверджено.
Тому, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, із урахуванням тяжкості скоєного і того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України на даний час приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу поза розумним сумнівом установлено можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак, на сьогодні стосовно ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк досудового розслідування з урахуванням вимог ст. 196 КПК України, поклавши на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора; цілодобово не залишати місце проживання в АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду, зокрема і по телефону; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст. ст. 131, 132, 176, 177, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 370-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - підозрюваного за матеріалами досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.04.2026 року за №12026141290000123, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк досудового розслідування до 07.06.2026 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_5 виконувати наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, зокрема і по телефону;
-цілодобово не залишати місце проживання в АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду; негайно повідомляти про зміну місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали в частині обраного запобіжного заходу покласти на слідчого СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню СВ Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області після її оголошення та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя