Справа №463/3468/26
Провадження №1-кс/463/3752/26
про застосування запобіжного заходу
10 квітня 2026 року м.Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого ВРЗЗС слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,
в провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141360000446 від 09.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Слідчий ВРЗЗС слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Галицької окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством час та в невстановленому досудовим слідством місці, але не пізніше 09.04.2026 року, маючи єдиний умисел на незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено, психотропних речовин, обіг яких обмежено та особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, побоюючись бути викритим правоохоронними органами, використовуючи з метою конспірації своєї протиправної діяльності, багатоплатформовий клауд-месенджер «Telegram», користуючись у вказаному месенджері акаунтом (обліковим записом) під назвою « ОСОБА_7 », під псевдонімом « ОСОБА_8 » (зареєстрованим на номер мобільного телефону НОМЕР_1 ), діючи за попередньо змовою в групі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, котра у своїй злочинній діяльності використовує багатоплатформовий клауд-месенджер «Telegram», а саме акаунт (обліковий запис) в даному месенджері під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під псевдонімом « ОСОБА_9 », незаконно придбав в останнього наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», психотропну речовину, обіг якого обмежено - «амфетамін» та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP» та зберігав такі при собі, з метою подальшого збуту в роздріб, шляхом розміщення так-званих «закладок» на території м.Львова.
ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України о 20 год. 30 хв. 09.04.2026 року, за адресою: м.Львів, вул.Замкова,2.
В період часу з 23 год.15 хв. 09.04.2026 року до 00 год. 20 хв. 10.04.2026 року, в ході проведення затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за адресою: м.Львів, вул.Замкова,2, у ОСОБА_5 , працівниками поліції виявлено та вилучено 33 (тридцять три) згортки, обмотані клейкою стрічкою жовтого кольору, в кожному з яких містилося по одному зіп-пакету із речовиною рослинного походження зеленого кольору, 7 (сім) згортків, обмотаних клейкою стрічкою білого кольору, в кожному з яких містилось по одному зіп-пакету із кристалоподібною речовиною білого кольору, 13 (тринадцять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою червоного кольору, в кожному з яких містилось по одному зіп-пакету із кристалоподібною речовиною білого кольору, 10 (десять) згортків, обмотаних клейкою стрічкою синього кольору, в кожному з яких містилось по одному зіп-пакету із кристалоподібною речовиною білого кольору, яка відповідно до проведеного експрес-тесту, являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «амфетаміном», в особливо великому розмірі.
10.04.2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила задовольнити подане клопотання та пояснила, що на її думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки останній підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. У підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, останній не працює, не одружений та немає на утриманні неповнолітніх чи не працездатних осіб та може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім цього, просить визначити останньому заставу у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Саме такий розмір застави на її думку здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно клопотання прокурора заперечив, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід не повязаний з позбавленням волі.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12026141360000446 від 09.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України. Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України ОСОБА_5 повідомлено 10.04.2026 року.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: повідомленнями на спецлінію «102» від 09.04.2026 №13441; рапортом ОСОБА_10 від 09.04.2026 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України від 09.04.2026 року; постановою про визнання предметів речовими доказами від 10.04.2026 року; протоколом проведення невідкладного обшуку від 10.04.2026 року; постановою про визнання предметів речовими доказами від 10.04.2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.04.2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.04.2026 року; речовими доказами по даному кримінальному провадженню та іншими матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування в їх сукупності.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім цього, з урахуванням тяжкості покарання підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення. Також слідчий суддя враховує те, що підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, останній не працює, не одружений та немає на утриманні неповнолітніх чи не працездатних осіб.
Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого у разі визнання його винуватим, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інші кримінальні правопорушення, приходить до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України.
Зважаючи на викладене, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, із врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, внесення якої, згідно з ч.4 ст.202 КПК України, є підставою для звільнення особи з-під варти.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали слід рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного о 20 год. 30 хв. 09.04.2026 року до 07.06.2026 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , заставу у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299520,0 гривень (двіста дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот двадцять гривень 00 копійок), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених ст.194 КПК України.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області.
Після внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 покладаються такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1