Єдиний унікальний номер судової справи 462/972/23
Номер провадження 6/462/83/26
про заміну сторони виконавчого провадження
(відкритого на виконання рішення суду)
09 квітня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Галайко Н. М.,
за участі секретаря судового засідання Бойко Д. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові матеріали письмової заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником,
встановив:
І. Рух справи (в межах заяви)
31.03.2026 року (вх. № 8413) від уповноваженого представника заявника ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» - адвоката Плискань І. О. у Залізничний районний суд м. Львова надійшла письмова заява про заміну сторони у виконавчому провадженні, у якій остання просить суд:
- замінити стягувача АТ «ТАСКОМБАНК», код ЄРПОУ: 09806443 на правонаступника ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 40340222 у виконавчому провадженні № 72906811, що відкрито на підставі виконавчого листа, виданого на підставі рішення від 31.05.2023 року по справі № 462/972/23 Залізничним районним судом м. Львова щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 2546188 від 01.04.2026 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - заінтересованої особи (боржника) у справі.
ІІ. Суть заяви, що вирішується
Заява обґрунтована тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 31.05.2023 року задоволено позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 8205649383 від 30.09.2021 року, яка утворилась станом на 01.11.2022 року у розмірі 118 973 грн. 20 коп. та 2 684 грн. 00 коп. судового збору. На підставі зазначеного рішення Залізничний районний суд м. Львова видав стягувачу виконавчий лист № 462/972/23. 28.09.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським С. В. відкрито виконавче провадження № 72906811. 23.12.2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № НІ/11/32-Ф, згідно з умовами якого право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 8205649383 від 30.09.2021 року, перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».
З огляду на вказане представник заявника просить заяву задовольнити у повному обсязі та замінити вибулого стягувача.
ІІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі
Учасники процесу у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд враховує, що уповноважений представник заявника ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» - адвокат Плискань І. О. у поданій заяві просила суд розглянути заяву без участі сторони заявника.
Так, суд ухвалив проводити розгляд заяви за відсутності учасників справи, які у судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, оскільки згідно із положенням ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Окрім цього, у зв'язку з неявкою усіх учасників справи згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Позиція суду
Розглянувши подану заяву, суд виходить з того, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичного факту заміни кредитора у зобов'язанні. Оскільки примусове виконання рішення є завершальною стадією судового процесу, зміна суб'єктного складу на цій стадії має забезпечувати безперервність реалізації прав, встановлених остаточним судовим актом.
Суд зазначає, що внаслідок відступлення права вимоги за правочином відбувається перехід усього обсягу прав від первісного кредитора до нового правонаступника. За умови чинності такого правочину та відсутності доказів завершення виконавчого провадження, правонаступник набуває всіх процесуальних можливостей стягувача для захисту своїх майнових інтересів.
Виходячи з принципів обов'язковості судового рішення та диспозитивності цивільного судочинства, заміна вибулої сторони її правонаступником є необхідним механізмом забезпечення реального виконання рішення суду. Таким чином, встановлений факт переходу матеріальних прав є безумовною підставою для здійснення відповідної процесуальної заміни у виконавчому провадженні.
V. Встановлені судом обставини
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 31.05.2023 року у справі № 462/972/23 задоволено позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 8205649383 від 30.09.2021 року, яка утворилась станом на 01.11.2022 року у розмірі 118 973 грн. 20 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 112 760 грн. 33 коп.; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) - 1 грн. 77 коп.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 6 211 грн. 10 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» - 2 684 грн. 00 коп. судового збору.
Вказане рішення суду набрало законної сили 03.07.2023 року.
03.07.2023 року на виконання рішення суду у справі № 462/972/23 Залізничним районним судом м. Львова видано виконавчий лист.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С. В. про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2023 року відкрито виконавче провадження ВП № 72906811 щодо примусового виконання зазначеного виконавчого листа № 462/972/23 виданого 03.07.2023 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 8205649383 від 30.09.2021 року, яка утворилась станом на 01.11.2022 року у розмірі 118 973 (сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 20 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 112 760 грн. 33 коп.; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) - 1 грн. 77 коп.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 6 211 грн. 10 коп. Стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» - 2 684 грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно до договору факторингу № НІ/11/32-Ф від 23.12.2025 року укладеного між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 8205649383 від 30.09.2021 року.
VІ. Застосоване судом законодавство
Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно з ч. 2 ст. 442 ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Частина 1 п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно.
Також це опосередковано випливає зі змісту п. 28 ч. 5 ст. 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених ст. 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи ст. 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями ст. 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України.
Така правова позиція зазначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 2-7763/10 від 08.02.2022 року.
Окрім цього суд зазначає, що відповідно до положень ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали чинності, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Також, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.
Зокрема, у п. 40 Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п. 19 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2004 року у справі «Михайленки та інші проти України», суд наголошує, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення ст. 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 (рішення у справі «Бурдов проти росії», заява № 589498/00, п. 34).
У своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Так, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
VІІ. Висновки суду
Аналізуючи досліджені по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що заява про заміну сторони у виконавчому провадженні обґрунтована належним чином, ґрунтується на законі, а тому підлягає задоволенню.
Окремо суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що виконавче провадження № 72906811 завершене. Також суду не надано документів, які б свідчили про визнання договору відступлення права вимоги № НІ/11/32-Ф від 23.12.2025 року недійсним, або заперечень учасників справи щодо правомірності його укладення.
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З огляду на викладене, у зв'язку із тим, що за договором факторингу ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права вимоги заборгованості за кредитним договором № 8205649383 від 30.09.2021 року, процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, суд дійшов висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому ст. 272 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 2, 12, 76-81, 247, 258-260, 442, 354-355 ЦПК України, суд -
постановив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником - задовольнити.
2. Замінити сторону стягувача - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (код ЄРПОУ: 09806443) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 40340222) у виконавчому провадженні № 72906811 з примусового виконання виконавчого листа № 462/972/23, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства « ТАСКОМБАНК» заборгованості за кредитним договором № 8205649383 від 30.09.2021 року у розмірі 118 973 грн. 20 коп. та судового збору 2 684 грн. 00 коп.
3. Ухвалу надіслати (надати) учасникам справи.
4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
5. Відомості щодо учасників справи:
Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 40340222, електронна пошта: fk.ellitefinance@gmail.com, місцезнаходження: 03035, м. Київ, Солом'янська площа, 2);
Заінтересована особа (первісний стягувач): Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ: 09806443, електронна пошта: info@tascombank.com.ua, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30);
Заінтересована особа (боржник): ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );
Заінтересована особа (приватний виконавець): Михайловський Сергій Володимирович (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: м. Львів, вул. Олени Степанівни, 21).
Текст ухвали суду складено 09.04.2026 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко