09 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 336/1349/26
провадження № 51-1043ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 березня 2026 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчої ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 по кримінальному провадженні № 12025082080001890 від 30 грудня 2025 року щодо скасування постанови про відмову у задоволенні клопотання та щодо нерозгляду клопотання, поданої в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 березня 2026 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 на указану вище ухвалу слідчого судді відмовлено на підставі ч. 4 ст. 399 КПК.
Не погоджуючись з ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 березня 2026 року, адвокат ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування вимог зазначає, що постановлення оскарженої в апеляційному порядку ухвали слідчого судді не передбачено кримінальним процесуальним законом, тому суд апеляційної інстанції не мав права відмовляти у відкритті апеляційного провадження, а зобов'язаний був, керуючись положеннями п. 17 ч. 1 ст. 7, статей 9, 24 КПК, ст. 55 Конституції України, відкрити провадження та здійснити апеляційний розгляд.
Перевіривши доводи касаційної скарги та зміст оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень, інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Як убачається з оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції, цей суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2026 року з тих підстав, що це судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З указаними мотивами погоджується й суд касаційної інстанції.
Реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом, про що йдеться в офіційному тлумаченні положень ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до апеляційних або касаційних судів (п. 25 Рішення у справі «Делкур проти Бельгії» від 17 січня1970 року та п. 65 Рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
Водночас у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
Такі обмеження права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування встановлені приписами статей 307, 309, 392 КПК.
Відповідно до частини 3 статті 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Перелік ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, передбачений ч. 3 ст. 307 та частинами 1, 2 ст. 309 КПК. З огляду на імперативний спосіб регулювання кримінальних процесуальних відносин перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці законності ухвали слідчого судді лише у випадках, якщо слідчий суддя постановив рішення не передбачене кримінальним процесуальним законом, оскільки право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК (висновок про застосування норми права, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 23 травня 2018 року в справі № 237/1459/17, провадження
№ 13-19кс18).
Відповідно до обставин, наведених у доданій до касаційної скарги копії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2026 року, 02 лютого 2026 року представником потерпілого - адвокатом ОСОБА_4 в порядку статей 220, 221 КПК було подано клопотання про надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, а також щодо проведення огляду та витребування документів, що є слідчими діями, в установлений законом триденний строк клопотання розглянуто не було, через що було подано скаргу у порядку ст. 303 КПК, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2026 року скаргу було задоволено та зобов'язано слідчих слідчого відділення відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області що проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025082080001890 від 30 грудня 2025 року розглянути клопотання від 02 лютого 2026 року, прийняти відповідне процесуальне рішення по суті клопотання та повідомити представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 про результати розгляду клопотання,17 лютого 2026 року адвокатом отримано на електронну пошту відповідь з електронним підписом та додану до нього постанову від 16 лютого 2026 про відмову у задоволенні клопотання без будь-якого підпису, адвокат вважає вказану постанову від 16 лютого 2026 про відмову у задоволенні клопотання, винесену слідчим СВ відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 незаконною та протиправною.
Постановлення слідчим суддею зазначеної ухвали недвозначно врегульовано кримінальними процесуальними нормами, викладеними в ч. 1 ст. 303, п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК. Неможливість оскарження таких рішень в апеляційному порядку безпосередньо виходить із приписів статей 307, 309 цього Кодексу.
Таким чином, суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309 КПК, дійшов вмотивованого висновку про те, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2026 року не підлягає перегляду в апеляційному порядку, з огляду на що обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 цього Кодексу.
Оскаржена ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 372, 419 КПК, вона є належним чином вмотивованою, обґрунтованою та такою, що не включає в себе будь?яких суперечливих тверджень.
Касаційна скарга не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з її змісту та змісту оскарженого судового рішення убачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 березня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3