24 березня 2026 року
м. Київ
справа № 465/5313/18
провадження № 51-4074км25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 12018140080000157 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця м. Львова,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини
За вироком Франківського районного суду м. Львова від 27 лютого 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
за ч. 1 ст. 307 КК - на строк 4 роки;
за ч. 2 ст. 307 КК - на строк 6 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 12.07.2018 по 21.09.2021 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто процесуальні витрати, вирішено долю речових доказів.
Районний суд установив, що ОСОБА_7 06.06.2018 приблизно о 15:31 поблизу будинку № 6 на вул. Єфремова у м. Львові незаконно збув ОСОБА_8 (залегендованій особі) за 240 грн фрагмент таблетки білого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - бупренорфіном, загальною масою 0,0035 г.
Він же, 12.07.2018 приблизно о 16:40 поблизу будинку № 20 на вул. Глибокій у м. Львові повторно незаконно збув ОСОБА_8 за 250 грн фрагмент таблетки білого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - бупренорфіном, загальною масою 0,0021 г.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою сторони захисту Львівський апеляційний суд ухвалою від 23 липня 2025 року вказане рішення залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що 23 липня 2025 року при розгляді справи в суді апеляційної інстанції ним було заявлено клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з мобілізацією ОСОБА_7 до лав Збройних сил України, однак у порушення вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд відмовив у його задоволенні, чим порушив право засудженого на захист та відстоювання своєї позиції в суді.
Тому вважає, що оскаржуване рішення ухвалено без додержання вимог статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
У судовому засіданні захисник підтримав вимоги своєї скарги.
Прокурор просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що єдиними підставами для оскарження ухвали апеляційного суду та її скасування захисник вважає відмову цього суду в задоволенні його клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні та розгляд судом апеляційної скарги сторони захисту без участі засудженого ОСОБА_7 .
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), що покладає на нього певний обов'язок щодо дослідження й оцінки доказів у справі, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Цих вимог закону суд апеляційної інстанції дотримався.
Як убачається з матеріалів провадження, не погодившись із вироком сторона захисту оскаржила його в апеляційному порядку і в своїй скарзі просила змінити вирок у частині призначеного покарання, з урахуванням положень ст. 69 КК призначити ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 307 цього Кодексу покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та застосувати ст. 75 КК і звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
При розгляді справи у суді апеляційної інстанції 23.07.2025 захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про відкладення судового засідання, оскільки уранці цього дня ОСОБА_7 по телефону повідомив його, що він призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією.
З журналу судового засідання від 23.07.2025 № 4876691 та долученого до нього аудіо-,відеозапису вбачається, що у відповідь на заявлене клопотання колегія суддів запропонувала захиснику уточнити у засудженого, чи є у нього документи, які це підтверджують. З телефонної розмови зафіксованої на аудіо-, відеозаписі судового засідання вбачається, що на телефонний дзвінок захисника слухавку взяла мати засудженого - ОСОБА_9 , яка під час розмови повідомила, що її син вдома і зі слів останнього жодних судових засідань у нього в цей день немає (т. 5, а. к. п. 78-80).
Відповідно до розписки ОСОБА_7 від 07.07.2025 в матеріалах провадження, останній повідомлений про те, що розгляд апеляційної скарги сторони захисту на вирок місцевого суду відкладено на 14:45 23.07.2025 (т. 5, а. к. п. 76).
З урахуванням вимог апеляційної скарги апеляційний суд, заслухавши думки сторін, дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі засудженого, проти чого захисник не заперечував.
Перевіривши уважно обставини встановлені судом першої інстанції та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці доводи не містять у собі аргументів, які би не були враховані місцевим судом при визначенні покарання ОСОБА_7 , а тому відмовив у задоволенні скарги.
На обґрунтування вимог касаційної скарги захисником було надано Суду копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2025 № 986 про те, що ОСОБА_7 перебуває на військовій службі за мобілізацією.
Разом із тим, ця довідка видана у вересні 2025 року, тоді як апеляційний суд ухвалив рішення у справі 23.07.2025.
Будь-яких доказів про те, що на час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_7 перебував на військовій службі в зв'язку з мобілізацією стороною захисту Суду не надано.
Таким чином, наведені в касаційній скарзі захисника доводи не знайшли свого підтвердження під час їх перевірки судом касаційної інстанції.
Ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК, у ній зазначено відповідні підстави та положення закону, якими керувався цей суд при ухваленні свого рішення.
Під час перевірки оскаржуваного рішення судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких можуть бути зміна чи скасування судових рішень, а тому підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Залишити без задоволення касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 , а ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 липня 2025 року стосовно ОСОБА_7 без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3