02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 4821/3/23
провадження № 61-66ав26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченка В. М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Солода Р. В. ,
представника особи, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, - Андросович Г. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН»,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН» про призначення комплексної судової експертизи у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН» про скасування рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) у складі третейського судді Мазовецького Віталія Петровича від 27 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН» про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН» на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у складі судді Карпенко О. В.
У лютому 2023 року ОСОБА_4 звернувся до Черкаського апеляційного суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc).
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 28 березня 2023 року заяву ОСОБА_4 задовольнив.
Видав виконавчі листи на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) у складі третейського судді Мазовецького В. П. від 27 лютого 2023 року у третейській справі № 4821/3/23 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН» (далі - ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН») на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики № 22/04-19/П від 22 квітня 2019 року у розмірі 12 000 000,00 грн та витрат на сплату винагороди третейського судді у розмірі 37 500,00 грн.
У квітні 2023 року ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» звернулося до суду із заявою про скасування рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) у складі третейського судді Мазовецького В. П. від 27 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» про стягнення заборгованості за договором позики.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 11 травня 2023 року зупинив виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 28 березня 2023 року про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) у складі третейського судді Мазовецького В. П. від 27 лютого 2023 року у цій справі.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 18 жовтня 2025 року залучив до участі у справі замість ОСОБА_4 в якості процесуального правонаступника позивача ОСОБА_3 .
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 18 грудня 2025 року заяву представника ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» залишив без задоволення. Рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) у складі третейського судді Мазовецького В. П. від 27 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , до ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» про стягнення заборгованості за договором позики залишив без змін. Скасував зупинення виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 28 березня 2023 року про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) у складі третейського судді Мазовецького В. П. від 27 лютого 2023 року у цій справі.
У грудні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Черкаського апеляційного суду з заявою про заміну стягувача у виконавчих листах, яку Черкаський апеляційний суд ухвалою від 26 грудня 2025 року задовольнив частково.
Замінив сторону стягувача у виконавчих листах, які підлягають до видачі на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у справі № 4821/3/23 за заявою ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) у складі третейського судді Мазовецького В. П. від 27 лютого 2023 року у третейській справі про стягнення з ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики № 22/04-19/П від 22 квітня 2019 року у розмірі 12 000 000,00 грн та витрат на сплату винагороди третейського судді у розмірі 37 500,00 грн, а саме: з ОСОБА_4 на ОСОБА_3
02 січня 2026 року ОСОБА_5 , який діє від імені ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН», через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у вказаній справі.
Разом з апеляційною скаргою ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» подало клопотання про призначення комплексної судової експертизи.
Клопотання обґрунтоване тим, що у своїй заяві про скасування рішення третейського суду ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» зазначало, що:
- договір позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» не укладало, оскільки ні даний договір, ні додаток № 1 від 22 квітня 2019 року (розписка про отримання грошових коштів) до договору позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року представник ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» ОСОБА_6 не підписував;
- підпис від імені ОСОБА_6 на цих документах виконаний невідомою особою та не належать ОСОБА_6 , суттєво відрізняється від його справжнього підпису, проставленого на документі, який посвідчувався нотаріально.
Встановлення судом тієї обставини, що підпис у договорі позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року від імені представника ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» ОСОБА_6 виконаний не ним, а іншою особою, є підставою для висновку про неукладеність договору позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року.
У свою чергу, неукладеність договору позики свідчитиме про порушення правил, передбачених статтею 12 Закону України «Про третейські суди», а отже, і про недійсність третейської угоди, що викладена у цьому договорі у формі третейського застереження, тому встановлення справжності підпису представника ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» ОСОБА_6 на договорі позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року має істотне значення для вирішення цієї справи.
При цьому, не лише виконання підпису ОСОБА_7 замість нього іншою особою може свідчити про підробку договору.
Такі обставини як невідповідність дати виготовлення договору позики № 22/04-19П та/або проставлення підписів та/або відтиску печатки ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» у договорі даті його укладення - 22 квітня 2019 року, а також невідповідність відтиску печатки ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН», наявної у договорі, дійсній печатці ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» кожна окремо або у своїй сукупності також свідчитимуть про підробку договору позики № 22/04-19П.
У разі встановлення таких обставин, за відсутності інших доказів укладення між сторонами третейської угоди, сам факт існування такої угоди не може вважатися доведеним належним чином.
ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» зазначає, що клопотання про призначення судової експертизи вже подавалося до Черкаського апеляційного суду, проте в його задоволенні було безпідставно відмовлено, та просить суд призначити комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу у цій справі на вирішення якої поставити наступні питання:
- чи виконаний підпис на договорі позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року від імені ОСОБА_6 власноруч ОСОБА_6 чи іншою особою?
- чи належить відтиск печатки, проставлений на договорі позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року, дійсній печатці ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН»?
- яка дійсна дата виготовлення документу - договору позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року?
- чи співпадають дати проставлення на договорі позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року: підпису від імені ОСОБА_8 , підпису від імені ОСОБА_6 , відтиску печатки ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» з датою, зазначеною як дата укладення даного договору - 22 квітня 2019 року?
- яка давність проставлення на договорі позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року: підпису від імені ОСОБА_8 , підпису від імені ОСОБА_6 , відтиску печатки ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» ?
Проведення даної експертизи заявник просить доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: вул. Залютинська, 8, м. Харків, 61177.
У судовому засіданні представник відповідача Солод Р. В. клопотання про призначення комплексної судової експертизи підтримав.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо заявленого клопотання.
Представник особи, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, ТОВ «Євротранстелеком» - Андросович Г. С. при вирішенні вказаного клопотання покладається на думку суду.
Згідно з частинами першою - третьою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а суд зобов'язаний сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Згідно з частинами першою - шостою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Дульський проти України» (заява №61679/00 від 01 червня 2006 року) вказав, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 910/11002/21.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Верховний Суд приходить до висновку, що представник ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» не навів достатніх підстав для призначення судової експертизи на етапі апеляційного перегляду ухвали, прийнятої за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про третейські суди» третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні.
Згідно із статтею 43 Закону України «Про третейські суди» з метою правильного вирішення спору третейський суд має право зобов'язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що третейський суд виносить відповідну ухвалу. Наслідки невиконання стороною цих вимог визначаються регламентом третейського суду чи третейським судом для вирішення конкретного спору.
Зі змісту витребуваних матеріалів справи № 4821/3/23 відомо, що ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» було належним чином повідомлене про розгляд третейським судом. Зокрема, ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» отримувало від третейського суду кореспонденцію, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Під час розгляду справи в третейському суді ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» не було позбавлене права подавати клопотання щодо призначення експертизи, зокрема, на підтвердження обставин заперечення позовних вимог.
ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» під час розгляду справи в третейському суді не забезпечило явку свого представника, не подало відзив на позов, не зверталося до третейського суду із відповідними клопотаннями про призначення почеркознавчої експертизи документа, а саме договору позики № 22/04-19П від 22 квітня 2019 року.
Бездіяльність відповідача не відповідає засадам добросовісності й має ознаки суперечливої поведінки.
Такий же висновок Верховний Суд зробив у постанові від 22 січня 2026 року у справі № 824/57/25.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання ТОВ «ЮФ «ЕТАЛОН» про призначення комплексної судової експертизи слід відмовити.
Керуючись статтями 24, 103, 367, 368 ЦПК України,
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН» про призначення комплексної судової експертизи у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН» про скасування рішення третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc) у складі третейського судді Мазовецького Віталія Петровича від 27 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН» про стягнення заборгованості за договором позики, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ЕТАЛОН» на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров