08 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 292/385/25
провадження № 61-4509ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства «Новозаводські аграрні інвестиції»на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Новозаводські аграрні інвестиції» про розірвання договорів оренди землі,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив розірвати договори оренди землі від 31 березня 2017 року, укладені між ним та відповідачем щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1825483600:11:000:0122, площею 2,5026 га, 1825483600:10:000:0252, площею 2,3537 га, та додаткові угоди до них від 31серпня 2022 року.
Червоноармійський районний суд Житомирської області рішенням від 23 квітня 2025 року позов задовольнив.
Розірвав договір оренди землі від 31 березня 2017 року та додаткову угоду до нього від 31 серпня 2022 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:11:000:0122, площею 2,5026 га, договір оренди землі від 31 березня 2017 року та додаткову угоду до нього від 31 серпня 2022 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825483600:10:000:0252, площею 2,3537 га, укладені з ПП «Новозаводські аграрні інвестиції». Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Житомирський апеляційний суд постановою від 02 березня 2026 року апеляційну скаргуПП «Новозаводські аграрні інвестиції» залишив без задоволення, рішенняЧервоноармійського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2025 року без змін.
06 квітня 2026 року ПП «Новозаводські аграрні інвестиції», через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 березня 2026 року в указаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини
і громадянина захищаються судом.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією
з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг,
що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому,
щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі
№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом
(пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод),
та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення у справі за позовом про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах
про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що згідно пунктів 9, 11 договорів оренди, орендна плата встановлюється у розмірі не менше 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і на дату укладення цих договорів складає 956,16 грн та 2 588,70 грн, що у загальному розмірі складає 3 544,86 грн. Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формідо 31 грудня поточного року.
Таким чином розмір орендної плати за 3 роки становить 10 634,58 грн (3 544,86 грн х 3).
Таким чином, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн) та становить 10 634,58 грн.
Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі ПП «Новозаводські аграрні інвестиції» зазначає, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Справа має виняткове значення для заявника та не може відноситись до категорії малозначних справ.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник у касаційній скарзі не довів факт існування суперечності висновків судів відносно судової практики Верховного Суду з цього питання. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судом зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань.
Посилання у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення для позивачки не є достатніми для застосування пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваним судовим рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
Посилання у касаційній скарзі на те, що суд відніс справу до категорії малозначних помилково є неспроможними, оскільки вона є малозначною в силу вимог закону (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.
Сама по собі незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно
до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «BruallaGomez dela Torrev. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Новозаводські аграрні інвестиції» на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2025 рокута постанову Житомирського апеляційного суду від 02 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Новозаводські аграрні інвестиції» про розірвання договорів оренди землі.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко