10 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 953/2463/21
провадження № 61-3907ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку набувальної давності,
особа, яка подала апеляційну скаргу - керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова,
19 березня 2026 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року (повний текст постанови складено 13 вересня 2023 року) у справі
№ 953/2463/21.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
І. Щодо строку на касаційне оскарження
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Заявник просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду
від 07 вересня 2023 року, повний текст якої складено 13 вересня 2023 року, а отже касаційна скарга подана 19 березня 2026 року після спливу більш ніж одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення.
ОСОБА_1 вважає, що пропущений строк на касаційне оскарження, підлягає поновленню, оскільки він не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, копію оскарженого судового рішення не отримував, а про його наявність випадково дізнався 12 березня 2026 року. Крім того, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув його рідний брат, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір. Вказує, що здійснює догляд за особою з інвалідністю і у зв'язку із цим перебуває на обліку в органах соціального захисту населення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Заявник стверджує, що про наявність оскарженої постанови Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року випадково дізнався 12 березня 2026 року.
Водночас, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, у розглядуваній справі, ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у справі, у вересні 2023 року подавав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року (провадження
№ 61-14206ск23) було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , а ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2025 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 закрито.
Як вбачається із автоматизованої системи діловодстві Верховного Суду «ДОК ПРОФ» у межах розгляду справи № 953/2463/21 (провадження № 61-14206ск23) ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку отримував судову кореспонденцію щодо поданої касаційної скарги ОСОБА_3 , зокрема у жовтні 2023 року ОСОБА_1 отримав копію ухвалу Верховного Суду
від 20 жовтня 2023 року про відкриття касаційного провадження, а у жовтні 2025 року - копію ухвали Верховного Суду від 29 вересня 2025 року про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року.
Крім того, в березні 2024 року ОСОБА_1 подавав до Верховного Суду письмове клопотання про долучення до матеріалів справи товарних чеків.
Вказане свідчить, що ОСОБА_1 був обізнаний про факт прийняття Харківським апеляційним судом постанови від 07 вересня 2023 року щонайменше з жовтня 2023 року, однак із касаційною скаргою на це судове рішення звернувся лише у березні 2026 року.
Загибель брата заявника у травні 2023 року, тобто до ухвалення оскарженої постанови апеляційного суду від 07 вересня 2023 року, смерть матері у січні 2024 року та здійснення догляду за особою з інвалідністю не свідчать про наявність обставин непереборної сили, які понад 2 роки перешкоджали поданню ОСОБА_1 касаційної скарги.
У постанові від 20 січня 2023 року у справі № 544/600/21 Верховний Суд вказав, що поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Наведені у касаційній скарзі ОСОБА_1 доводи, наразі не підтверджують наявність передбачених законом підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, ухваленого у 2023 році.
ІІ. Щодо сплати судового збору
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 , загальною площею 79,40 кв. м і житловою площею 52,60 кв. м.
Постановою Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційні скарги Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» та керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова задоволено. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» та Київської окружної прокуратури м. Харкова по
21 649,50 грн судового збору, сплаченого в суді апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Позов про витребування майна є позовом майнового характеру.
За змістом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги юридичною особою на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2021 року - 2 270 гривень.
Отже судовий збір за подану касаційну скаргу в цьому випадку має розраховуватися з огляду на вартість спірного нерухомого майна за формулою: (ЦП х 1%) х 200%, де ЦП - вартість спірної квартири.
Таким чином мінімальний розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 816 грн, а максимальний розмір судового збору
22 700 грн.
До касаційної скарги додано платіжну інструкцію від 19 березня 2026 року про сплату судового збору в сумі 662,40 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру із посиланням на вартість спірного майна.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усуненні шляхом:
- надання доказів на підтвердження випадків передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України для подання касаційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення;
- наведення поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів, які підтверджують такі причини, з урахуванням обставин, викладених в цій ухвалі;
- обґрунтування розміру сплаченого судового збору за подану касаційну скаргу з урахуванням ціни позову (вартості спірного нерухомого майна) та, у разі необхідності, надання документу про доплату судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 953/2463/21 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, а якщо судом буде встановлено відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович