Справа № 303/3112/26
2з /303/8/26
10 квітня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
09 квітня 2026 року до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій по відчуженню житлового будинку АДРЕСА_1 .
Заяву мотивує тим, що вона має намір звернутися до суду із позовною заявою, відтак невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернеться до суду.
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці - ОСОБА_3 , після смерті якого залишилася спадщина, зокрема житловий будинок АДРЕСА_1 .
01.08.2025 року, на підставі поданої заяви, приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гелетей Л.В. заведена спадкова справа № 74416433.
02.04.2025 року заявниця довідалася, що крім неї, є ще один спадкоємець - дочка її рідного брата (внучка покійного) - відповідачка по справі ОСОБА_4 , на ім'я якої покійний батько заявниці 10 липня 2025 року склав заповіт, посвідчений старостою Бобовищанського старостинського округу Івановецької сільської ради за № 3-41.
Зазначає, що за життя покійний батько говорив, що житловий будинок де вона народилася буде належати ОСОБА_1 , оскільки остання постійно доглядала за батьком, поралася в домогосподарстві, надавала йому матеріальну підтримку.
Однак, за невідомих для неї обставин батько залишив заповіт на свою внучку - відповідачку по справі, яка працює та постійно проживає за кордоном і ніколи не піклувалася про спадкодавця, що викликає сумнів у складенні ним заповіту на її користь.
Ще однією підставою, яка викликає сумнів у складені заповіту на користь відповідачки є той факт, що відповідачка приїхала із-за кордону за два тижні до його смерті, зокрема заповіт складений на її користь 10.07.2025 року, а батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , доказом чого є свідоцтво про його смерть.
Враховуючи вказані підстави, які викликають сумнів у складенні та підписанні заповіту покійним на користь відповідачки, заявниця буде подавати відповідний позов до суду.
Таким чином вважає, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову може скластися ситуація при якій суд в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтвердить нікчемність заповіту, однак відповідач за час розгляду справи у суді відчужить житловий будинок, в результаті чого виникне необхідність подання ще одного позову про витребування даного будинку з чужого незаконного володіння.
У зв'язку з цим, просить забезпечити позов до пред'явлення позовної заяви, шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій по відчуженню житлового будинку АДРЕСА_1 .
Вивчивши подану заяву, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити зокрема інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Як вбачається із заяви, заявник просить забезпечити позов, шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій по відчуженню житлового будинку АДРЕСА_1 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N 381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі N 753/22860/17 (провадження N 14-88цс20) вказано, що забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів, насамперед, відповідача в інтересах забезпечення належного виконання в майбутньому рішення суду щодо суті спору.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі N 640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При цьому обґрунтування заяви щодо необхідності застосування забезпечення зводиться до того, що у разі задоволення позову заявник буде вимушений докласти значних зусиль для відновлення своїх прав.
Судом враховується, до заяви про забезпечення позовну додано лише: докази сплати судового збору; ордер, опис та квитанцію про доставку документів сторонам.
Згідно з ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Більше того, в матеріалах заяви взагалі відсутні будь-які відомості щодо правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Отже, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст.149-150, 152, 153 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви повернути заявнику
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 10.04.2026 року
Головуюча О.В.Гутій