Єд. унік. № 243/3311/26
Провадження № 1-кп/243/726/2026
09 квітня 2026 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження №62025050010010683 від 14 березня 2025 року на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, охоронця Управління поліції охорони в Донецькій області Департаменту поліції охорони Національної поліції України, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України,
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Відповідно до ч. 2 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (далі - Правила), перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.
Згідно п. 26 Правил, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)
Так, охоронець Управління поліції охорони в Донецькій області Департаменту поліції охорони Національної поліції України, ОСОБА_5 , за невстановлених органом досудового розслідування обставин, діючи умисно, спільно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, сприяли незаконному переправленню осіб через державний кордон України.
У цілях безпеки, зменшення ризику та для прикриття своїх протиправних дій, пов'язаних із сприянням незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 використовували діяльність третіх осіб.
Протиправна діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 полягала у наступних діях:
1) пошуку військовозобов'язаних громадян України, які бажали потрапити на територію Європейського Союзу з різних причин, однак не мали правових підстав для виїзду за кордон в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан»;
2) підготовці фіктивних документів щодо стану здоров'я військовозобов'язаних осіб, яке виключає проходження військової служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України;
3) подачі фіктивних відомостей до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшого внесення завідомо неправдивих відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та зняття з військового обліку як особи непридатної до військової служби, в ході чого надають поради, вказівки та засоби для подальшого незаконного перетину державного кордону України.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що у підшуканих ними військовозобов'язаних осіб, які мали намір виїхати за межі території України, немає на те законних підстав, в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про виключення особи в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та наявності у такої особи військово-облікових документів та документів, що виключають призов на військову службу під час мобілізації, відповідно до п. 26 Правил перетинання державного кордону, надаватиме їм право на безперешкодний виїзд за межі території України, ОСОБА_5 за сприянням ОСОБА_6 та невстановлених під час досудового розслідування військовослужбовців - співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), підшукували військовозобов'язаних осіб для незаконного перетину ними державного кордону України, оформляли таких осіб непридатними до військової служби під час воєнного стану, із подальшим зняттям з військового обліку та внесення відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» з метою подальшого незаконного перетину такими військовозобов'язаними особами державного кордону України.
З метою реалізації спільної протиправної діяльності, пов'язаної із сприянням переправленню військовозобов'язаних осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 з метою незаконного збагачення, вчинив дії, спрямовані на отримання грошових коштів та необхідних документів від підшуканих ними військовозобов'язаних осіб за незаконне переправлення їх через державний кордон України, після чого, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, передавав ОСОБА_6 документи отримані від цих осіб за організацію незаконного перетину державного кордону України, приймав участь в зустрічах з цими особами, на яких обговорювались питання щодо вартості незаконного перетину державного кордону України, процедури внесення їх до системи «Оберіг», надавав вказівки щодо умов та порядку проходження державного кордону України.
За вказаних обставин, реалізуючи спільний із ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, умисно вчинив злочин за наступних обставин.
З метою досягнення єдиної із ОСОБА_6 злочинної мети, з корисливих мотивів, маючи умисел на сприяння незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб через держаний кордон України, шляхом внесення неправдивих відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», до військово-облікових та медичних документів та отримання відповідної можливості для перетину державного кордону України на час дії воєнного стану, ОСОБА_5 у лютому 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поряд із будинком АДРЕСА_1 , зустрівся із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
В ході бесіди ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про те, якщо він має намір виїхати за межі державного кордону України, то необхідно встановити групу інвалідності та знятись з військового обліку за станом здоров'я. В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 12.03.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, подзвонив ОСОБА_7 та домовився із останнім зустрітись 13.03.2025 на території м. Слов'янська Донецької області.
13.03.2025, точний час не встановлено, ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_7 на ринку у м. Слов'янську Донецької області та в ході розмови повідомив, що можливо виготовити військово-облікові документи 2018-2019 роками, в яких буде наявна відмітка про зняття з військового обліку, у зв'язку із чим він ( ОСОБА_7 ) зможе здійснити перетин державного кордону України. При цьому ОСОБА_5 надав усні гарантії виконання зазначених зобов'язань та повідомив, що за послуги з організації виготовлення фіктивних військово-облікових та медичних документів та незаконного перетину ОСОБА_7 державного кордону України необхідно заплатити грошові кошти в загальній сумі 20000 доларів США та надати копії документів, на що ОСОБА_7 (будучи залученим до конфіденційного співробітництва в порядку ст. 275 КПК України), надав свою добровільну згоду.
В ході розмови, ОСОБА_7 зазначив про те, чи можливо спочатку отримати документи про зняття з військового обліку, які надаватимуть право на перетин державного кордону України з подальшим наданням грошових коштів в сумі в 20000 доларів США, на що ОСОБА_5 повідомив, що з цього приводу йому потрібно порадитись із ОСОБА_6 та, в подальшому ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 про те, що останній повинен надати в якості передплати 10000 доларів США, після чого розпочнеться процес виготовлення відповідних документів, які надаватиму право на зняття з військового обліку та подальшого перетину державного кордону України та після передачі йому ( ОСОБА_7 ) документів, останній повинен буде надати другу частину грошових коштів в сумі 10000 доларів США.
В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати злочинний спільний умисел із ОСОБА_6 , 21.03.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, призначив зустріч ОСОБА_7 на території Слов'янської ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області та того ж дня, перебуваючи на території приміщення державного органу повідомив, що виникли труднощі в оформленні йому військово-облікових документів, у зв'язку із тим, що ОСОБА_7 у 2015 році був зареєстрований в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». Однак, ОСОБА_5 зазначив, що він зустрінеться із ОСОБА_6 , який із залученням третіх осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) вирішуватиме питання виключення його ( ОСОБА_7 ) із Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». Також, під час розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про те, що йому не потрібно буде проходити військово-лікарську комісію, оскільки йому нададуть новий військово-обліковий документ, із внесеними до нього відомостями щодо зняття його ( ОСОБА_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) з військового обліку, що в подальшому наддасть йому можливість здійснити перетин державного кордону України.
В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати злочинний спільний умисел із ОСОБА_6 , 16.04.2025, точний час не встановлено, зустрівся на території ринку у м. Слов'янську Донецької області із ОСОБА_7 якому передав список документів, необхідних для оформлення йому військово-облікових документів попередніми роками, зняття його з військового обліку та які надаватимуть йому можливість для перетину державного кордону України, після чого, ОСОБА_5 висловив вимогу щодо передання йому грошових коштів в сумі 21000 доларів США, а не 20000 доларів США, як було обумовлено раніше, у зв'язку із тим, що він ( ОСОБА_5 ) та третя особа заберуть собі по 500 доларів США.
З метою виконання вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_7 підготував копії консультативного висновку спеціаліста ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Альянс»» від 03.04.2023, магнітно-резонансну томографію кульшових суглобів, проведену у «Центр магнітно-резонансної томографії» від 16.09.2023, магнітно-резонансну томографію поперекового відділу хребта, проведену в «Центр магнітно-резонансної томографії» від 16.09.2023, магнітно-резонансну томографію грудного відділу хребта проведену в «Центр магнітно-резонансної томографії» від 16.09.2023, магнітно-резонансну томографію шийного відділу хребта проведену в «Центр магнітно-резонансної томографії» від 16.09.2023, консультативний висновок спеціаліста ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Альянс»» від 27.04.2023, паспорт громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІПН № НОМЕР_2 , обліково-послужну картку на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дві фотокартки розміром 3.5 на 4.5 см, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 від 12.05.2023, опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державна реєстрація фізичної особи підприємцем» від 11.05.2023, які 16.04.2025, перебуваючи на території ринку у м. Слов'янську Донецької області передав ОСОБА_5 , який повідомив, що передаватиме їх ОСОБА_6 для виготовлення військово-облікових та медичних документів, з метою зняття з військового обліку.
19.04.2025, ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати злочинний спільним умисел із ОСОБА_6 , зателефонував ОСОБА_7 та в ході розмови повідомив останньому про необхідність передачі їм грошових коштів в сумі 21000 доларів США за виготовлення військово-облікових документів та зняття з військового обліку за станом здоров'я, внесення його до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Після чого, 22.04.2025, ОСОБА_5 реалізовуючи спільний злочинний умисел із ОСОБА_6 , зустрівся на території ринку у місті Слов'янську Донецької області із ОСОБА_7 , який передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1000 доларів США в якості передоплати та гарантії отримання військово-облікових документів, зняття з військового обліку, що надаватиме йому можливість для перетину державного кордону України. Після отримання грошових коштів ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про те, що останнього внесено до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», згідно якого останнього виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ). З метою перевірки доводів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 намагався за допомогою ОСОБА_5 та ОСОБА_10 здійснити вхід до Електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів « ОСОБА_11 », однак здійснити вхід до кабінету не вдалось, у зв'язку із відсутністю у ОСОБА_7 даних для такої реєстрації. Після того, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 домовились про зустріч 24.04.2025 або 25.05.2025, під час якої останній повинен передати їм грошові кошти в сумі 20000 доларів США та отримати військово-облікові документи.
В подальшому, приблизно о 12.20 годині 24.04.2025 року перебуваючи біля центрального ринку, розташованого по вул. Торгівельна у м. Слов'янську Донецької області ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , узгодивши заздалегідь з останнім свої дії, з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 (який був залученим до конфіденційного співробітництва в порядку ст. 275 КПК України) через державний кордон України, отримав від останнього грошові кошти в сумі 20000 (двадцять тисяч) доларів США за надання йому фіктивних документів, що виключають призов на військову службу під час мобілізації та подачі фіктивних відомостей до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшого внесення завідомо неправдивих відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та зняття з військового обліку як особи непридатної до військової служби, що відповідно до п. 26 Правил перетинання державного кордону, надає ОСОБА_7 право на безперешкодний виїзд за межі території України.
Після отримання грошових коштів, ОСОБА_5 в телефонному режимі повідомив ОСОБА_6 про отримання від ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 20000 доларів США.
Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усунення перешкод, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до угоди про визнання винуватості, яка була укладена 18 березня 2026 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_5 , з іншого боку, в присутності захисника-адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в обсязі підозри.
З урахуванням ст. 69 КК України, з якої вбачається, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статті 65 КК України, сторони мають право, використовуючи положення статті 69 КК України, узгоджувати основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. У зв'язку з чим сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому за ч. 3 ст. 332 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування зазначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку із покладанням на засуджену особу обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Прокурор в судовому засіданні просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений, ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винним, кається у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, заявив суду, що розуміє суть обвинувачення та узгоджену міру покарання, зазначив, що угоду уклав добровільно, не заперечував проти її затвердження.
Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, які пом'якшують покарання, мінімальну міру покарання у виді одного року позбавлення волі.
Заслухавши сторін угоди, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди, виходячи з наступного.
Відповідно до правил ст. 468, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 332 КК України є правильною.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Суд, в порядку ст. 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде до нього застосовано, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, санкції ч. 3 ст. 332 КК України. При цьому суд враховує те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, надавав викриваючи показання відносно себе, є особою похилого віку, здійснив благодійний виновок на потреби Міністерства оборони України, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди, що є підставою для ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За правилами абзацу дванадцятого п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку зазначає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 01.05.2025, від 25.07.2025 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання були накладені арешти на майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_5 , із забороною права відчуження такого майна, а саме на:
-земельну ділянку площею (га): 2 га, за кадастровим номер 1424286800:01:000:0324;
-житловий будинок площею 173.5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
-житловий будинок площею 84,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
-земельну ділянку за кадастровим номер 1414100000:01:017:0069;
-транспортний засіб RENAULT SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Враховуючи, що в угоді сторони погодили міру покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту, накладеного в якості заходу забезпечення кримінального провадження на майно ОСОБА_5 , яке належить йому на праві приватної власності.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 25.04.2025 було обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, який неодноразово продовжувався.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.01.2026 було продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці, до 17 березня 2026 року включно, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, оскільки на стадії судового провадження після 17.03.2026 строк дії запобіжного заходу ОСОБА_5 не продовжувався, суд дійшов висновку про те, що обраний 25.04.2025 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту слід вважати таким, що припинив свою дію, а тому наразі будь-які запобіжні заходи відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовані. У зв'язку з чим, суд вважає не обирати запобіжний захід обвинуваченому.
Судом з достовірністю встановлено, що в ході досудового розслідування проводились судові експертизи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Так, у кримінальному провадженні були проведені наступні судові експертизи :
№ СЕ-19/105-25/5200-ДД від 28 травня 2025 року в розмірі 4457 грн;
№ СЕ-19/113-25/3652-КТ від 24 липня 2025 року в розмірі 5348,40 грн;
№ СЕ-19/113-25/3651-КТ від 23 липня 2025 року в розмірі 7131,20 грн;
№ СЕ-19/113-25/3650-КТ від 23 липня 2025 року в розмірі 7131,20 грн;
№ СЕ-19/113-25/3649-КТ від 23 липня 2025 року в розмірі 8022,60 грн;
№ СЕ-19/113-25/3653-КТ від 28 липня 2025 року в розмірі 8022,60 грн;
№ СЕ-19/105-25/818ж-ПЧ від 14 липня 2025 року в розмірі 23176,40 грн;
№ СЕ-19/105-25/819ж-ПЧ від 09 липня 2025 року в розмірі 14262,40 грн;
№ СЕ-19/105-25/820ж-ПЧ від 09 липня 2025 року в розмірі 21393,60 грн;
№ СЕ-19/105-25/821ж-ПЧ від 14 липня 2025 року в розмірі 21393,60 грн;
№ СЕ-19/105-25/9206-ПЧ від 17 липня 2025 року в розмірі 8022,60 грн.
Загальна сума витрат на проведення судових експертиз по кримінальному провадженню № 62025050010010683 від 14 березня 2025 року складає 128 361,60 грн.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 124 КПК України, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050010010683 від 14 березня 2025 року, проводилось відносно двох осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , матеріали відносно якого розглядаються в окремому провадженні за №243/8237/25 (Провадження № 1-кп/243/408/2026) та клопотання прокурора про необхідність розподілення витрат відповідно до кількості обвинувачених, суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в кримінальному провадженні в розмірі 64 180,80 грн (128361,60 грн/2 = 64 180,80 грн), що складає частину від загальної суми судових витрат по кримінальному провадженню.
Долю речових доказів кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 62025050010010683 від 14 березня 2025 року, слід вирішити за результатом розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, матеріали відносно якого розглядаються в окремому провадженні (справа № 243/8237/25, судове провадження № 1-кп/243/408/2026).
Цивільний позов не заявлявся.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 19 березня 2026 року, укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника-адвоката ОСОБА_4 про визнання винуватості у рамках кримінального провадження № 62025050010010683 від 14 березня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та з урахуванням положень статті 69 КК України призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі положень статей 75 та 76 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покласти на останнього наступні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення вироку суду.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 01.05.2025 року, від 25.07.2025 року на майно ОСОБА_5 , а саме:
-земельну ділянку площею (га): 2 га, за кадастровим номер 1424286800:01:000:0324;
-житловий будинок площею 173.5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
-житловий будинок площею 84,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
-земельну ділянку за кадастровим номер 1414100000:01:017:0069;
-транспортний засіб «Renault Sandero» державний номерний знак НОМЕР_3 , № кузову НОМЕР_4 .
Долю речових доказів кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 62025050010010683 від 14 березня 2025 року, вирішити за результатом розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, матеріали відносно якого розглядаються в окремому провадженні (справа № 243/8237/25, судове провадження № 1-кп/243/408/2026).
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 1/2 частину витрат на проведення судових експертиз по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до ЄРДР за номером 62025050010010683 від 14 березня 2025 року,№ СЕ-19/105-25/5200-ДД від 28 травня 2025 року, № СЕ-19/113-25/3652-КТ від 24 липня 2025 року, № СЕ-19/113-25/3651-КТ від 23 липня 2025 року, № СЕ-19/113-25/3650-КТ від 23 липня 2025 року, № СЕ-19/113-25/3649-КТ від 23 липня 2025 року, № СЕ-19/113-25/3653-КТ від 28 липня 2025 року, № СЕ-19/105-25/818ж-ПЧ від 14 липня 2025 року, № СЕ-19/105-25/819ж-ПЧ від 09 липня 2025 року, № СЕ-19/105-25/820ж-ПЧ від 09 липня 2025, № СЕ-19/105-25/821ж-ПЧ від 14 липня 2025 року, № СЕ-19/105-25/9206-ПЧ від 17 липня 2025 року на загальну суму в розмірі 64 180,80 грн (шістдесят чотири тисячі сто вісімдесят тисяч гривень 80 коп.).
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 389-1 КК України.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладання угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 КПК України; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та потерпілій стороні.
Суддя ОСОБА_1