10 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 367/942/17
провадження № 61-3258ск26
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про стягнення боргу,
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з відповідача суму авансового платежу у розмірі 30 780,00 дол. США.
Вважала, що у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити проценти у загальній сумі, що складає 1 707,66 дол. США, що відповідає 46 106,82 грн у відповідності до курсу Національного банку України станом на 10 лютого 2017 року, а також проценти за користування чужими грошовими коштами, що складає 11 993,25 дол. США, що відповідає 323 817,75 грн у відповідності до курсу Національного банку України станом на 10 лютого 2017 року.
Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 01 липня 2024 року, крім іншого, залучив до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 .
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 ОСОБА_2 , в якій просила визнати попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (шість літера «З»), укладений 24 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нікчемним.
Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 01 липня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання попереднього договору купівлі-продажу нікчемним та застосування наслідків його недійсності залишив без розгляду.
Київський апеляційний суд постановою від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 липня 2024 року скасував, справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання попереднього договору купівлі-продажу нікчемним та застосування наслідків його недійсності направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ірпінський міський суд Київської області рішенням від 25 грудня 2024 року позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аванс у розмірі 30 780, 00 дол. США, що станом на день постановлення судового рішення згідно курсу Національного банку України складає 1 292 144,40 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив частково. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2024 року змінив, виклав абзац другий його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , грошові кошти у розмірі 30 780,00 дол. США, що станом на день постановлення судового рішення згідно курсу Національного банку України складає 1 292 144, 40 грн». В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2024 року залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 18 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2024 року у незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року залишив без змін. Поновив виконання постанови Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року.
09 березня 2026 року Чередніченко І. Ю., яка діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року в зазначеній справі.
Верховний Суд ухвалою від 16 березня 2026 року вказану касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявникові строк для усунення її недоліків.
30 березня 2026 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, а саме докази сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке містить посилання, що оскаржувану постанову заявник не отримувала. На підтвердження надано докази.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Київського апеляційного суду прийнято 02 жовтня 2025 року, повний текст якої складено 03 жовтня 2025 року та забезпечено надання загального доступу 09 жовтня 2025 року.
З урахуванням вказаних обставин заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.
В касаційній скарзі заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту. Судовий збір сплачено.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати із Ірпінського міського суду Київської області справу № 367/942/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про стягнення боргу.
Роз'яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 19 травня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров