10 квітня 2026року
м. Київ
справа № 686/16361/21
провадження № 61-1564св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Реалті Офіс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Подільський край», про визнання недійсним договору купівлі-продажу, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно,
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Житлово-будівельного кооперативу «Подільський край», треті
особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалті Офіс», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант-Центр»,
про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,
06 лютого 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця - адвокатка Чукітова В. В., через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня
2026 року у зазначеній справі.
Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2026 року відкрив касаційне провадження
у цій справі, витребував справу з суду першої інстанції, роз'яснив учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України.
16 березня 2026 року матеріали справи № 686/16361/21 надійшли до Верховного Суду.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2026 року підлягає залишенню без руху.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги заявник додав документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 10 896,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору заявником у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить
200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру,
а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму
для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зважаючи на те, що позов було подано у липні 2021 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2021 року.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб
був встановлений у розмірі 2 270,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить
1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму
для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового
збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(908,00 грн).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За змістом касаційної скарги встановлено, що заявник оскаржує судове рішення, за результатом розгляду яких відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 стосовно чотирьох вимог немайнового характеру (про скасування рішення
про державну реєстрацію права власності) та вимог майнового характеру (припинення права власності).
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»
за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно
або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно,
що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення
майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить
про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову
(пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року
у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Отже, набуття та/або припинення майнового права на майно (річ) є майновою вимогою, яка підлягає грошовій оцінці.
Тому щодо позовної вимоги майнового характеру про припинення права власності, судовий збір має розраховуватися з вартості спірного нерухомого майна (частина перша статті 176 ЦПК України).
Оскільки із поданої касаційної скарги та оскаржених судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості
спірного нерухомого майна - нежитлового приміщення, загальною площею 105,3
кв. м, у АДРЕСА_1 , реєстраційний №791448368101,
та нежитлового приміщення, загальною площею 140,5 кв. м, у АДРЕСА_1, реєстраційний №791511868101), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору
має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява
з визначеною ціною позову, майнова оцінка спірного нерухомого майна або інші належні докази).
Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить:
за вимоги немайнового характеру - 5 811,20 грн (908,00 грн х 4 х 200 % х 0,8)
+ за вимогу майнового характеру - 1 % від вартості спірного нерухомого майна помноженого на 200 % помноженого на 0,8 (але не більше 30 280,00 грн
за вимогу майнового характеру) за мінусом 10 896,00 грн (сума сплаченого судового збору).
За відсутності документального підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна заявник має сплатити судовий збір за позовну вимогу
майнового характеру за подання касаційної скарги у максимальному розмірі:
3 028,00 х 10 максимальна ставка судового збору за вимогою майнового характеру (30 280,00 грн).
На підтвердження доплати судового збору заявнику необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання касаційної скарги, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Частиною другою статті 393 ЦПК України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частинами одинадцятою та тринадцятою статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, згідно з частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України
тачастиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 187, 260, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити про те, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, то вона буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров