Постанова
Іменем України
08 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 711/4219/23
провадження № 61-11229св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна 29»,
третя особа - Управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Байди Олександра Миколайовича, на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2023 року у складі судді Кондрацької Н. М., постанову Черкаського апеляційного суду від 26 червня 2024 року та додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Новікова О. М., Карпенко О. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна 29» (далі - ОСББ «Гагаріна 29»), третя особа - Управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, у якому просив:
визнати незаконним та скасувати наказ від 18 квітня 2023 року № 07/2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
визнати незаконним та скасувати наказ від 19 травня 2023 року № 09-1/2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
визнати незаконним та скасувати наказ від 19 травня 2023 року № 10/2023 «Про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України»;
визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та поновити його на посаді сторожа ОСББ «Гагаріна 29»;
стягнути з ОСББ «Гагаріна 29» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 20 травня 2023 року до дня ухвалення рішення у справі та моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.
А також стягнути з ОСББ «Гагаріна 29» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати. Зазначав, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить близько 60 000,00 - 85 000,00 грн, з яких: на професійну правничу допомогу - від 45 000,00 грн до 60 000,00 грн (залежно від кількості судових засідань у справі, в яких представник позивача братиме участь), на оплату вартості судово-почеркознавчих та судово-психологічних експертиз у справі від 35 000,00 грн до 50 000,00 грн (орієнтовно).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він працював в ОСББ «Гагаріна 29» на посаді сторожа з 02 квітня 2019 року до 19 травня 2023 року.
18 квітня 2023 року ОСББ «Гагаріна 29» видало наказ № 07/2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », за змістом якого позивачу оголошено догану за порушення, вчинені при виконанні трудових обов'язків, систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, а саме: грубе спілкування з мешканцями житлового комплексу; неповідомлення голові правління про пошкодження майна співвласників під час робочого часу (пошкодження датчика, який стоїть на стовпчику біля воріт 29/5 та відповідає за те, щоб ворота відчинялись); замовчування явних аварійних ситуацій чи несправностей (протікання насосного обладнання, що призводить до підтоплення технічного приміщення, виходу з ладу самих насосів); неодноразове неповідомлення голові правління про відкриття лікарняного та його продовження.
Про існування цього наказу позивач вперше дізнався лиш після отримання його копії на адвокатський запит від 01 червня 2023 року. Вважав цей наказ незаконним, оскільки він не містить ні відомостей про дати вчинення таких порушень, ні про жодні документи, які стали підставою для його винесення та підтверджували викладені у ньому підстави, факти порушення трудових обов'язків позивачем. Також оскаржуваний наказ не містить посилання на документ, який би надавав право голові правління «ОСББ Гагаріна 29» одноособово вирішувати питання про накладення на нього дисциплінарного стягнення. Таким чином, позивач вважає, що наказ від 18 квітня 2023 року № 07/2023 має формальний характер та має бути визнаний судом незаконним та скасований в силу безпідставності його винесення.
19 травня 2023 року ОСББ «Гагаріна 29» видало наказ № 09-1/2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », з яким позивач ознайомився лише після отримання його копії на адвокатський запит від 01 червня 2023 року. За змістом цього наказу йому оголошено догану за порушення, вчинені при виконанні трудових обов'язків, систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, а саме: невиконання вказівок керівника, пов'язаних з виконанням посадових обов'язків; неодноразова відмова щодо надання письмових пояснень стосовно неналежного виконання службових обов'язків сторожа.
Зазначав, що не ознайомлювався і не підписував робочу інструкцію сторожа, яка затверджена і начебто підписана ним 30 червня 2020 року.
Вважав ці накази незаконними, оскільки вони містять нечіткі формулювання, є загальними та неконкретизованими.
19 травня 2023 року ОСББ «Гагаріна 29» видало наказ № 10/2023 «Про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України».
Враховуючи те, що він за час роботи на посаді сторожа ОСББ «Гагаріна 29» жодних порушень трудової дисципліни не допускав, тим більше відсутня системність таких порушень, вважав наказ про його звільнення незаконним.
Також посилався на те, що йому завдано моральну шкоду внаслідок порушення його трудових прав, завдання душевних страждань, вимушених змін у його житті.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконними та скасовано накази від 18 квітня 2023 року № 07/2023, від 19 травня 2023 року № 09-1/2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » і від 19 травня 2023 року № 10/2023 «Про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді сторожа ОСББ «Гагаріна 29» з 19 травня 2023 року.
Стягнено з ОСББ «Гагаріна 29» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 27 458,75 грн, моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн та 1 610,40 грн за сплату судового збору, а всього 59 069,15 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зауважив, що відповідач визнав позов, суд прийняв визнання відповідачем позову і встановив, що таке визнання не суперечить вимогам законодавства України. Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача щодо визначеної суми гонорару з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, наданих послуг, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою, неспівмірною з заявленими позовними вимогами і не відповідає критеріям розумності та справедливості, а тому підлягає зменшенню.
Додатковою постановою Черкаського апеляційного суду від 25 липня
2024 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Гагаріна 29»
судові витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у
розмірі 3 000,00 грн.
Додаткову постанову апеляційного суду мотивовано тим, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Тарасенка А. Ю. в присудженому судом розмірі (3 000,00 грн грн) є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
31 липня 2024 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову і додаткову постанову апеляційного суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити резолютивну частину судових рішень у незадоволеній частині позовних вимог і задовольнити повністю позов. Додаткову постанову про стягнення витрат на правничу допомогу скасувати.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2024 року представник ОСББ «ЖК Сімейний» (колишня назва ОСББ «Гагаріна 29») - Тарасенко А. Ю. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на те, що рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає. Також просить стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи
Суд установив, що згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , 02 квітня 2019 року ОСОБА_1 на підставі наказу від 02 квітня 2019 року № 9 прийнятий на роботу до ОСББ «Гагаріна 29» на посаду сторожа (запис № 16) та звільнений із займаної посади 19 травня 2023 року згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України на підставі наказу від 19 травня 2023 року № 10 (запис № 17).
Відповідно до довідки від 08 січня 2009 року серії 6 ЧК, № 0011376, ОСОБА_1 з 01 вересня 2008 року є особою з інвалідністю третьої групи, при цьому зазначено висновок про умови та характер праці, зокрема, останній може працювати черговим, диспетчером, сторожем.
Наказом від 18 квітня 2023 року № 07/2023 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 , оголошено догану сторожу ОСОБА_1 за порушення, вчиненні при виконанні трудових обов'язків, систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, а саме: грубе спілкування з мешканцями житлового комплексу; неповідомлення голові правління про пошкодження майна співвласників під час робочого часу (пошкодження датчика, який стоїть на стовпчику біля воріт 29/5 та відповідає за те, щоб ворота відчинялись); замовчування явних аварійних ситуацій чи несправностей (протікання насосного обладнання, що призводить до підтоплення технічного приміщення, виходу з ладу самих насосів); неодноразове неповідомлення голові правління про відкриття лікарняного та його продовження.
Крім того, цим наказом зобов'язано ОСОБА_1 надати письмове пояснення щодо неналежного виконання ним його службових обов'язків.
Головою правління ОСББ «Гагаріна 29» Кузнєцовою О. О. у присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 18 квітня 2023 року складено акт № 1, згідно з яким сторож ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення 18 квітня 2023 року по факту систематичного невиконання посадових обов'язків згідно з наказом від 18 квітня 2023 року № 07/2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
Підпису про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 немає.
18 квітня 2023 року складено акт № 1 про відмову від підпису, згідно з яким сторож ОСОБА_1 відмовився підписувати наказ № 07/2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення», акт про відмову від надання пояснень від 18 квітня 2023 року.
19 травня 2023 року складено акт № 2 про відмову ОСОБА_1 надавати пояснення на розпорядження № 1 від 19 травня 2023 року та акт № 2 про відмову ОСОБА_1 підписувати зазначені розпорядження та акт № 2 від 19 травня 2023 року про відмову від пояснень.
19 травня 2023 відповідач видав наказ № 09-1/2023 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким останньому оголошено догану за порушення, вчинені при виконанні трудових обов'язків, систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, а саме: невиконання вказівок керівника, пов'язаних з виконанням посадових обов'язків; неодноразова відмова щодо надання письмових пояснень стосовно неналежного виконання службових обов'язків сторожа.
З цим наказом позивач також не був ознайомлений, про що уповноваженими особами відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 складено акт № 3 від 19 травня 2023 року про відмову ОСОБА_1 підписувати наказ від 19 травня 2023 року № 09-1/2023 та акт від 19 травня 2023 року № 3 про відмову від надання пояснень щодо виданого наказу від 19 травня 2023 року № 09-1/2023.
На підставі наказу від 19 травня 2023 року № 10/2023 за підписом голови правління ОСББ «Гагаріна 29» Кузнєцової О. О. сторожа ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 20 травня 2023 року на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього. При цьому, у наказі міститься вказівка головному бухгалтеру провести з ОСОБА_1 повний розрахунок відповідно до чинного законодавства.
Водночас відмітка про ознайомлення з цим наказом ОСОБА_1 на наказі відсутня та складено акт № 4 про відмову ОСОБА_1 підписувати наказ від 19 травня 2023 року № 10/2023 про звільнення.
Розмір посадового окладу сторожа ОСББ «Гагаріна 29» був встановлений на рівні мінімальної заробітної плати, що не оспорювалося стороною відповідача.
21 вересня 2023 року ОСББ «Гагаріна 29» подало заяву про визнання позову.
22 вересня 2023 року адвокат Байда О. М. подав клопотання, в якому з посиланням на визнання відповідачем у підготовчому засіданні заявлених позовних вимог просив суд під час ухвалення рішення врахувати, що станом на 21 вересня 2023 року розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 27 458,75 грн, у разі ненадання стороною відповідача іншого вмотивованого розрахунку.
09 жовтня 2023 року адвокат Байда О. М. подав клопотання щодо стягнення понесених судових витрат в розмірі 49 500,00 грн.
13 жовтня 2023 року ОСББ «Гагаріна 29» подало клопотання про зменшення розміру судових витрат.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 51 КЗпП України).
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України).
Відповідно до пункту 5 розділу IV постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу слід використовувати формулу, за якою обчисленню підлягає сума заробітку за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до Порядку № 100.
Середньоденний розмір грошового забезпечення позивача адвокатом визначено в розмірі 219,67 грн, що не заперечувалось відповідачем.
Суд зазначає, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію, що відповідає змісту частини другої статті 235 КЗпП України, оскільки вимушеним прогулом у розумінні вказаної статті є період часу з дня звільнення працівника по день ухвалення рішення суду про поновлення його на роботі.
Отже, суди, визначивши розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення станом на 21 вересня 2023 року (день, який зазначено адвокатом у клопотанні), вказані норми закону не врахували та дійшли помилкового висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 27 458,75 грн.
З урахуванням встановлених обставин справи для позивача вимушеним прогулом є період з 19 травня 2023 року до 07 грудня 2023 року (день винесення рішення суду першої інстанції про поновлення позивача на роботі), з якого робочих днів - 145.
Отже, втрачений заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить (219,67 * 145) 31 852,15 грн, а не 27 458,75 грн, як про це зазначив суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд.
Таким чином, оскільки у справі зібрані всі необхідні докази, і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно і правильно, а рішення є помилковим тільки в частині обсягу задоволених позовних вимог, це можна виправити шляхом зміни резолютивної частини рішення суду і не потребує зміни мотивів його прийняття.
Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства
є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат
на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу,
що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховують: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,
які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів
у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови,
що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України випливає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Указана судова практика є незмінною.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Байди О. М. в присудженому судом першої інстанції розмірі (10 000,00 грн) є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, та розумності їхнього розміру.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката Тарасенка А. Ю. в присудженому судом апеляційної інстанції розмірі (3 000,00 грн грн) є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Оскільки касаційну скаргу задоволено частково, підстав для відшкодування витрат на правову допомогу за подання відзиву на касаційну скаргу немає.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Щодо поновлення виконання рішення
Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року зупинено виконання додаткової постанови Черкаського апеляційного суду від 25 липня 2024 року до закінчення касаційного перегляду, виконання рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 418, 419, 436 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Байди Олександра Миколайовича задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2023 року, яке залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26 червня 2024 року змінити в резолютивній частині, збільшивши стягнений з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна 29» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 458,75 грн до 31 852,15 грн.
Додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 25 липня 2024 року залишити без змін.
Поновити виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 25 липня 2024 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов