31 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 6/291
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
за участю представників:
позивача - Матюшенка С. В. (керівник), Петрика С. А. (адвокат), Тарасова С. О. (адвокат),
відповідача-1 - не з'явилися,
відповідача-2 - не з'явилися,
третьої особи - Гука О. О. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг"
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд",
2) Відкритого акціонерного товариства "Укроліяжирпром",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М.",
про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.
Короткий зміст і підстави подання позову та заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
1. 29.04.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" (далі - ТОВ "Імека-Консалтинг", Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (із урахуванням заяви від 22.06.2009 про зміну предмета позову) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд" (далі -ТОВ "Святошинінвестбуд", підрядник, відповідач-1) і Відкритого акціонерного товариства "Укроліяжирпром" (далі - ВАТ "Укроліяжирпром"), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Укроліяжирпром" (далі - ПрАТ "Укроліяжирпром", замовник, відповідач-2), про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва адміністративного центру за адресою: вул. Командарма Уборевича, 5, м. Київ, будівельною готовністю "нульовий цикл" (фундамент) вартістю 4 998 288,40 грн.
Позовна заява обґрунтовується тим, що на підставі двох договорів про відступлення права вимоги від 01.03.2009, укладених із Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвестбуд" (далі - ТОВ "Укрінвестбуд") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Литий камінь" (ТОВ "Литий камінь") як первісними кредиторами, позивач набув право вимоги до ТОВ "Святошинінвестбуд" на оплату виконаних робіт за підрядними договорами від 19.05.2005 № 508/1 та від 01.08.2005 № 7, укладеними підрядником із ТОВ "Укрінвестбуд" і ТОВ "Литий камінь" відповідно.
2. 23.02.2021 ТОВ "Імека-Консалтинг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291, якою (постановою) було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у цій справі та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заявник просив суд скасувати зазначену постанову, відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." (далі - ТОВ "Фірма "Т.М.М.", Фірма, заявник, третя особа) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, а вказане рішення залишити в силі.
Заява обґрунтовується посиланням на те, що в розумінні пункту 2 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) нововиявленою обставиною є встановлений ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20 факт підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт по будівництву офісного комплексу від 18.03.2008 (далі - інвестиційно-підрядний договір № ІП 18-03-08), укладеного між ТОВ "Фірма "Т.М.М." і ВАТ" Укроліяжирпром", який (факт) підтверджує як відсутність у Фірми підстав для набуття майнових прав на будівлю по вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі міста Києва на підставі цього договору, так і відсутність підстав для оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 у зв'язку з відсутністю порушення прав третьої особи.
3. 19.12.2024 ТОВ "Фірма "Т.М.М." звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, в якій (заяві) просив зазначену постанову скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 залишити без змін.
Зазначена заява аргументована тим, що в розумінні пункту 2 частини 2 статті 320 ГПК України нововиявленою обставиною є ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20, в якій вирішувалося питання звільнення фізичної особи ( ОСОБА_1 ) від кримінальної відповідальності за фактом підробки інвестиційно-підрядного договору № IП 18-03-08, проте, оскільки постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.11.2024 касаційну скаргу представника ТОВ "Фірма "Т.М.М." задоволено частково, ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 та ухвалу Київського апеляційного суду від 18.03.2024 щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд справи № 754/15954/20 у суді першої інстанції, то ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 не призвела до настання жодних юридичних наслідків, а тому фактично відпала підстава для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 (суддя Ковтун С. А.) позов задоволено повністю у зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 (головуючий - Жук Г. А., судді Мальченко А. О., Суховий В. Г.) апеляційну скаргу ВАТ "Укроліяжирпром" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 скасовано. В позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015 (головуючий - Малетич М. М., судді Круглікова К. С., Мамонтова О. М.) касаційну скаргу ТОВ "Імека-Консалтинг" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 у справі № 6/291 та додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 скасовано повністю. Апеляційне провадження щодо здійснення перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 припинено.
5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 (головуючий - Смірнова Л. Г., судді Кропивна Л. В., Чорна Л. В.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017 (головуючий - Нєсвєтова Н. М., судді Карабань В. Я., Ковтонюк Л. В.) апеляційну скаргу ТОВ "Фірма "Т.М.М." задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 (головуючий - Смірнова Л. Г., судді Кропивна Л. В., Чорна Л. В.), залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2018 (головуючий - Кушнір І. В., судді Мачульський Г. М., Пільков К. М.), у задоволенні заяви ТОВ "Імека-Консалтинг" від 25.01.2018 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 відмовлено з тих мотивів, що наданий на адвокатський запит лист Департаменту державної архітектурної-будівельної інспекції міста Києва від 28.12.2017 № 10/26-3/2812/05, який позивач вважає нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України, в дійсності є новим несвоєчасно поданим доказом, що з огляду на загальнодоступність вміщеної у ньому інформації не може бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 (головуючий - Алданова С. О., судді Зубець Л. П., Мартюк А. І.) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Імека-Консалтинг" від 22.02.2021 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291. Вказану постанову залишено в силі.
Зазначена ухвала аргументована посиланням на положення статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статей 75, 320 ГПК України, з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про те, що: 1) підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні позову стало встановлення судом апеляційної інстанції обставин набуття позивачем лише права вимоги з оплати вартості виконаних підрядних робіт або визнання права власності на будівельні матеріали, тобто висновок суду про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва не було поставлено в залежність від інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, укладеного між ТОВ "Фірма "Т.М.М." і ВАТ "Укроліяжирпром"; 2) виходячи з аналізу сукупності усіх необхідних ознак існування нововиявлених обставин, викладена в ухвалі Деснянського районного суду міста Києва про закриття кримінального провадження від 23.12.2020 обставина підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, яку заявник визначає як нововиявлену обставину, не є істотною для вирішення цього спору, оскільки не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену Київським апеляційним господарським судом при ухваленні постанови від 15.06.2016 у справі № 6/291. Тобто при її врахуванні ця обставина не буде мати визначального впливу на той результат розгляду цієї справи, який викладений у вказаному судовому рішенні; 3) встановлений ухвалою від 23.12.2020 факт підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 не спростовує презумпцію правомірності правочину; 4) кваліфікація обставин як нововиявлених у розрізі пункту 2 частини 2 статті 320 ГПК України охоплюється основною їх характеристикою - наявністю підробленого письмового доказу, що зумовив ухвалення незаконного рішення у цій справі, проте наведеного в межах розгляду цієї справи не встановлено.
7. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 (головуючий - Чумак Ю. Я., судді Дроботова Т. Б., Багай Н. О.) касаційну скаргу ТОВ "Імека-Консалтинг" задоволено частково. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 6/291 скасовано з передачею справи до Північного апеляційного господарського суду для нового розгляду заяви ТОВ "Імека-Консалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у цій справі.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що:
1) на порушення вимог статей 86, 320 ГПК України поза увагою апеляційного суду залишилися обставини можливого використання підробленої печатки ТОВ "Фірма "Т.М.М." під час укладення інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, які не виключають неукладеність (нечинність) вказаного договору (правочину), чим спростовується передчасне посилання апеляційного суду на закріплену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, позаяк за змістом статті 215 цього Кодексу суд може визнати недійсним лише фактично укладений договір (вчинений правочин);
2) апеляційним судом не враховано тих обставин, що наразі передумовою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 стало прийняття до провадження Київського апеляційного господарського суду та подальше задоволення саме апеляційної скарги ТОВ "Фірма "Т.М.М." як особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та чиє рішення безпосередньо впливає на її права та інтереси, у зв'язку з чим в аспекті встановлення існування нововиявлених обставин, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 320 ГПК України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не має істотного значення для справи висновок апеляційного суду про те, що підставами для ухвалення Київським апеляційним господарським судом постанови про відмову в задоволенні позову були зовсім інші обставини;
3) встановлений ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20 факт фальшивості інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, що зумовлено скріпленням цього договору підробленою печаткою ТОВ "Фірма "Т.М.М.", потягнув за собою ухвалення незаконного рішення у цій господарській справі, оскільки судом встановлено та учасниками справи не заперечується, що апеляційна скарга ТОВ "Фірма "Т.М.М." обґрунтовувалася передусім порушенням рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 майнових прав Фірми на спірний об'єкт незавершеного будівництва, які (права) виникли виключно на підставі інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, укладеність (чинність) якого в контексті застосування частини 2 статті 207 ЦК України (в редакції, чинній до 05.11.2014) є досить сумнівною. За таких обставин суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про неістотність для вирішення цього спору викладеної в ухвалі Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 обставини підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, яка (обставина) в дійсності є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 2 частини 2 статті 320 ГПК України, оскільки зумовлює помилкове прийняття до провадження Київського апеляційного господарського суду апеляційної скарги ТОВ "Фірма "Т.М.М." на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 та подальше ухвалення незаконної постанови від 15.06.2016, якою зазначене рішення суду першої інстанції було скасоване майже через 7 років після його ухвалення, що не відповідає принципу правової визначеності.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 (головуючий - Буравльов С. І., судді Андрієнко В. В., Шапран В. В.), залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2022 (головуючий - Чумак Ю. Я., судді Дроботова Т. Б., Багай Н. О.), заяву ТОВ "Імека-Консалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 скасовано. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фірма "Т.М.М." на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у цій справі закрито.
Постанова апеляційного суду аргументована посиланням на положення статті 207 ЦК України і статей 254, 264, 320, 325 ГПК України, застосовуючи які апеляційний суд дійшов висновку про те, що обставина підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, встановлена в ухвалі Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 про звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка (обставина) зумовила помилкове прийняття до провадження Київського апеляційного господарського суду апеляційної скарги ТОВ "Фірма "Т.М.М." на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 2 частини 2 статті 320 ГПК України, позаяк містить наявність всіх необхідних ознак, притаманних для такого роду обставин: 1) ця обставина не могла бути відома заявнику на час розгляду цієї справи, оскільки була встановлена у межах кримінального провадження наприкінці грудня 2020 року; 2) істотність обставини для розгляду цієї справи (тобто врахування її судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення (ухвала про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції), ніж те, яке було прийняте). Отже, ТОВ "Фірма "Т.М.М." не є стороною цієї справи та рішення місцевого господарського суду не є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки Фірми, а оскільки апеляційну скаргу третьої особи було помилково прийнято до провадження Київського апеляційного господарського суду, то апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 (головуючий -Буравльов С. І., судді Андрієнко В. В., Шапран В. В.), залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2024, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Фірма "Т.М.М." про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291 залишено в силі.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник фактично просить суд переоцінити його правову позицію, яка вже заявлялася раніше, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Фірма "Т.М.М." про перегляд за нововиявленими обставинами та залишення в силі постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у цій справі.
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 (головуючий - Коротун О. М., судді Кравчук Г. А., Сітайло Л. Г.) заяву ТОВ "Фірма "Т.М.М." про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291 скасовано. У задоволенні заяви ТОВ "Імека-Консалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 відмовлено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 залишено в силі.
Зазначена постанова аргументована тим, що:
1) постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291, яка є предметом перегляду, була ухвалена на підставі того, що в розумінні пункту 2 частини 2 статті 320 ГПК України нововиявленою обставиною є встановлений ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20 факт підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, укладеного між ТОВ "Фірма "Т.М.М." і ВАТ "Укроліяжирпром", що зумовило помилкове прийняття до провадження Київського апеляційного господарського суду апеляційної скарги ТОВ "Фірма "Т.М.М." на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009;
2) оскільки постановою Верховного Суду від 20.11.2024 було скасовано ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у кримінальній справі № 754/15954/20, апеляційний суд, застосовуючи положення пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України, погодився з доводами заявника про фактичне "зникнення" нововиявленої обставини, яка стала підставою для ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 14.06.2022 у цій господарській справі.
При цьому, відхиляючи клопотання позивача про зупинення провадження в цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Деснянського районного суду міста Києва в справі № 754/15954/20, апеляційний суд виходив із того, що порушене в цьому клопотанні питання про неможливість у межах цієї справи встановити або спростувати обставини щодо факту підроблення інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 стосується розгляду іншої справи по суті, тоді як наразі судом апеляційної інстанції лише перевіряються обставини наявності підстав перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291 за нововиявленими обставинами та, відповідно, наявність такої обставини. Водночас усні доводи Товариства з посиланням на висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи від 03.02.2022 № 151 також стосуються розгляду іншої справи по суті, що не входить до предмета доказування з огляду на подану заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції від 12.02.2025, ТОВ "Імека-Консалтинг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291, якою було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у цій справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, наголошуючи на тому, що апеляційний суд при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновків щодо застосування положень пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 910/13908/17, від 27.07.2023 у справі № 914/935/20.
Крім того, у додаткових поясненнях скаржник звертає увагу на наявність передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 310 ГПК України підстави для обов'язкового скасування оскаржуваної постанови як такої, що ухвалена неповноважним складом апеляційного суду, а саме у зв'язку із порушенням вимог частини 15 статті 32 цього Кодексу, згідно з якою перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 мав здійснюватися виключно тим самим складом суду (головуючий - Буравльов С. І., судді Андрієнко В. В., Шапран В. В.).
Узагальнені доводи інших учасників справи
13. ТОВ "Фірма "Т.М.М." у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.
Відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Імека-Консалтинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі № 6/291 та призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 27.05.2025.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2025 зупинено касаційне провадження у справі № 6/291 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 910/10365/15 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2026 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Імека-Консалтинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі № 6/291 і призначено її до розгляду на 03.03.2026.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2026 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги ТОВ "Імека-Консалтинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі № 6/291 до 31.03.2026.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
15. 23.12.1998 між Київською міською державною адміністрацією та ВАТ "Укроліяжирпром" укладено договір № 75-5-00029 на право тимчасового довгострокового користування землею, за умовами якого передано відповідачу-2 у тимчасове довгострокове користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 4247 м2 із земель громадської забудови, згідно з планом землекористування для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-офісного приміщення центру "Укроліяжирпром" на 180 робочих місць і бібліотеки на 20 тис. томів на вул. Командарма Уборевича, 5 у Ленінградському районі.
24.05.1999 ВАТ "Укроліяжирпром" отримало дозвіл Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва на виконання будівельних робіт № 125-Лн відповідно до проєктної документації, що узгоджена та зареєстрована 28.12.1996 Головним управлінням архітектури та містобудування за № 508 зі строком дії до 31.07.2001 із подальшим продовженням на 2002- 2006 роки.
Рішенням Київської міської ради від 21.04.2005 № 292/2867 "Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "Укроліяжирпром" для організації будівельних робіт на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва" передано відповідачу-2 у короткострокову оренду на 3 роки земельну ділянку площею 0,16 га для організації будівельних робіт на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, у тому числі площею 0,06 га в межах червоних ліній.
Рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 № 693/1354 "Про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.12.1998 № 75-5-00029, укладеного між Київською міською державною адміністрацією та ВАТ "Укроліяжирпром", внесено такі зміни до зазначеного договору: у пункті 1.2 слова та цифри "на 180 робочих місць і бібліотеки на 20 тис. томів на вул. Командарма Уборевича, 5 у Ленінградському районі" на "і бібліотеки на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі".
16. 17.05.2005 між ВАТ "Укроліяжирпром" (замовник) і ТОВ "Святошинінвестбуд" (підрядник) було укладено договір підряду, за умовами пунктів 1.1, 1.6, 2.1 якого підрядник зобов'язався своїми або залученими силами та засобами здійснити підготовчі (тимчасові) та будівельні роботи з будівництва адміністративно-офісного центру за адресою: вул. Командарма Уборевича, 5, м. Київ, і здати його замовнику повністю та поетапно відповідно до підписаних актів виконаних робіт у строк до березня 2007 року. Вартість робіт за договором - 1 187 873,40 грн.
01.08.2005 між ВАТ "Укроліяжирпром" і ТОВ "Святошинінвестбуд" укладено договір будівельного підряду № 01/08/05 на проведення будівельних робіт вартістю 3810415,00 грн з будівництва адміністративного-офісного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5.
На виконання умов зазначених договорів між відповідачами було підписано такі акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в): за червень 2005 року - на суму 11 307,60 грн, за червень 2005 року - на суму 129 652,80 грн, за червень 2005 року - на суму 108 018 грн, за червень 2005 року - на суму 463,20 грн, за червень 2005 року - на суму 25 042 грн, за червень 2005 року - на суму 21 408 грн, за червень 2005 року - на суму 16 606 грн, за червень 2005 року - на суму 144 578 грн, за липень 2005 року - на суму 683 981 грн, за липень 2005 року - на суму 146 788,80 грн, за липень 2005 року - на суму 15 354 грн, за липень 2005 року -на суму 31 462,80 грн, за серпень 2005 року - на суму 495 440 грн, за вересень 2005 року - на суму 1215,60 грн, за вересень 2005 року - на суму 1 126 132,80 грн, за вересень 2005 року - на суму 682 756,80 грн, за жовтень 2005 року - на суму 6 716 026,80 грн, за жовтень 2005 року -на суму 20 782,80 грн, за листопад 2005 року - на суму 42 957,60 грн, за листопад 2005 року - на суму 514 045,20 грн, за грудень 2005 року - на суму 108 668,40 грн.
На виконання робіт із будівництва адміністративно-офісного центру за вказаною адресою за договором підряду від 17.05.2005 № 508/1 і за договором будівельного підряду від 01.08.2005 № 01/08/05, у подальшому, було укладено договір субпідряду від 19.05.2005 № 508/1 між ТОВ "Святошинінвестбуд" і ТОВ "Укрінвестбуд", а також договір субпідряду від 01.08.2005 № 07 між ТОВ "Святошинінвестбуд" і ТОВ "Литий камінь".
Роботи за договором субпідряду від 01.08.2005 № 07 ТОВ "Святошинінвестбуд" прийняв від ТОВ "Литий камінь" за такими актами приймання виконаних робіт: за серпень 2005 року - на суму 495 440 грн, за серпень 2005 року - на суму 682 756,80 грн, за вересень 2005 року - на суму 1215,60 грн, за вересень 2005 року - на суму 1 126 132,80 грн.
У свою чергу роботи за договором субпідряду від 17.05.2005 № 508/1 прийнято ТОВ "Святошинінвестбуд" від ТОВ "Укрінвестбуд" за актами виконаних підрядних робіт: за червень 2005 року - на суму 129 652,80 грн, за червень 2005 року - на суму 463,20 грн, за червень 2005 року - на суму 108018 грн, за червень 2005 року - на суму 11 307,60 грн, за липень 2005 року - на суму 683 981 грн, за липень 2005 року - на суму 15 354 грн, за липень 2005 року - на суму 146 788,80 грн, за липень 2005 року - на суму 31 462,80 грн.
17. 18.03.2008 між ТОВ "Фірма "Т.М.М." (Генпідрядник-Інвестор) і ВАТ "Укроліяжирпром" (Замовник-Інвестор) було укладено інвестиційно-підрядний договір № ІП 18-03-08, за умовами пунктів 2.1, 4.1, 4.2, 8.2 якого його сторони домовилися здійснити будівництво офісного комплексу на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва на земельній ділянці площею 0,4247 га, кадастровий номер 7519113 (далі - об'єкт), і ввести його в експлуатацію. Замовник-Інвестор здійснює інвестицію шляхом надання права користування земельною ділянкою, зазначеною в пункті 2.1 договору, під забудову та розроблення проєктно-кошторисної документації об'єкта стадії "П", а також виконаними будівельними роботами по нульовому циклу. Генпідрядник-Інвестор здійснює інвестицію в розмірі, який за умов виконання пункту 4.1 договору повністю забезпечує будівництво об'єкта та введення його в експлуатацію, у виді грошових коштів, будівельних матеріалів, робіт, обладнання тощо. Погашення інвестиції Генпідряднику-Інвестору здійснюється після введення об'єкта (його частини) в експлуатацію шляхом передачі йому 82 % від загальної площі нежилих приміщень об'єкта та 82 % від загальної площі машиномісць.
18. 01.03.2009 між ТОВ "Литий камінь" (первісний кредитор) та ТОВ "Імека-Консалтинг" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, згідно з пунктами 1.1, 2.1 якого ТОВ "Литий камінь" відступило новому кредитору всі права, що належать первісному кредитору за договором від 01.08.2005 № 07, шляхом отримання від боржника - ТОВ "Святошинінвестбуд" оплати робіт за цим договором в сумі 3 663 626,40 грн.
01.03.2009 між ТОВ "Укрінвестбуд" (первісний кредитор) та ТОВ "Імека-Консалтинг" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, за умовами пунктів 1.1, 2.1 якого ТОВ "Укрінвестбуд" відступило новому кредитору всі права, що належать первісному кредитору за договором від 01.08.2005 № 07 (укладено між ТОВ "Святошинінвестбуд" і ТОВ "Литий камінь"), шляхом отримання від боржника - ТОВ "Святошинінвестбуд" оплати робіт за цим договором в сумі 1 334 661,60 грн.
Позиція Верховного Суду
19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
20. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про те, що:
1) постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291, яка є предметом перегляду, була ухвалена на підставі того, що у розумінні пункту 2 частини 2 статті 320 ГПК України нововиявленою обставиною є встановлений ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20 факт підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, укладеного між ТОВ "Фірма"Т.М.М." та ВАТ "Укроліяжирпром", що зумовило помилкове прийняття до провадження Київського апеляційного господарського суду апеляційної скарги ТОВ "Фірма "Т.М.М." на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009;
2) оскільки постановою Верховного Суду від 20.11.2024 було скасовано ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у кримінальній справі № 754/15954/20, нововиявленою обставиною у розумінні пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України є фактичне "зникнення" нововиявленої обставини (у зв'язку зі скасуванням зазначеної ухвали), яка раніше була підставою для ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 14.06.2022 у цій господарській справі.
21. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
22. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
23. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Зі змісту положень пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України вбачається, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.
Схожий висновок щодо застосування положень пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України викладено у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 910/24418/16, від 27.06.2019 у справі № 711/2178/17, від 26.01.2022 у справі № 922/3149/18 та враховано апеляційним судом при ухваленні оскаржуваної постанови.
24. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
25. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
26. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
27. Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 320 ГПК України, суду належить перевірити, чи підтверджуються доводи заявника про скасування такого судового рішення (перший критерій) та чи дійсно таке рішення було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, тобто наслідком скасування такого рішення є інше за змістом вирішення спору по справі (другий критерій).
Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема з того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, а факти, встановлені в одній справі, повинні мати значення для іншої справи.
28. Звертаючись із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 за нововиявленими обставинами, позивач наголошував на тому, що нововиявленою обставиною є встановлений ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20 факт підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, укладеного між ТОВ "Фірма "Т.М.М." і ВАТ "Укроліяжирпром", який (факт) підтверджує як відсутність у Фірми підстав для набуття майнових прав на будівлю на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва на підставі вказаного договору, так і відсутність підстав для апеляційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 у зв'язку з відсутністю порушення прав третьої особи, які (права) виникли з інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08. Як наслідок, подання Фірмою підробленого доказу свідчить про помилковість відкриття апеляційного провадження у справі № 6/291 за апеляційною скаргою ТОВ "Фірма "Т.М.М." незалежно від змісту ухваленої у подальшому постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016.
29. Так, із наявної у матеріалах справи копії ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20 вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється в тому, що у невстановлений період часу, але не пізніше 18.03.2008, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_1 , за пропозицією невстановленої слідством особи, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, в обмін на грошову винагороду, виник злочинний умисел, направлений на підроблення печатки ТОВ "Фірма "Т.М.М." з метою її подальшого використання. Реалізуючи свій злочинний умисел, за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, на виконання домовленості з останнім, ОСОБА_1 , переслідуючи корисливий мотив отримання грошової винагороди за свої дії, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання, у невстановлений слідством час, але не пізніше 18.03.2008, перебуваючи у приміщенні типу "МАФ" на кутку ринку "Даринок" за адресою: вул. Біломорська, 1 м. Київ, у магазині "Печатки та штампи", підробив печатку ТОВ "Фірма "Т.М.М." з метою її використання, за допомогою використання комп'ютерної програми "Штамп", відібрав необхідний шаблон печатки, малюнки та відповідний текст на ній: назву, організаційно правову форму та код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, які в подальшому попросив перенести на кліше працівника магазину "Печатки та штампи", який не розумів значення цих незаконних дій, яке пізніше самостійно приклеїв на порожню оснастку печатки і таким чином виготовив готову підроблену печатку ТОВ "Фірма "Т.М.М.". Після цього, отримавши підроблену печатку, реалізуючи злочинний умисел щодо її використання, ОСОБА_1 проставив відбиток печатки у графі " ОСОБА_2 " на 12 аркуші інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 на виконання робіт із будівництва офісного комплексу на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва від 18.03.2008, укладеного між ВАТ "Укроліяжирпром" (код ЄДРПОУ 03081217) та ТОВ "Фірма "Т.М.М." (код ЄДРПОУ 14073675), який він роздрукував у кількох примірниках, із флешкарти, отриманої від невстановленої слідством особи, та підписав його, хоча фактично не маючи жодного стосунку до ТОВ "Фірма "Т.М.М." як засновник чи керівник, не перебував із нею у трудових відносинах. Після цього один із примірників він передав невстановленій особі, а другий залишив собі. Факт підробки печатки підтверджується висновком експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.06.2020 № 17-3/1174, згідно з яким встановлено, що відбиток печатки "Т.М.М." Ідентифікаційний код № 1", розташований у графі " ОСОБА_2 " на 12 аркуші інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, укладеного між ВАТ "Укроліяжирпром" та ТОВ "Фірма "Т.М.М.", нанесений кліше печатки "Т.М.М." Ідентифікаційний код 14073675 № 1", вилученим у ОСОБА_1 . Водночас експериментальні зразки відбитків печатки, які були виготовлені експертом із кліше печатки "Т.М.М." Ідентифікаційний код 14073675 № 1", вилученого у ОСОБА_1 , нанесені не кліше реальної печатки "Т.М.М." Ідентифікаційний код 14073675 № 1", зразки відбитків яких були надані ТОВ "Фірма "Т.М.М." як оригінал, для порівняння, а іншим кліше. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України (у редакції від 05.04.2001, зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 31.05.2007 № 1111-V) як виготовлення підробленої печатки підприємства з метою використання її підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
30. Суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови від 14.06.2022 посилався на встановлений ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20 факт фальшивості інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, що зумовлено скріпленням цього договору підробленою печаткою ТОВ "Фірма "Т.М.М.", та, як наслідок, призвело до ухвалення помилкового рішення у цій господарській справі, оскільки апеляційна скарга ТОВ "Фірма "Т.М.М." обґрунтовувалася передусім порушенням рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 майнових прав Фірми на спірний об'єкт незавершеного будівництва, які (права) виникли виключно на підставі інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08.
31. Разом із тим, ухвалюючи надалі оскаржувану постанову, апеляційний суд обґрунтовано зазначив про те, що скасування постановою Верховного Суду від 20.11.2024 ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20 є в розумінні пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, достатньою для скасування постанови від 14.06.2022, позаяк підставою для ухвалення судом апеляційної інстанції зазначеної постанови у цій господарській справі стала саме вказана ухвала про закриття кримінального провадження у справі № 754/15954/20, яка (підстава) згодом відпала.
32. У зв'язку з викладеним вище суд апеляційної інстанції відхиляє передчасні посилання скаржника на відсутність спростування існування нововиявленої обставини у виді фальшивості інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, зважаючи на постановлену пізніше ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18.04.2025, якою також було закрито кримінальне провадження у справі № 754/15954/20 та підтверджено факт підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, оскільки зазначена ухвала об'єктивно не існувала на момент перегляду за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291.
33. Як наслідок, станом на 12.02.2025 апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 320 ГПК України підстави для скасування за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291 та залишення в силі постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у цій справі, що скаржником наразі не спростовано.
34. Крім того, наявні заперечення скаржника передусім зводяться до помилкового ототожнення факту підробки інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, який (факт) до ухвалення постанови Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 754/15954/20 був нововиявленою обставиною у розумінні пункту 2 частини 2 статті 320 ГПК України, та зовсім іншої (специфічної) нововиявленої обставини, визначеної пунктом 2 частини 2 статті 320 ГПК України, що є недопустимим.
35. Адже у пунктах 7.4, 7.5 постанови від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
36. Водночас колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови висновків щодо застосування положень пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 910/13908/17 і від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, з огляду на таке.
37. У пунктах 7.19, 7.22, 7.23, 7.25, 7.26 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20 сформульовано такі висновки щодо застосування положень пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України:
"7.19. При розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, необхідно мати на увазі, що скасування такого рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням, адже суд переглядає раніше прийняте ним рішення в межах, в яких нововиявлені обставини впливають на його суть.
7.22. Колегія суддів також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18, згідно з яким: "…. вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього".
7.23. Як вже зазначалось вище, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
7.25. Так, у справі, що переглядається, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.08.2020 заявником визначено пункт 3 частини другої статті 320 ГПК України, а саме: скасування постановою Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 903/781/21 рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2022, які стали підставою для ухвалення рішення про відмову в позові у цій справі.
7.26. Верховний Суд зазначає про те, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 зі справи № 910/24418/16, від 27.06.2019 зі справи № 711/2178/17, від 26.01.2022 зі справи № 922/3149/18".
38. Таким чином, скасування постановою Верховного Суду від 20.11.2024 ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі № 754/15954/20, якою спочатку було встановлено нововиявлену обставину в розумінні пункту 2 частини 2 статті 320 ГПК України, а саме факт використання підробленої печатки ТОВ "Фірма "Т.М.М." на інвестиційно-підрядному договорі № ІП 18-03-08, укладеному між ТОВ "Фірма "Т.М.М." і ВАТ "Укроліяжирпром", який (факт) спростовував підстави для прийняття до провадження Київського апеляційного господарського суду апеляційної скарги ТОВ "Фірма "Т.М.М." на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009, у свою чергу наразі є нововиявленою для цієї господарської справи обставиною у розумінні пункту 3 частини 2 статті 320 цього Кодексу, оскільки Верховним Судом скасовано ухвалу суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, на якій (ухвалі) власне ґрунтувалися висновки апеляційного суду в цій господарській справі (щодо фальшивості зазначеного договору). Оскільки без встановлення цих обставин неможливо стверджувати про доведеність порушення рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 майнових прав Фірми на спірний об'єкт незавершеного будівництва, які (права) виникли виключно на підставі інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08, і, як наслідок, про наявність підстав для розгляду апеляційної скарги третьої особи по суті.
39. Отже, зміст оскаржуваної постанови переконливо свідчить про те, що суд апеляційної інстанції фактично переглянув за нововиявленими обставинами постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 якраз відповідно до висновків щодо застосування положень пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, та на неврахуванні яких (висновків) помилково наголошує скаржник, що виключає як скасування оскаржуваної постанови, так і закриття касаційного провадження в цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
40. Проте колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норми пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 910/13908/17, з огляду на таке.
41. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, і в у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
42. Ухвалюючи постанову від 30.06.2022 у справі № 910/13908/17 (предмет позову Акціонерного товариства "Фармак" (далі - АТ "Фармак") - визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця"), якою було скасовано постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував, зокрема, про таке:
"Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 зі справи № 910/24418/16, від 27.06.2019 зі справи № 711/2178/17, від 26.01.2022 зі справи № 922/3149/18.
Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 320 ГПК України суду, належить перевірити чи підтверджуються доводи заявника про скасування такого судового рішення (перший критерій) та чи дійсно таке рішення було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, тобто, наслідком скасування такого рішення є інше за змістом вирішення спору по справі (другий критерій).
З огляду на викладене, встановивши, що рішення у справі № 910/13908/17 обґрунтоване скасованим рішенням у справі № 910/17792/17 у вирішенні питання щодо наявності/відсутності порушеного права позивача для звернення з даним позовом до суду, беручи до уваги наявність преюдиціального зв'язку вказаних судових рішень: обставини, встановлені у справі № 910/17792/17 мали значення для справи № 910/13908/17, а також те, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, тобто не саме це рішення як юридичний факт, а обставина, яка у ньому встановлюється, - апеляційний господарський суд обґрунтовано виходив з того, що скасування постановою Великої Палати Верховного суду від 25.06.2019 постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17 по своїй суті відповідає першому критерію, який визначений пунктом 3 частини другої статті 320 ГПК України в аспекті перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Водночас Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України (як в редакції, чинній до 15.12.2017, так і у поточній редакції), є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів та доказів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 зі справи № 19/028-10/13, від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17).
Проте, незважаючи на встановлені судами в остаточному судовому рішенні обставини щодо несхожості настільки, що їх можна сплутати, знаків "Корвалол-Дарниця" та "Корвалол Corvalolum" на підставі доказів, визнаних судами належними та допустимими у розгляді спору по суті, судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами не враховано те, що згідно з частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також те, що у процедурі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд для підтвердження тих обставин, що слугували підставами позову і які перевіряли суди під час первинного розгляду справи, нові докази не досліджує. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 зі справи № 752/4995/17.
З огляду на зміст мотивувальної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, які залишені без змін постановою Верховного Суду від 26.03.2019, Верховний Суд відхиляє доводи, викладені АТ "Фармак" у відзиві на касаційну скаргу, та висновки суду апеляційної інстанції про те, що в обґрунтування рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 покладено виключно обставини, встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17 (про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім'я АТ "Фармак" для товарів 05 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказу Міністерства про затвердження вказаного рішення Апеляційної палати Міністерства), а самостійна оцінка доказів судами не здійснювалась чи не мала впливу при винесенні рішення відповідно до предмета та підстав заявленого позову.
Як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд, законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі, вказавши при цьому, що господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишаючи рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі без змін, посилався, зокрема, на надання судами оцінки висновкам експертів при вирішенні спору по суті.
Таким чином, суд апеляційної інстанції безпідставно вдався до переоцінки доказів - експертних висновків, оцінку яким вже було надано у розгляді справи по суті, як і до оцінки нового доказу - висновку експерта від 09.08.2019 № 40-01, якого взагалі не існувало станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Отже, скасування судового рішення у справі № 910/17792/17, на підставі якого у справі № 910/13908/17 було вирішено питання щодо відсутності порушеного права позивача для звернення з позовом до суду, не впливає на результат вирішення спору у справі № 910/13908/17 та прийняте рішення про відмову в позові за наявності встановлених обставин про те, що знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком "Корвалол Corvalolum", визнаним добре відомим в Україні. Вказані обставини, встановлені Північним апеляційним господарським судом у постанові від 26.12.2018, по своїй суті є самостійною підставою для відмови в позові, з огляду на його предмет та підстави незалежно від обставини, на яку заявник посилався як на нововиявлену".
Таким чином, на відміну від цієї справи, під час розгляду якої апеляційним судом достовірно встановлено наявність підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 320 ГПК України (у виді скасування судового рішення у справі № 754/15954/20, яке стало підставою для ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291), за результатами касаційного перегляду справи № 910/13908/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив із протилежних обставин, що було зумовлено передусім тим, що всупереч вимогам частини 4 статті 320 ГПК України суд апеляційної інстанції безпідставно вдався як до переоцінки доказів - експертних висновків, оцінку яким вже було надано у розгляді справи по суті, так і до оцінки нового доказу - висновку експерта від 09.08.2019 № 40-01, якого взагалі не існувало станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
43. Отже, зазначений скаржником висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 30.06.2022 у справі № 910/13908/17, не є релевантним до спірних процесуальних відносин у цій справі.
44. Неоднакове процесуально-правове регулювання правовідносин у справі № 6/291 та справі № 910/13908/17 свідчить про неподібність спірних правовідносин у контексті застосування норм пункту 3 частини 2 та частини 4 статті 320 ГПК України, як наслідок, виключає застосування викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 910/13908/17 висновку під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду в цій справі.
45. Однак, зважаючи на те, що при ухваленні оскаржуваної постанови апеляційний суд врахував інший (релевантний) правовий висновок (щодо застосування положень пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України), викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, що переконливо свідчить про фактичний перегляд апеляційним судом за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 відповідно до зазначеного правового висновку, то наведена обставина виключає як скасування оскаржуваної постанови, так і закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
46. Таким чином, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
47. Разом із тим Верховний Суд відхиляє необґрунтовані доводи скаржника про необхідність обов'язкового скасування оскаржуваної постанови як такої, що ухвалена неповноважним складом апеляційного суду, а саме у зв'язку із порушенням вимог частини 15 статті 32 ГПК України, згідно з якою перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 мав здійснюватися виключно тим самим складом суду (головуючий - Буравльов С. І., судді Андрієнко В. В., Шапран В. В.), з огляду на таке.
48. Правова конструкція "суд, встановлений законом" є структурним елементом права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що передбачає дві умови відповідності цьому критерію: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Термін "повноважний склад суду" слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов'язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ГПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
49. Згідно з частиною 2 статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.
50. Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
51. Згідно з частиною 15 статті 32 ГПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною 1 цієї статті.
52. Підпунктом 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (у редакції, чинній станом на 19.12.2024, тобто на дату формування протоколу автоматизованого розподілу справи № 6/291 між суддями) передбачено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
53. Частинами 16, 19 статті 32 ГПК України передбачено, що результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
54. 17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а рішенням від 25.01.2022 № 83/0/15-22 - зміни до зазначеного Положення, якими це Положення було доповнене новим розділом IV "Особливості автоматизованого розподілу судових справ", а також було доручено Державній судовій адміністрації України забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін до 01.03.2022.
Крім того, Вища рада правосуддя рішенням від 28.02.2023 № 162/0/15-23 відтермінувала набрання чинності нормами розділу IV (Особливості автоматизованого розподілу судових справ) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до внесення змін до цього Положення та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу.
55. Ураховуючи, що розділ IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яким визначено особливості автоматизованого розподілу судових справ, не набрав чинності, у вирішенні питань, пов'язаних із автоматизованим розподілом судових справ, слід керуватися положеннями статей 6, 32 та підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, а також правилами здійснення автоматизованого розподілу судових справ, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (далі - Положення № 30) (схожі за змістом висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/268/23, від 31.10.2023 у справі № 910/10417/22 від 27.05.2025 у справі № 918/195/24 (918/700/24)).
56. Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 Положення № 30 (у редакції, чинній до 31.03.2025, тобто станом на час формування (19.12.2024) протоколу автоматизованого розподілу справи № 6/291 між суддями Північного апеляційного господарського суду) розподіл судових справ здійснюється в суді у день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
57. Отже, відповідно до Положення № 30 розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у справі судді є одним із способів визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи.
При цьому передача судової справи раніше визначеному у судовій справі судді застосовується для авторозподілу справи, заяв, клопотань, скарг та інших документів, поданих після визначення автоматизованою системою судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи, та обумовлена процесуальною пов'язаністю розгляду таких документів в одній конкретній справі.
58. Разом із тим пунктом 2.3.3 Положення № 30 (у редакції, чинній до 31.03.2025) передбачено, зокрема, що не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли: за два місяці до закінчення повноважень судді; за 14 днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше 14 календарних днів); за 3 робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше 14 календарних днів; у період відпустки судді.
59. Згідно з пунктом 2.3.31 Положення № 30 (у редакції, чинній до 31.03.2025) результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою. Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів автоматизованої системи щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями не може бути обмежений. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи. Звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.
60. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.
61. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, виходячи із системного аналізу положень статей 6, 32 та підпункту 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, пунктів 2.3.1- 2.3.3, 2.3.31 Положення № 30 (у редакції, чинній до 31.03.2025), за загальним правилом розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має здійснюватися тим самим (раніше визначеним) складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, однак у винятковому випадку, коли такий (раніше визначений) склад суду об'єктивно сформувати неможливо, зокрема у разі надходження відповідної заяви у період відпустки судді-доповідача або всієї колегії суддів, цілком очевидно, що склад суду для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначатиметься за результатами автоматизованого розподілу судової справи, а не шляхом передачі справи раніше визначеній у справі колегії суддів.
62. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що як із протоколу автоматизованого розподілу справи № 6/291 між суддями Північного апеляційного господарського суду, сформованого 19.12.2024 у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" та доступного для усіх учасників цієї справи (зокрема й скаржника), які зареєстрували свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, так і зі звіту від 19.12.2024 про автоматизований розподіл справи № 6/291, розміщеного на загальнодоступному офіційному вебпорталі "Судова влада України", чітко убачається, що при здійсненні автоматизованого розподілу цієї справи судді Буравльов С. І., Андрієнко В. В. і Шапран В. В. були виключені за табелем у зв'язку з їх перебуванням у відпустці, що в свою чергу свідчить про неможливість сформувати колегію суддів у раніше визначеному складі (головуючий - Буравльов С. І., Андрієнко В. В., Шапран В. В.), а отже, й про законність визначення іншого складу колегії суддів (головуючий - Коротун О. М., Кравчук Г. А., Сітайло Л. Г.) за результатами автоматизованого розподілу справи № 6/291.
63. З огляду на викладене, ураховуючи те, що на момент надходження до Північного апеляційного господарського суду заяви ТОВ "Фірма "Т.М.М." про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами усі судді з того самого складу суду (Буравльов С. І., Андрієнко В. В., Шапран В. В.), які ухвалювали постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291, перебували у відпустці, що зумовило неможливість формування колегії суддів у раніше визначеному складі апеляційного суду, Верховний Суд не вбачає порушення порядку визначення складу суду, чим спростовуються безпідставні аргументи скаржника про необхідність обов'язкового скасування оскаржуваної постанови як такої, що ухвалена неповноважним складом апеляційного суду, а саме у зв'язку із порушенням вимог частини 15 статті 32 ГПК України.
64. Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заяви ТОВ "Фірма "Т.М.М." про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291 шляхом її скасування та залишення в силі постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у цій справі.
65. Із мотивів, наведених раніше в цій постанові, Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами третьої особи, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
66. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
67. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
68. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
69. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови.
70. Ураховуючи межі розгляду справи судом касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції щодо задоволення заяви третьої особи про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 шляхом її скасування та залишення в силі постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291, в зв'язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови.
Розподіл судових витрат
71. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі № 6/291 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай