8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/95/26
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Мужичук Ю.Ю.
за участі секретаря судового засідання Крамарової Н.В.
розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут» про призначення експертизи (вх.№ 5223 від 03.03.2026) по справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача: Гур'янова С.Б. (самопредстваництво);
відповідача: Бірюкова О.П., адвокат
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" в якій просить суд стягнути:
- суму заборгованості за послуги з передачі електричної енергії у розмірі 458 847 139,16 грн;
- 3 % річних у розмірі 2 509 335,99 грн;
- інфляційні втрати у розмірі 521 718,96 грн;
- витрати по сплаті судового збору у розмірі 931 840,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем погоджених умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024р. № 0099-02024-ПП, а саме - допущено прострочення оплати з наданих послуг за період з вересня 2025 року по листопад 2025 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість, нараховано 3% річних та інфліційні втрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.03.2026 о 11:30.
17.02.2026 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№3984) в якому посилається на те, що визначені позивачем у актах приймання-передачі послуг обсяги переданої електричної енергії не відповідають фактичним даним комерційного обліку та сформовані без урахування сертифікованих даних адміністратора комерційного обліку, що прямо суперечить вимогам Кодексу системи передачі та Кодексу комерційного обліку електричної енергії. На підтвердження цього відповідач зазначає про наявність розбіжностей між обсягами, визначеними позивачем, та даними, отриманими від операторів систем розподілу, а також про подальше коригування таких обсягів шляхом складання актів коригування, що свідчить про попередню недостовірність первинних актів. Крім того, відповідач вказує, що позивачем до складу обсягів послуг безпідставно включено обсяги передачі електричної енергії споживачам, які перебувають у договірних відносинах безпосередньо з оператором системи передачі та здійснюють оплату напряму, що призводить до подвійного нарахування вартості послуг та, як наслідок, до штучного збільшення розміру заявленої заборгованості. Також відповідач наголошує, що надані позивачем акти приймання-передачі послуг не відображають фактичний обсяг наданих послуг, оскільки містять віртуальні, документально непідтверджені обсяги, та підлягають подальшому коригуванню на підставі сертифікованих даних комерційного обліку. При цьому відповідач вказує, що коригування обсягів та вартості наданих послуг здійснюється за наступними версіями даних комерційного обліку, які надаються адміністратором комерційного обліку, у зв'язку з чим первинні акти приймання-передачі послуг не можуть вважатися остаточними та достовірними. Окремо відповідач заперечує проти правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зазначаючи, що момент виникнення прострочення визначено позивачем неправильно, оскільки відповідно до умов договору остаточний розрахунок за послуги здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, а у разі коригування - після отримання відповідних актів коригування. У зв'язку з цим відповідач вважає, що перебіг прострочення та, відповідно, нарахування 3% річних і інфляційних втрат може розпочинатися не раніше ніж підтверджена належними та допустимими доказами дата отримання акта коригування за відповідний розрахунковий місяць, які відображають достовірний обсяг переданої електричної енергії.
24.02.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№4572), в якій зазначає, що заперечення відповідача щодо недостовірності актів приймання-передачі послуг та визначення фактичних обсягів переданої електричної енергії є безпідставними та ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства і умов договору, оскільки обсяги наданих послуг визначаються відповідно до встановленої нормативної процедури та підтверджуються належними первинними документами, що містяться в матеріалах справи. При цьому позивач звертає увагу, що сам факт наявності спору щодо даних комерційного обліку або їх подальшого коригування не впливає на обов'язок відповідача здійснювати розрахунки на підставі наявних даних, оскільки відповідно до положень Кодексу комерційного обліку електричної енергії спірні дані підлягають використанню в розрахунках до моменту вирішення спору по суті. Також заперечує доводи відповідача щодо визначення моменту виникнення прострочення після отримання актів коригування та зазначає, що такі твердження зроблені внаслідок перекручення та свавільного тлумачення норм діючого законодавства та сталої практики Верховного Суду.
02.03.2026 відповідач подав до суду Заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№4974), в яких вказує, що наведені у відповіді на відзив доводи позивача щодо визначення обсягів переданої електричної енергії базуються на неправильному застосуванні норм законодавства, зокрема посилання позивача на Закон України «Про електроенергетику» є помилковим, оскільки вказаний закон втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про ринок електричної енергії». Крім того, відповідач заперечує твердження позивача про використання виключно сертифікованих даних комерційного обліку та зазначає, що на практиці такі дані підлягають подальшому коригуванню, що підтверджується наявністю актів коригування, які формуються через певний час після здійснення розрахунків, у зв'язку з чим первинні дані не можуть вважатися безумовно достовірними. При цьому відповідач вказує, що суперечка щодо обсягів спожитої електричної енергії виникає вже після виставлення рахунків, коли споживачі не погоджуються з визначеними обсягами, у зв'язку з чим звертаються до постачальника, а в подальшому - до постачальника послуг комерційного обліку, що свідчить про можливість подальшого уточнення таких даних. Також відповідач зазначає, що значна частина споживачів не обладнана автоматизованими системами комерційного обліку, у зв'язку з чим обсяги споживання електричної енергії визначаються розрахунковим шляхом, зокрема у випадках відсутності фактичних показів лічильників, що, у свою чергу, може призводити до похибок у визначенні обсягів електричної енергії.Водночас відповідач заперечує доводи позивача про відсутність зауважень до актів приймання-передачі послуг та зазначає, що позивачем до матеріалів справи були долучені листи відповідача про залишення актів без підпису у зв'язку з незгодою з обсягами переданої електричної енергії, що спростовує твердження позивача про відсутність заперечень. Крім цього, просить суд долучити до матеріалів справи № 922/95/26 у якості письмового доказу лист Акціонерного товариства «Харківобленерго» від 09.10.2024 № 56к-01/04-3605. Подання додаткових доказів до суду обґрунтовує тим, що необхідність їх подання виникла лише після ознайомлення з доводами, викладеними у відповіді на відзив, зокрема щодо використання позивачем виключно сертифікованих даних, у зв'язку з чим просить суд визнати поважними причини неподання таких доказів разом із відзивом.
03.03.2026 відповідач до суду подав клопотання про призначення експертизи (вх.№5223) в якій просить суд призначити судову комплексну економічну та електротехнічну экспертизу.
Протокольною ухвалою від 04.03.2026 долучено до матеріалів справи відзив (вх.№3984), відповідь на відзив (вх.№4572), заперечення на відповідь на відзив разом з доказами (вх.№4974). З метою забезпечення реалізації процесуальних прав сторін, зокрема надання позивачу можливості ознайомитися зі змістом клопотання відповідача про призначення судової експертизи та подати за наявності письмові заперечення чи пояснення з цього приводу, суд, керуючись ч. 2 ст. 183 ГПК України, постановив 04.03.2026 протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.03.2026 о 13:00 год.
18.03.2026 від позивача до суду надійшли заперечення щодо клопотання про призначення судової комплексної економічної та електротехнічної експертизи у справі (вх.№6484) в яких просить відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи наголошуючи на тому, що у матеріалах справи вже наявні всі необхідні докази на підтвердження надання послуг з передачі електричної енергії за спірний період, які були подані разом із позовною заявою, у зв'язку з чим відсутня необхідність у призначенні експертизи для встановлення відповідних обставин. Вважає, що клопотання відповідача про призначення експертизи є безпідставним та поданим з метою затягування строків розгляду справи, що, на думку позивача, свідчить про зловживання відповідачем процесуальними правами та порушення обов'язку добросовісного користування такими правами. Вказує, що у Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" як ліцензіата, який здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії наявний електронний кабінет, і як слідство, наявна повна, достовірна інформація щодо фактичних обсягів Послуги з передачі електричної енергії від НЕК «Укренерго». Разом із цим, Приватне акціонерне товариство "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" не зверталось до ППКО - АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» для перевірки даних, які здійснюються ППКО на етапах збору результатів вимірювання, формування первинних даних комерційного обліку, формування валідованих даних комерційного обліку, як і не зверталось ні до АКО - НЕК «УКРЕНЕРГО» а ні до Регулятора - НКРЕКП про відкриття суперечки щодо даних комерційного обліку та фактичних обсягів послуги з передачі електричної енергії.
Протокольною ухвалою від 18.03.2026 задля надання відповідачу часу для ознайомлення та висловлення своєї позиції щодо заперечення на клопотання про призначенння експертизи на підставі статті 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 01.04.2026 о 12:00.
У судовому засіданні 01.04.2026 представник позивача заперечував проти задоволення поданого відповідачем клопотання про призначення експертизи, зазначивши про його безпідставність та відсутність підстав для його задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні 01.04.2026 підтримав подане ним клопотання про призначення експертизи та наполягав на його задоволенні.
Таким чином, судом було створено належні та достатні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав, зокрема щодо висловлення позиції стосовно доцільності призначення судової експертизи, подання відповідних клопотань, заперечень та пояснень.
У підготовчому засіданні 01.04.2026 судом оголошено перерву до 08.04.2026 о 15:00 для постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання про призначення експертизи.
08.04.2026 судом проголошена вступна та резолютивна частина ухвали про задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут» про призначення експертизи (вх.№ 5223 від 03.03.2026).
Так, розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут» про призначення експертизи (вх.№ 5223 від 03.03.2026) суд зазначає наступне.
У клопотанні про призначення експертизи відповідач просить на розгляд експертів поставити наступні питання:
- Чи враховані у фактичних обсягах за послуги з передачі (які є базою для нарахування штрафних санкцій) за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» обсяги передачі для ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступник - Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ"), АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «ІПРІС-ПРОФІЛЬ» згідно укладених з ними договорів?
-Який саме фактичний обсяг за послуги з передачі за вересень 2025 - листопад 2025 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» є вірним?
-Чи вірно визначено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданої послуги з передачі електричної енергії за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно, враховуючи відповіді на вищезазначені питання?
-Чи вірно нараховані 3 відсотки річних з урахуванням усіх актів коригування наданої послуги за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно.
Проведення експертизи просить доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса», вул. Золочівська, буд. 8- А, м. Харків, 61177 або НАУКОВО-ДОСЛІДНОМУ ЦЕНТРУ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 33499693.
Клопотання обґрунтоване тим, що дані комерційного обліку, покладені позивачем в основу розрахунків, не є остаточними та підлягають подальшому коригуванню, у зв'язку з чим не можуть вважатися достовірними на момент здійснення нарахувань. Відповідач вважає, що єдиною можливістю визначити фактичний обсяг наданих послуг Позивачем та відповідно визначити базу нарахування для штрафних санкцій, а також здійснити вірний розрахунок штрафних санкцій є призначення судової експертизи у справі. Крім того, на думку відповідача, також, необхідно встановити документальну обґрунтованість оформлення операції з надання послуг з передачі електричної енергії, в обсягах та на суму зазначену в актах приймання - передачі послуги за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0099-02024-ПП від 01.01.2024 за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно.
Також необхідно встановити чи не відбувалось подвійне отримання Позивачем грошових коштів за послуги з передачі відносно ДП «Завод «Електроважмаш», правонаступником якого є Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ", АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «ІПРІС-ПРОФІЛЬ» в період вересень 2025 - листопад 2025 року включно.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5, 6 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
За положеннями ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 100 ГПК України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно ч. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч.ч. 1, 2, 3, 4, 8 ст. 98 ГПК України).
Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.
Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експертів, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) від 01.06.2006, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Відповідно до положень ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що предмет позову полягає у стягненні заборгованості та штрафник санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання з оплати наданих послуг з передачі електричної енергії за договором № 0099-02024-ПП від 01.01.2024р. за період з вересня 2025 року по листопад 2025 року.
Позивач на підтвердження правомірності проведеного розрахунку основної суми заборгованості надав до суду копії актів приймання-передачі послуги за вересень 2024 по листопад 2024 року.
У свою чергу відповідач заперечує правильність визначення позивачем обсягів наданих послуг з передачі електричної енергії, їх вартості, а також нарахування штрафних санкцій, посилаючись, зокрема, на те, що дані комерційного обліку, покладені позивачем в основу розрахунків, не є остаточними, підлягають подальшому коригуванню та можуть змінюватися у межах процедур врегулювання.
Вказане вбачається з листа АТ «Харківобленерго» від 09.10.2024 № 56к-01/04-360 в якому зазначено, що у зв'язку з проведенням адміністратором розрахунків НЕК «Укренерго» процедур врегулювання/повторного врегулювання за 2022- 2024 роки, здійснюється оновлення даних комерційного обліку, з подальшим їх завантаженням до відповідної системи. При цьому у листі зазначено, що за результатами такого оновлення відбулося коригування обсягів електричної енергії за квітень 2023 року у бік зменшення на 6059 кВт·год, а також що оновлені дані підлягають подальшому врахуванню та сертифікації наступних версій даних комерційного обліку.
Крім того, відповідач зазначає про наявність розбіжностей між обсягами електричної енергії, визначеними позивачем, та даними, отриманими від операторів системи розподілу та передачі, а також вказує на можливе включення до розрахунків обсягів, оплата за які здійснюється іншими споживачами, що, на його думку, призвело до подвійного нарахування. Водночас відповідач наголошує, що значна частина обсягів електричної енергії визначається розрахунковим шляхом у зв'язку з відсутністю автоматизованих систем комерційного обліку, що може спричиняти похибки, а також наводить обставини щодо подальшого коригування таких обсягів на підставі актів коригування.
Таким чином, предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0099-02024-ПП від 01.01.2024р згідно з умовами якого ОСП зобов'язується надати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього Договору, а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
Істотним питанням під час розгляду даної справи є встановлення документальної обґрунтованості (обліку, відображення і розрахунку) обсягів наданих послуг та сум зазначених в актах приймання передачі послуги за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0099-02024-ПП від 01.01.2024 за період за період з вересня 2024 по листопад 2024 включно щодо яких має місце також обрахунок заявлених штрафних санкцій до стягнення, вартості фактично наданих послуг з передачі електроенергії за вказаний період.
З метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, а також забезпечення повного та всебічного розгляду справи по суті, у даній справі існує необхідність документального підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем за отриману електричну енергію.
Отже, за умови заперечень відповідача та їх змісту, з боку суду підлягає дослідженню:
1) фактичні обсяги наданої електричної енергії;
2) вартість фактично наданих послуг відповідачеві з передачі електроенергії в період з вересня 2024 по листопад 2024;
2) розмір проведених відповідачем оплат та їх належне зарахування позивачем.
Враховуючи викладене Відповідачем у клопотанні, суд зазначає, що самостійно не в змозі встановити вищезазначені обставини, потрібно призначити судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу у справі № 922/95/26 на вирішення експерту поставити наступні питання:
- Чи враховані у фактичних обсягах за послуги з передачі (які є базою для нарахування штрафних санкцій) за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» обсяги передачі для ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступник - Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ"), АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «ІПРІС-ПРОФІЛЬ» згідно укладених з ними договорів?
-Який саме фактичний обсяг за послуги з передачі за вересень 2025 - листопад 2025 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» є вірним?
-Чи вірно визначено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданої послуги з передачі електричної енергії за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно, враховуючи відповіді на вищезазначені питання?
-Чи вірно нараховані 3 відсотки річних з урахуванням усіх актів коригування наданої послуги за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно.
Для виконання цих розрахунків Позивачем використовуються різні складні формули, коефіцієнти, параметри та інші спеціальні електротехнічні дані та потребують спеціальних знань та технічних засобів у галузі електротехніки, у зв'язку з чим суд не має можливості перевірити їх об'єктивність, обґрунтованість. Вказане виключає можливість перевірки заявлених до стягнення сум простими арифметичними діями.
У зв'язку з викладеним, для перевірки виконання електротехнічних вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, з урахуванням Методики обрахунку технологічних втрат електричної енергії з визначення технологічних втрат, при формуванні економічних величин у спірних актах та рахунках на оплату необхідні спеціальні знання в галузі електротехніки та економіки.
З огляду на предмет доказування у справі та суперечності щодо цього, враховуючи правову природу та тривалий період спірних правовідносин, визначений позивачем, великий об'єм матеріалу, оцінка якого потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях та необхідності призначення у справі комплексної судово-електротехнічної та судово-економічної експертизи для перевірки правильності, об'єктивності та обґрунтованості наданих позивачем розрахунків та пред'явленої до стягнення заборгованості, у зв'язку з чим підлягає задоволенню клопотання відповідача про призначення експертизи.
Суд вважає, що в цьому випадку призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).
При виборі експертної установи суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. З ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне доручити проведення комплексної економічної та електротехнічної судової експертизи Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса».
До кінцевого розподілу судових витрат сплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судової експертизи покласти на Відповідача Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як на сторону, якою було заявлено клопотання про призначення судової експертизи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Частиною 3 ст. 228 ГПК України передбачено, що з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
За таких обставин, враховуючи призначення судової експертизи, проведення якої за характером досліджень має відбуватись поза межами суду (в експертній установі), провадження у справі №922/95/26 підлягає зупиненню із надісланням матеріалів судової справи експертній установі.
Суд вважає за доцільне звернутись до судового експерта з пропозицією реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Суд попереджає експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статями 99, 100, 125, 228, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Клопотання Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут» про призначення експертизи (вх.№ 5223 від 03.03.2026) задовольнити.
2.Призначити у справі №922/95/26 судову комплексну економічну та електротехнічну експертизу.
3. На розгляд експертів поставити наступні питання:
- Чи враховані у фактичних обсягах за послуги з передачі (які є базою для нарахування штрафних санкцій) за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» обсяги передачі для ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступник - Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ"), АТ «Харвест», АТ «ХАРП», ДП «ХАЗ», АТ «Автозапчастина», ТОВ «Колега», ТОВ «ІПРІС-ПРОФІЛЬ» згідно укладених з ними договорів?
-Який саме фактичний обсяг за послуги з передачі за вересень 2025 - листопад 2025 року включно для ПрАТ «Харківенергозбут» є вірним?
-Чи вірно визначено ПрАТ «НЕК «Укренерго» вартість наданої послуги з передачі електричної енергії за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно, враховуючи відповіді на вищезазначені питання?
-Чи вірно нараховані 3 відсотки річних з урахуванням усіх актів коригування наданої послуги за період вересень 2025 - листопад 2025 року включно.
4. Проведення експертизи доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (вул. Золочівська, буд. 8-А, м. Харків, 61177).
5. Попередити експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
6. Для проведення експертизи направити експертній установі матеріали справи №922/95/26.
7. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на відповідача Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (адреса вул. Гоголя, 10, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ 42206328).
8. Зобов'язати експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.
9. Запропонувати судовому експерту реалізувати, надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
10. Провадження по справі №922/95/26 зупинити на строк проведення судової експертизи.
Оскарження ухвали здійснюється в порядку визначеному ст.ст. 254-255 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення в порядку ст. 235 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.04.2026.
СуддяЮ.Ю. Мужичук