65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про визнання виконавчого документу таким,
що не підлягає виконанню
"06" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1483/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А,
розглянувши матеріали заяви (вх. № 2-498/26 від 13.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі
у справі
за позовом: Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (52200, Дніпропетровська обл., Кам'янський район, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Укрекопром» (65059, м. Одеса, пр. Адміральський, буд. 34 А)
про стягнення заборгованості 51 761, 04 грн
у відкритому судовому засіданні
представники сторін:
від стягувача: Тимофієв Є.Л. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від боржника: Нестеренко С.В.
Судове засідання 06.04.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Укрекопром» (далі - ТОВ “НВК “Укрекопром») на користь Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП “СХІДГЗК») штрафні санкції у розмірі 25 880, 52 грн, судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
На примусове виконання рішення суду 11.07.2025 видано наказ.
ТОВ “НВК “Укрекопром» звернулося із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 13.03.2026 (вх. № 2-498/26 від 13.03.2026), в якій просить: зупинити виконання за виконавчим документом наказом про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25, виданим Господарським судом Одеської області; визнати наказ про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025, виданий Господарським судом Одеської області у справі № 916/1483/25, таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.
Заява обґрунтована тим, що станом на 11.03.2026 заявником не було виконано обов'язок згідно виданого Господарським судом Одеської області наказу від 11.07.2025 на примусове виконання рішення суду від 20.06.2025 у даній справі.
Вказує, що до ухвалення рішення судом у цій справі, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/4613/24 було стягнуто з ДП “СХІДГЗК» на користь ТОВ “НВК “Укрекопром» 414 468, 00 грн заборгованості з оплати наданих послуг, 8741, 13 грн - інфляційних втрат внаслідок прострочення оплати наданих послуг, 5078, 50 грн - витрат по сплаті судового збору та 06.03.2025 видано наказ про примусове його виконання. Станом на 11.03.2026 ДП “СХІДГЗК» не було виконано обов'язок згідно вказаного судового наказу.
12.03.2026 ТОВ “НВК “Укрекопром» направило ДП “СХІДГЗК» заяву про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог вих. № 23/1/4827/2666 від 12.03.2026, якою повідомило про: зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення грошових зобов'язань ТОВ “НВК “Укрекопром» перед ДП “СХІДГЗК» у сумі 27 091, 72 грн (25 880, 52 грн - штрафні санкції; 1211, 20 грн - судовий збір), зменшення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати витрат по сплаті судового збору на 1211,20 грн з 5078, 50 грн до 3867, 30 грн, припинення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати інфляційних втрат внаслідок прострочення оплати наданих послуг у сумі 8741, 13 грн, зменшення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати заборгованості з оплати наданих послуг на 17 139, 39 грн з 414 468,00 грн до 397 328 ,61 грн.
Вказує, що зустрічні вимоги сторін підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили, зазначені вимоги є безспірними.
Вважає, що в результаті здійсненого зарахування зустрічних однорідних вимог, обов'язок ТОВ “НВК “Укрекопром» за наказом про примусове виконання рішення від 11.07.2025, виданим Господарським судом Одеської області у справі № 916/1483/25, виконано в повному обсязі.
У додаткових поясненнях, сформованих в системі «Електронний суд» 03.04.2026 (вх. № 11562/26 від 03.04.2026), ТОВ “НВК “Укрекопром» просило визнати наказ про примусове виконання судового рішення від 11.07.2025, виданий Господарським судом Одеської області у справі № 916/1483/25, таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.
Вказує, що в результаті здійсненого зарахування відбулось: зменшення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати витрат по сплаті судового збору на 1211,20 грн з 5078,50 грн до 3867,30 грн; припинення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати інфляційних втрат внаслідок прострочення оплати наданих послуг у сумі 8741,13 грн; зменшення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати заборгованості з оплати наданих послуг на 17 139,39 грн з 414 468,00 грн до 397 328,61 грн. Наявність у ТОВ ТОВ “НВК “Укрекопром» та ДП “СХІДГЗК» зустрічних вимог обумовлено наявністю невиконаних судових рішень, що набрали законної сили. Тобто, станом на 12.03.2026, по першому рішенню виступало боржником, а ТОВ “НВК “Укрекопром» кредитором, а по другому - ДП “СХІДГЗК» кредитором, а ТОВ “НВК “Укрекопром» боржником.
Зазначає, що в результаті здійсненого зарахування зустрічних однорідних вимог, обов'язок ТОВ “НВК “Укрекопром» за наказом про примусове виконання рішення від 11.07.2025, виданим Господарським судом Одеської області у справі № 916/1483/25, виконано в повному обсязі. Доводи ДП “СХІДГЗК» про наявність спору з огляду на звернення ТОВ “НВК “Укрекопром» до виконавчої служби спростовуються правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.09.2021 у справі № 761/33621/18 (провадження № 61- 5484св20), відповідно до якого зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, зокрема на стадії виконання судового рішення. Повідомляє, що за час перебування на примусовому виконанні наказу на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі № 904/4613/24 не відбулось жодного стягнення грошових сум з ДП “СХІДГЗК» на користь ТОВ “НВК “Укрекопром» та враховуючи загальний розмір заборгованості ДП “СХІДГЗК» та встановлену Законом № 1404-VIII заборону на примусове стягнення з нього боргів, фактичне виконання вказаного наказу є малоймовірним у майбутньому.
ДП “СХІДГЗК» у запереченнях, сформованих в системі «Електронний суд» 17.03.2026 (вх. № 9388/26 від 17.03.2026), просило відмовити ТОВ “НВК “Укрекопром» в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Вказує, що 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області, на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/4613/24, був виданий наказ про примусове виконання судового рішення. ТОВ “НВК “Укрекопром» звернулося до Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про примусове виконання зазначеного наказу. Державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 77795708, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2025. Тобто, ТОВ “НВК “Укрекопром» самостійно визначив спосіб виконання рішення суду - шляхом звернення до виконавчої служби з заявою про примусове виконання. Вважає, що в даних відносинах існує спір щодо умов виконання, а саме ТОВ “НВК “Укрекопром» самостійно визначено спосіб виконання зобов'язання (сплати боргу за рішенням суду) в примусовому порядку.
Також, зазначено, що 11.03.2026 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування енергетичних ринків, конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та посилення енергетичної стійкості» від 10.02.2026 № 4777-IX, за умовами якого до 01.01.2028 зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Державне підприємство "Східний гірничо збагачувальний комбінат" (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості зі сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). 16.03.2026 на виконання закону № 4777-IX головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнята постанова про зупинення вчинення виконавчих дій, відповідно до якої до 01 січня 2028 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу № 904/4613/24 виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області. Ураховуючи, що в способі виконання зобов'язань, які визначив сам кредитор (ТОВ “НВК “Укрекопром»), Законом № 4777-IX встановлено заборону до 01 січня 2028 року на примусове стягнення заборгованості, відсутні підстави для зарахування однорідних вимог, заявлених ТОВ “НВК “Укрекопром», оскільки останній обрав інший спосіб припинення зобов'язань (примусове стягнення), та законом встановлена заборона на вчинення таких дій, що відповідає вимогам ст. 601 ЦК України.
Звертає увагу про відсутність однорідності вимог. За рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1483/25 від 20.06.2025, з ТОВ “НВК “Укрекопром» стягнуто штрафні санкції за невиконання зобов'язання за договором. В свою чергу, ТОВ “НВК “Укрекопром» вважає зарахованими інфляційні втрати та частково оплату заборгованості за надані послуги.
Вказує про відсутність підстав вважати, що обов'язок ТОВ “НВК “Укрекопром» за рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1483/25 від 20.06.2025 відсутній повністю у зв'язку з його припиненням шляхом зарахування однорідних вимог.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2026 прийнято та призначено до розгляду заяву (вх. № 2-498/26 від 13.03.2026) ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі на 23.03.2026 о 15:50.
Однак, судове засідання 23.03.2026 не відбулося у зв'язку з проведенням відповідальними співробітниками суддів спільно зі службою судової охорони та співробітниками поліції оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2026 призначено розгляд заяви (вх. № 2-498/26 від 13.03.2026) ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі на 06.04.2026 о 09:30.
ТОВ “НВК “Укрекопром» звернулося із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 03.04.2026 (вх. № 11590/26 від 03.04.2026), в якій просить:
- постановити відносно адвоката Тимофієва Є.Л. окрему ухвалу;
- надіслати окрему ухвалу Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Дніпропетровської області;
- довести до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про факти, викладені в окремій ухвалі Господарського суду Одеської області щодо виявлених порушень Тимофієва Є.Л. для вирішення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до п. 3 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Вказує, що адвокат Тимофієв Є.Л., переслідуючи мету стягнути в примусовому порядку грошові кошти з ТОВ “НВК “Укрекопром», звернувся до відділу державної виконавчої служби із наказом Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25, будучи обізнаним про: подання 13.03.2026 заяви про визнання зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі; наявність у вказаній заяві прохання зупинити його виконання; постановлення 16.03.2026 Господарським судом Одеської області ухвали про прийняття заяви ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі та призначення її до розгляду у судовому засіданні та зупинення виконання за наказом Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25 до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.
Необґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи полягає в тому, що заява про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 23.03.2026 о 15:50, направлялась адвокатом Тимофієвим Є.Л. 17.03.2026, коли йому вже було відомо про наявність наказу ДП “СХІДГЗК» №131 від 16.03.2026. Будь-яких повідомлень про неможливість прийняти участь у судовому засіданні з огляду на час його проведення о 15:50, коли в управлінні ДП “СХІДГЗК» вимикається світло о 13:00, до 23.03.2026 адвокатом до суду не направлялось. Вказує, що, єдиним логічним поясненням подання адвокатом Тимофієвим Є.Л. заяви про відкладення розгляду справи є протиправне створення перешкоди для розгляду справи, щоб не допустити ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви ТОВ “НВК “Укрекопром» у судовому засіданні 23.03.2026 до того як Київський ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ відкриє виконавче провадження та стягне кошти з ТОВ “НВК “Укрекопром» у примусовому порядку.
Не дивлячись на приписи статті 4 Закону № 5076-VI, адвокат Тимофієв Є.Л. направив до відділу державної виконавчої служби виконавчий документ для його примусового виконання, знаючи про прийняття судом рішення про зупинення виконання за ним та приховавши від державного виконавця інформацію про постановлення судом такого рішення до відкриття виконавчого провадження, з метою стягнення коштів з ТОВ “НВК “Укрекопром» за виконавчим документом, виконання якого зупинено, будучи достеменно обізнаним про неможливість повернення цих коштів при визнанні виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із встановленою Законом № 1404-VIII забороною вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень щодо ДП “СХІДГЗК» як боржника до 01.01.2028, чим порушив принцип дотримання законності у здійсненні адвокатської діяльності, передбаченого статтею 7 Правил адвокатської етики.
У судовому засіданні 06.04.2026 судом у відповідності до ст. ст. 232-235 ГПК України оголошено протокольно ухвалу про відмову у задоволенні заяви (вх. № 11590/26 від 03.04.2026) ТОВ “НВК “Укрекопром» про постановлення окремої ухвали, враховуючи наступне.
Адвокат Тимофієв Є.Л. уповноважений представляти інтереси ДП “СХІДГЗК» згідно довіреності № 18/3392 від 10.06.2026, підписаної т.в.о. генерального директора В.В. Скріпником.
Наказом ДП “СХІДГЗК» «Про запровадження неповного робочого тижня з неповним робочим днем та зміну істотних умов праці» встановлено з 17.03.2026 по 31.03.2026 для працівників структурних підрозділів, відділів управління ДП “СХІДГЗК» неповний робочий день наступним режимом роботи: з понеділка по четвер: початок роботи о 08-00, закінчення роботи о 13-00, у п'ятницю: початок роботи о 8-00, закінчення роботи о 12-00.
Крім того, за поясненнями адвоката Тимофієва Є.Л., він є штатним співробітником ДП “СХІДГЗК» та працює на посаді юрисконсульта.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2026 прийнято та призначено до розгляду заяву (вх. № 2-498/26 від 13.03.2026) ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі на 23.03.2026 о 15:50.
Оскільки, судове засідання 23.03.2026 не відбулося ухвалою суду від 24.03.2026 заява вх. № 2-498/26 від 13.03.2026) ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі була призначена до розгляду в засіданні суду на 06.04.2026. При цьому, відкладення судового засідання відбулося з інших підстав (мінування суду), а не у зв'язку з поданим адвокатом Тимофієвим Є.Л. клопотанням про відкладення розгляду справи.
Щодо обізнаності адвоката Тимофієва Є.Л. з обставинами зупинення виконання за наказом Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25 до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі на підставі постановленої 16.03.2026 Господарським судом Одеської області ухвали про прийняття заяви ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі та призначення її до розгляду у судовому засіданні, суд зазначає, що така ухвала була надіслана до електронних кабінетів учасників згідно довідок про доставку електронного документу (а.с. 30-31) 16.03.2026 о 19:20, 19:26, та, відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається доставленою 17.03.2026. Отже, з урахуванням встановлених обставин, відсутні підстави вважати, що адвокат Тимофієв Є.Л. діяв умисно та зловживаючи своїми правами 16.03.2026, направляючи до відділу державної виконавчої служби виконавчий документ для його примусового виконання.
Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. ч. 1, 2 ст. 246 ГПК України).
Окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов'язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
Постановлення окремої ухвали є правом суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства. Наведене неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах (наприклад, постанови від 13.11.2019 у справі №171/2124/18 та від 18.05.2018 у справі №521/18287/15-ц).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2026 у справі № 910/17887/23.
Судом, з урахуванням пояснень сторін, не встановлено зловживання процесуальними правами адвокатом Тимофієвим Є.Л., відтак суд не вбачає правових підстав передбачених ст. 246 ГПК України для постановлення окремої ухвали та зауважує, що: право учасника справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб передбачено пунктом 3 частини першої статті 42 ГПК України, яке реалізується, зокрема, з урахуванням таких основних засад (принципів господарського судочинства) як змагальність сторін та диспозитивність господарського судочинства, передбачених статтями 13, 14 ГПК України; помилкове трактування (інтерпретація, тлумачення, розгляд певного питання чи явища згідно зі своїми поглядами) представником учасника справи окремих обставин, висловлення своєї позиції згідно із прийнятою ним лінією захисту у судовому процесі, не є свідченням ані зловживання таким представником своїми процесуальними правами, ані наявності у його діях саме умислу на введення суду в оману.
Щодо строку розгляду заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2026 прийнято та призначено до розгляду заяву (вх. № 2-498/26 від 13.03.2026) ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі на 23.03.2026 о 15:50.
Оскільки, судове засідання 23.03.2026 не відбулося, ухвалою суду від 24.03.2026 заява вх. № 2-498/26 від 13.03.2026) ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі була призначена до розгляду в засіданні суду на 06.04.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Ураховуючи наведене, та з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об'єктивного та всебічного розгляду заяви, а також з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, суд розглянув вказану справу поза межами встановленого ч. 3 ст. 328 ГПК України строку, у розумний строк.
Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі, вислухавши учасників справи, суд встановив.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 по справі № 916/1483/25, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026, позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ “НВК “Укрекопром» на користь ДП “СХІДГЗК» штрафні санкції у розмірі 25 880, 52 грн, судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
На виконання зазначеного рішення 11.07.2025 було видано відповідний наказ.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 по справі № 904/4613/24 стягнуто з ДП “СХІДГЗК» на користь ТОВ “НВК “Укрекопром» заборгованість з оплати наданих послуг - 414 468,00 грн, інфляційні втрати внаслідок прострочення оплати наданих послуг в розмірі 8741,13 грн та судовий збір у розмірі 5078, 50 грн.
На виконання зазначеного рішення 06.03.2025 було видано відповідний наказ.
Постановою ВП № 77795708 від 15.04.2025 головного державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області.
Постановою ВП № 77795708 від 15.04.2025 головного державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу № 904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області на підставі п. 1-4 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» та ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою ВП № 77795708 від 15.01.2026 головного державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) передано виконавчий документ судовий наказ № 904/4613/24, виданий 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області, до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Постановою ВП № 77795708 від 16.03.2026 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу № 904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області на підставі п. 11 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».
ТОВ “НВК “Укрекопром» звернулося до ДП “СХІДГЗК» із заявою за вих. № 23/1/4827/2666 від 12.03.2026 про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
У вказаній заяві на підставі ч. 2 ст. 601 ЦК України ТОВ “НВК “Укрекопром» повідомило ДП “СХІДГЗК» про:
- зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення грошових зобов'язань ТОВ “НВК “Укрекопром» перед ДП “СХІДГЗК» у сумі 27 091, 72 грн (25 880, 52 грн - штрафні санкції; 1211, 20 грн - судовий збір);
- зменшення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати витрат по сплаті судового збору на 1211, 20 грн з 5078, 50 грн до 3867, 30 грн;
- припинення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати інфляційних втрат внаслідок прострочення оплати наданих послуг у сумі 8741,13 грн;
- зменшення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати заборгованості з оплати наданих послуг на 17 139, 39 грн з 414 468, 00 грн до 397 328, 61 грн.
У відповідності до зазначеної заяви рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 у справі № 904/4613/24 стягнуто з ДП “СХІДГЗК» на користь ТОВ “НВК “Укрекопром» 414 468, 00 грн - заборгованість з оплати наданих послуг, 8741,13 грн - інфляційні втрати внаслідок прострочення оплати наданих послуг, 5078,50 грн - витрати по сплаті судового збору. Відтак, ТОВ “НВК “Укрекопром» є кредитором, а ДП “СХІДГЗК» є боржником при виконанні грошових зобов'язань за вказаним рішенням суду в сумі: 414 468,00 грн - заборгованість з оплати наданих послуг; 8741,13 грн - інфляційні втрати внаслідок прострочення оплати наданих послуг, 5078,50 грн - витрати по сплаті судового збору. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі № 916/1483/25, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026, стягнуто з ТОВ “НВК “Укрекопром» на користь ДП “СХІДГЗК» штрафні санкції у розмірі 25 880,52 грн та судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Отже, ДП “СХІДГЗК» є кредитором, а ТОВ “НВК “Укрекопром» є боржником при виконанні грошових зобов'язань за вказаним рішенням суду в сумі: 25 880,52 грн - штрафні санкції; 1211,20 грн - судовий збір.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу приписів ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частинами 1, 2 ст. 328 ГПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17 зазначив, що зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 910/8665/17).
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов'язується із наявністю самого обов'язку. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 у справі № 914/4134/15, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15.
Тобто, законодавець чітко визначив підстави для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов'язку повністю або частково у зв'язку з добровільним виконанням обов'язку ним або іншою особою; інші причини.
Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу в наслідок помилки суду.
Під відсутністю обов'язку слід розуміти, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій відносно боржника (стягнення, зобов'язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни, - наказ ще не було виконано повністю або частково.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 цього Кодексу).
Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ст. 601 ЦК України).
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Таким чином, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо) (такий правовий висновок сформульовано у пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16).
Важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов'язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.
Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання.
Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню.Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов'язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу, у тому числі внаслідок вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 602 ЦК України якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Водночас, стаття 602 ЦК України не містить заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконавчого провадження як засобу виконання зобов'язання, визначеного рішенням суду, отже, зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення (постанова Верховного Суду і від 08.09.2021 у справі №761/33621/18).
У справі №910/11116/19 Верховний Суд зазначив, що однією з підстав припинення зобов'язання, яка визначена частиною першою статті 601 ЦК України, є припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог; відповідно до частини другої статті 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін; зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем відповідає умовам, які визначені статтею 601 ЦК України; зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем не підпадає під дію частини п'ятої статті 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається, зокрема, зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.
Отже, виконання наказу господарського суду може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі - шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, встановлених ст. 601 ЦК України, та відсутності обставин, встановлених ст.602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.
Обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов'язань боржника, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми.
Суд зауважує, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому).
Як виснував Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 у справі № 761/33621/18 потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов'язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін. Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов'язань повністю або частково. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 сформовані, зокрема, такі висновки щодо застосування ст. 601 ЦК України та ст. ст. 202, 203 ГК України:
- зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами;
- вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги;
- безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором;
- за дотримання умов, передбачених ст. 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених ст. 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним;
- наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 14.07.2022 у справі № 910/5109/21.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 02.09.2020 у справі №195/465/15-ц та у постанові Верховного Суду від 15.05.2025 у справі № 926/5372/23.
Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 18, 326 ГПК України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення ст. 328 ГПК України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
У відповідності до п. 1-4 Розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що до 1 січня 2028 року: зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування); підлягають зняттю накладені арешти на кошти та/або майно Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".
Судом встановлено, що:
- зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» зі сплати заборгованості за надані послуги в сумі 414 468 грн за договором № 403/13/269ВО від 06.06.2024 про закупівлю послуг підтвердженні рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2024 по справі № 904/4613/24, у т. ч. зі сплати інфляційних втрат в розмірі 8741, 13 грн та судового збору у розмірі 5078, 50 грн;
- зобов'язання ТОВ “НВК “Укрекопром» перед ДП “СХІДГЗК» зі сплати штрафних санкцій в сумі 25 880, 52 грн за договором № 713/63/582ВО від 13.11.2024 про закупівлю послуг підтвердженні рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі № 916/1483/25, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2026, у т. ч. зі сплати судового збору у розмірі 1211, 20 грн.
На виконання зазначених рішень суду видані накази.
Тобто, заборгованість ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» в межах справи № 904/4613/24 становить 428 287, 63 грн.
Заборгованість ТОВ “НВК “Укрекопром» перед ДП “СХІДГЗК» в межах справи № 916/1483/25 становить 27 091, 72 грн.
ТОВ “НВК “Укрекопром» на підставі ч. 2 ст. 601 ЦК України повідомило ДП “СХІДГЗК» про:
- зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення грошових зобов'язань ТОВ “НВК “Укрекопром» перед ДП “СХІДГЗК» у сумі 27 091, 72 грн (25 880,52 грн - штрафні санкції; 1211,20 грн - судовий збір),
- зменшення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати витрат по сплаті судового збору на 1211,20 грн з 5078,50 грн до 3867,30 грн,
- припинення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати інфляційних втрат внаслідок прострочення оплати наданих послуг у сумі 8741,13 грн,
- зменшення грошового зобов'язання ДП “СХІДГЗК» перед ТОВ “НВК “Укрекопром» з оплати заборгованості з оплати наданих послуг на 17 139,39 грн з 414 468,00 грн до 397 328,61 грн.
Постановою ВП № 77795708 від 15.04.2025 головного державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області.
Постановою ВП № 77795708 від 16.03.2026 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу № 904/4613/24, виданого 06.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області на підставі п. 11 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд ураховує, що вищевказані вимоги, про зарахування яких ТОВ “НВК “Укрекопром» направлено заяву, є:
- зустрічними, оскільки ДП “СХІДГЗК» має обов'язок щодо сплати грошових коштів на користь ТОВ “НВК “Укрекопром» за рішенням суду у справі по справі № 904/4613/24 від 26.12.2024, в той час як ТОВ “НВК “Укрекопром» має обов'язок щодо сплати грошових коштів на користь ДП “СХІДГЗК» за рішенням суду у справі № 916/1483/25;
- однорідними, оскільки стосуються сплати грошових коштів;
- та такими, строк виконання яких настав, оскільки судові рішення у справах № 904/4613/24 та № 916/1483/25 на даний час набрали законної сили та на їх виконання видано відповідні накази.
Тобто, між обома сторонами наявні зобов'язання одна до одної, щодо яких судами в межах справ № 904/4613/24 та № 916/1483/25 ухвалені відповідні рішення, які набрали законної сили, що не заперечується сторонами, строк виконання вимог за цими рішеннями настав.
Суд акцентує увагу на тому, що вимоги, які зараховано, є зустрічними, оскільки кредитор за одним зобов'язанням - є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням - є кредитором за другим, та є однорідними (зараховувалися грошові кошти), а строк виконання їх станом на момент зарахування є таким, що настав.
За таких обставин, суд задовольняє заяву (вх. № 2-498/26 від 13.03.2026) ТОВ “НВК “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в повному обсязі та визнає таким, що не підлягає виконанню повністю наказ Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25 про стягнення з ТОВ “НВК “Укрекопром» на користь ДП “СХІДГЗК» штрафних санкцій у розмірі 25 880, 52 грн, судового збору в розмірі 1211, 20 грн.
Ухвала суду за результатами розгляду заяви у відповідності до ч. ч. 4, 5 ст. 328 ГПК України може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
З моменту набрання законної сили даною ухвалою Господарського суду Одеської області, ухвала Господарського суду Одеської області від 16.03.2026 в частині зупинення виконання за наказом Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25 до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню втрачає свою чинність в силу ч. 3 ст. 328 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 2-498/26 від 13.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Укрекопром» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі - задовольнити.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню повністю наказ Господарського суду Одеської області від 11.07.2025 у справі № 916/1483/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Укрекопром» (65059, м. Одеса, пр. Адміральський, буд. 34 А; ідентифікаційний код юридичної особи: 39624900) на користь Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (52200, Дніпропетровська обл., Кам'янський район, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 14309787) штрафних санкцій у розмірі 25 880, 52 грн (двадцять п'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень, п'ятдесят дві копійки), судового збору в розмірі 1211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок).
Ухвала набирає законної сили 06 квітня 2026 року та у відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено та підписано 10 квітня 2026 року.
Суддя Мусієнко Оксана Олегівна