79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
26.03.2026 Справа № 914/1269/25(914/442/26)
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ліквідатора ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» Марчука Геннадія Олеговича, м. Львів,
до відповідача:ОСОБА_1 , м. Київ,
про:стягнення 490358,97 грн субсидіарної відповідальності,
у межах справи № 914/1269/25
про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпрофмонтаж» (79024, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, кв. 88; ідентифікаційний код 41602047).
За участю представників учасників процесу:
ліквідатор:не з'явився,
відповідач:не з'явився.
Судові процедури.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ФОП Богуш О. І. про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Укрбудпрофмотаж».
2. Ухвалою суду (суддя Артимович В. М.) від 24.04.2025 подану заяву прийнято до розгляду та призначно підготовче засідання на 07.05.2025. Підготовче засідання відкладалось на 21.05.2025.
3. Ухвлою суду від 22.05.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпрофмонтаж» ; визнано вимоги кредитора - ФОП Богуш О. І. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в сумі 455 424,87 грн заборгованості, з яких: 307 622,77 грн - основний борг, 114 026,49 грн інфляційних втрат, 29 133,97 грн - 3% річних, 4 641,64 грн судового збору та 24 224,00 грн судовий збір у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Марчука Геннадія Олеговича; попереднє засідання суду призначено на 25.06.2025. Попереднє засідання суду було відкладено на 23.07.2025.
4. 02.07.2025 від Головного управління ДПС у Львівській області надійшла заява про грошових вимог до боржника у розмірі 10 710,10 грн. Ухвалою суду від 03.07.2025 вказану заяву прийнято до розгляду.
5. 14.07.2025 розпорядником майна подано повідомлення про визнання грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області, а 21.07.2025 клопотання про приєднання до матеріалів справи результатів інвентаризації майнових активів боржника.
6. Ухвалою суду від 23.07.2025 грошові вимоги ДПС України в особі ГУ ДПС у Львівській області визнати в сумі 10 710,10 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, з яких: 897,00 грн (заборгованість) - третя черга, 3757,10 грн (штрафні санкції) - шоста черга, 6056,00 грн (судовий збір) - перша черга.
7. Ухвалою суду від 01.09.2025 визначено перелік та розмір визнаних вимог кредиторів ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж», які підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника, з яких: 1.1. ФОП Богуш О. І. в сумі 455 424,87 грн заборгованості, з яких: 455 424,87 грн (четверта черга) та 24 224,00 грн судовий збір у справі про банкрутство (перша черга). 1.2. Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області визнати в сумі 10 710,10 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, з яких: 897,00 грн (заборгованість) - друга черга, 3 757,10 грн (штрафні санкції) - шоста черга, 6 056,00 грн судовий збір (перша черга). Підсумкове засідання суду призначено на 17.09.25.
8. Постановою Господарського сулу Львівської області від 23.09.2025 ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» визнано банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» арбітражного керуючого Марчука Геннадія Олеговича; судове засідання призначено на 29.10.25.
9. Згідно з Розпорядження Керівника апарату суду № 263 від 22.10.2025 у справі № 914/1269/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями з підстав вказаних у відповідному розпорядженні. Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.10.2025, вказану справу розподілено для розгляду судді Трускавецькому В. П.
10. Ухвалою суду (суддя Трускавецький В. П.) від 27.10.2025 вказану справу прийнято до провадження.
11. Вподальшому, розгляд справи про банкрутство ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» відкладався з метою здійснення усіх заходів ліквідаційної процедури банкрута в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.
12. 04 лютого 2026 року ліквідатором Марчуком Г. О. подано до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності на особу, винну в доведенні до банкрутства боржника. У прохальній частині такої просить покласти субсидіарну відповідальність за зобовязаннями товариства у звязку з доведення до банкрутства в розмірі 490358,97 грн на єдиного учасника та керівника боржника ОСОБА_1 та стягнути з останнього вказану суму субсидіарної відповідальності.
13. Ухвалою суду від 09.02.2026 судом прийнято подану заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.03.2026. вказана ухвала вручена учасникам справи в Електронному кабінеті.
14. Протокольною ухвалою суду від 16.03.2026 відкладено розгляд справи на 25.03.2026. Повідомлення відповідача про судове засідання на 25.05.2026 вручено останньому 17.03.2026.
15. В судовому засіданні 25.03.2026 з'ясовано обставини справи та перевірено їх доказами, судом перейдено на стадію прийняття рішення та оголошено перерву до 26.03.2026 о 15:00 год.
16. У судовому засіданні 26.03.2026 судом підписано вступту на резолютивну частини рішення без його проголошення.
Аргументи сторін.
Позиція заявника.
17. 28.11.2025 виготовлено Звіт за результатами проведення аналізу фінансово- господарського стану та аналізу інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках та наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства.
У вищевказаному Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану зроблено наступні узагальнюючі висновки: ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» характеризується ознаками стійкої фінансової неспроможності упродовж усього аналізованого періоду, про що свідчить відхилення показників ліквідності від граничного значення, зупинення платежів, що триває понад три роки, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали, наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому, наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами.
За результатами проведеного аналізу фінансово-економічного стану підприємства у період з 01.01.2020 по 31.12.2022 встановлено ознаки доведення до банкрутства, зокрема дії органів управління в період 2022 року, призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності.
У грудні 2021року товариство за результатом перевірки органом ДПС сплатило значну заборгованість із ЄСВ, військового збору, та ПДФО. 29.12.2021 змінило засновника і продовжило діяльність.Тому поглиблений аналіз проведено саме за 2022рік.
Аналізуючи фінансову звітність видно чітку тенденцію до припинення господарської діяльності у 2022 році. Втім надані виписки містять кілька аномалій, які виходять за рамки стандартної господарської діяльності.
Ідеально збалансовані надходження та списання: згідно з випискою, за період з 06.06.2022 по 15.12.2022 загальна сума списань (42 669 583,00 грн) дорівнює загальній сумі надходжень (42 669 583,00 грн). Такий ідеальний баланс є вкрай нетиповим для комерційної діяльності, де зазвичай спостерігаються залишки коштів, нерівномірні потоки та коливання. Це може свідчити про те, що рахунок використовується як транзитний для проведення схемних операцій, де кошти «входять» і «виходять» в однакових обсягах, не затримуючись на рахунку і не формуючи реальний прибуток.
ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» демонструє активну господарську діяльність у 2022 році, яка включає як внутрішні, так і міжнародні операції. Основні бізнес-процеси компанії включають: Закупівлю сировини та матеріалів (зокрема, тканин) як на внутрішньому ринку, так і за кордоном. Використання логістичних послуг для забезпечення своєї діяльності. Здійснення міжнародних розрахунків, що вимагає регулярної купівлі іноземної валюти через банк. Гривневий рахунок використовується як для отримання виручки від українських контрагентів, так і для покриття основних операційних витрат, включаючи закупівлю сировини та оплату послуг, а також для придбання валюти. Валютний рахунок функціонує як транзитний для здійснення розрахунків з іноземним постачальником, що є ключовим елементом виробничо-збутового ланцюга компанії. Втім відсутність запасів на складах, не підтверджує отримання товарів.
Упродовж усього аналізованого періоду показник забезпечення зобов'язань боржника оборотними активами превищує нормативний показник, що свідчить про те, що боржник був спроможним задовільнити вимоги поточних кредиторів лише за рахунок оборотних активів, втім припиняв рух коштів по рахунках по яких стягувались кошти за виконавчими провадженнями на виконанння рішення суду.
Станом на дату порушення справи про банкрутство у підприємства відсутні активи, кошти від реалізації яких можуть бути направлені на задоволення вимог кредиторів. Тому наявні юридичні факти доведення до банкрутства, а саме: недостатності майна, виведення активів та умисних дій, що призвели до фінансової неплатоспроможності.
Зокрема товариство за відсутності штату працівників, здійснювало активну господарську діяльність, а саме загальний розмір оборотів за 2022 рік становить понад 46 мільйонів гривень. Втім фінансова звітність товариства відповідає ознакам припинення господарської діяності.
Встановлені ознаки приховуваного банкрутства (стійкої фінансової неспроможності). Зокрема встановлено, що боржником подані недостовірні відомості про його фінансовий та майновий стан. Не сформований статутний капітал 480000 грн, про що не вказано у фінансовій звітності, не відображені фактичні обороти товариства за 2022 рік, як результат підлягають сумніву нарахування щодо оплати податків та зборів.
За даними фінансової статистичної звітності кредиторська заборгованість на кінець аналізованого періоду становить 211500,00 грн. Кредиторська заборгованість, у відповідності до визнаних судом вимог кредиторів, сформованих на момент порушення справи становить 466 134, 97 грн з урахуванням судового збору, не відповідає даним фінансової звітності боржника.
Розмір активів нижчий розміру його зобов'язань. Підприємство на кінець періоду характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства, які мають місце, коли на початку і наприкінці звітного кварталу присутні ознаки критичної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і наприкінці звітного кварталу менший за їхні нормативні значення - 1,0, коефіцієнт забезпечення власними засобами перевищує нормативний показник 0,1.
Ліквідатор в період з 20.11.2025 по 21.11.2025 зробив інвентаризацію активів банкрута та його зобов'язань. Майнові активи, грошові документи та кошти в банкрута відсутні. Зобов'язання вказані в Реєстрі вимог кредиторі, складають 490 358,97 грн.
З 22-го по 28.12.2025 року ліквідатором проведено Аналіз на предмет можливості субсидіарної відповідальності посадових осіб банкрута ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж», його єдиного учасника, а також можливість солідарної відповідальності посадових осіб банкрута (ідентифікаційний код юридичної особи: 41602047).
Відповідно до Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Боржника 30.12.2021 12:53:48, 1000741070006069658, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зареєстровано заміну кінцевого бенефіціарного власника та керівника на особу ОСОБА_1 .
Як вбачається з фінансової звітності за 2022 рік - фінансову звітність за 2022 рік підписує керівник ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» Романенко Денис Андрійович.
Таким чином саме ОСОБА_1 несе повну відповідальність за всі дії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпрофмонтаж», починаючи з 2022 року.
Рішення Господарського суду Львівської області по справі № 914/136/22 від 27.06.2022, яке набрало законної сили 28.07.2022, позов ініціюючого кредитора фізичної особи ОСОБА_2 (в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3 ) задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпрофмонтаж» в її користь 308000 грн основного боргу, 1442,96 грн 3% річних та 4641,64 грн судового збору.
Як вбачається з Фінансової звітності за 2022 рік (станом на 01.01.2023), яка підписана керівником ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» Романенко Денисом Андрійовичем, заборгованість за товари, роботи, послуги на кінець звітного періоду 2022 року складає 13,4 тис.грн.
Тобто керівник ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» Романенко Денис Андрійович приховує у фінансовій звітності заборгованість перед ОСОБА_4 .
18. Як наслідок, ліквідатор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь боржника 490358,97 грн субсидіарної відповідальності.
19. Правовими підставами зазначено норми абз. 1 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 1166 Цивільного кодексу України.
20. Заявлені судові витрати сладають розмір сплаченого судовго збору.
Позиція відповідача.
21. ОСОБА_1 своєї позиції щодо позову не надав, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про розгляд даної справи. Докази належного повідомлення наявні у матеріалах справи.
Позиція суду.
22. Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
23. Частиною 1 статті 619 ЦК України закріплено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
24. Відповідно до частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями (абзац 2).
25. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци 1, 3 частини 2 статті 61 КУзПБ).
26. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) дійшов наступних висновків.
У справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.
Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному статтею 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.
Визначене нормами частини 2 статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.
Об'єктом правопорушення є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини 2 статті 61 КУзПБ.
Об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.
Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18).
27. Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постановах від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18), що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону відповідного правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях; 3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Наведений перелік обставин, які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, не є вичерпним.
Необхідно зауважити, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи (зокрема такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі N 904/8850/14).
28. Верховний Суд неодноразово (зокрема в постанові від 02.08.2022 у справі № 908/314/18) звертав увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов'язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.
Водночас визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями / бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов'язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення.
Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.
За змістом частини 2 статті 61 КУзПБ вказані умисні дії / бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.
Суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема, частиною 2 статті 61 КУзПБ до яких віднесено: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.
Притягнення до субсидіарної відповідальності винних у доведенні до банкрутства осіб є не лише механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов'язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.
Виходячи зі змісту частини 2 статті 61 КУзПБ суб'єктів субсидіарної відповідальності умовно можна поділити на дві групи:
І група - засновники (учасники, акціонери) та інші особи, які відповідно до закону за своїм юридичним статусом та відповідно до установчих документів мають право безпосередньо давати обов'язкові для виконання боржником (його органів управління) вказівки, приймати рішення, видавати розпорядження чи накази боржнику. У законодавстві України віднесені до цієї групи особи іменуються як: «заінтересовані особи стосовно боржника» (стаття 1 Закону про банкрутство, стаття 1 КУзПБ), «пов'язані особи» (стаття 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», стаття 14.1.159. Податкового кодексу України, стаття 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність»), «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» (стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»);
II група - інші особи, які не мають формалізованих зав'язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах. Такі особи самостійно або спільно з іншими особами визначають волю боржника щодо здійснення або утримання від здійснення певних дій.
Системний аналіз змісту, зокрема, частини 2 статті 61 КУзПБ у взаємозв'язку з іншими нормами законодавства дає підстави для висновку, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням його до банкрутства відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи.
Телеологічний спосіб тлумачення зазначених норм приводить до висновку про те, що таке розуміння поняття третіх осіб як суб'єктів субсидіарної відповідальності відповідає змісту інституту субсидіарної відповідальності осіб винних у доведенні до банкрутства боржника, метою якого є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.
Юридичним механізмом досягнення наведеної мети є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття («вуаль») для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності.
Тож визначаючи суб'єкта відповідальності суду слід враховувати, що кожна дія або бездіяльність, які стали причиною неплатоспроможності боржника, має визначатися окремо так само як і особи, причетні до такої дії (бездіяльності).
Вочевидь, що на особу, яка отримала вигоду з протиправної, в тому числі недобросовісної, поведінки керівника чи засновників боржника поширюються правила субсидіарної відповідальності.
Згідно з цими правилами суб'єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в тому числі принципу добросовісності.
Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 11.01.2024 у справі № 910/6614/20.
29. У постанові від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18 Верховний Суд також зазначив, що притягнення до субсидіарної відповідальності винних у доведенні до банкрутства осіб є не лише механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов'язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.
Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).
Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини, та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або й необережності при покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів свідчить про усвідомлення особою статусу та наслідків та відсутність критеріїв, які б могли впливати на оцінку обставин справи.
Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, які стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. У силу статті 13 Господарського процесуального кодексу України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.
30. Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі № 923/1054/15 виклав правову позицію, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника задля визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості за умови істотного розміру цієї заборгованості в структурі активів боржника, є бездіяльністю, котра не відповідає інтересам цієї юридичної особи та є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута, та не дозволяє ліквідатору здійснити дії з повернення цієї дебіторської заборгованості.
31. Відсутність у осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 916/313/20).
32. Водночас, Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) наголосив, що однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.
33. Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення, зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності, повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд під час розгляду відповідної заяви оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, з точки зору відповідності їх наведеним у критеріям.
До таких доказів належать, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, висновок про наявність або відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, складені відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, тощо. КУзПБ не містить вичерпного переліку доказів, які підтверджують факт доведення боржника до банкрутства та / або спростовують такий факт.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
34. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (із змінами), об'єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Активами підприємства-боржника є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. У зазначених Методичних рекомендаціях доведення до банкрутства визначено як умисне, з корисних мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення уповноваженою особою дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої шкоди державі чи кредитору. Правом ініціювати питання про притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства закон наділяє лише ліквідатора боржника. Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволяє ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб щодо доведення до банкрутства юридичної особи. Отже, встановлення обставин щодо наявності/відсутності ознак доведення підприємства до банкрутства, а також обов'язок доведення вини та наявність протиправної поведінки осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, покладений на ліквідатора.
В силу п. 4 Методичних рекомендацій, доведення до банкрутства - це умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
35. 28.11.2025 виготовлено Звіт за результатами проведення аналізу фінансово- господарського стану та аналізу інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках та наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства. У Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану зроблено наступні узагальнюючі висновки: ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» характеризується ознаками стійкої фінансової неспроможності упродовж усього аналізованого періоду, про що свідчить відхилення показників ліквідності від граничного значення, зупинення платежів, що триває понад три роки, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали, наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому, наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами.
36. За результатами проведеного аналізу фінансово-економічного стану підприємства у період з 01.01.2020 по 31.12.2022 встановлено ознаки доведення до банкрутства, зокрема дії органів управління в період 2022 року, призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності.
37. У грудні 2021року товариство за результатом перевірки органом ДПС сплатило значну заборгованість із ЄСВ, військового збору, та ПДФО. 29.12.2021 змінило засновника і продовжило діяльність.Тому поглиблений аналіз проведено саме за 2022рік.
Аналізуючи фінансову звітність видно чітку тенденцію до припинення господарської діяльності у 2022 році. Втім надані виписки містять кілька аномалій, які виходять за рамки стандартної господарської діяльності.
38. Розмір активів нижчий розміру його зобов'язань. Підприємство на кінець періоду характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства, які мають місце, коли на початку і наприкінці звітного кварталу присутні ознаки критичної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і наприкінці звітного кварталу менший за їхні нормативні значення - 1,0, коефіцієнт забезпечення власними засобами перевищує нормативний показник 0,1.
39. Ліквідатор в період з 20.11.2025 по 21.11.2025 зробив інвентаризацію активів банкрута та його зобов'язань. Майнові активи, грошові документи та кошти в банкрута відсутні. Зобов'язання вказані в Реєстрі вимог кредиторі, складають 490 358,97 грн.
40. З 22-го по 28.12.2025 року ліквідатором проведено Аналіз на предмет можливості субсидіарної відповідальності посадових осіб банкрута ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж», його єдиного учасника, а також можливість солідарної відповідальності посадових осіб банкрута (ідентифікаційний код юридичної особи: 41602047).
41. Відповідно до Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Боржника 30.12.2021 12:53:48, 1000741070006069658, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зареєстровано заміну кінцевого бенефіціарного власника та керівника на особу ОСОБА_1 .
42. Як вбачається з фінансової звітності за 2022 рік - фінансову звітність за 2022 рік підписує керівник ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» Романенко Денис Андрійович.
43. Таким чином саме ОСОБА_1 несе повну відповідальність за всі дії товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпрофмонтаж», починаючи з 2022 року.
44. Рішення Господарського суду Львівської області по справі № 914/136/22 від 27.06.2022, яке набрало законної сили 28.07.2022, позов ініціюючого кредитора фізичної особи ОСОБА_2 (в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3 ) задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпрофмонтаж» в її користь 308000 грн основного боргу, 1442,96 грн 3% річних та 4641,64 грн судового збору.
45. Як вбачається з Фінансової звітності за 2022 рік (станом на 01.01.2023), яка підписана керівником ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» Романенко Денисом Андрійовичем, заборгованість за товари, роботи, послуги на кінець звітного періоду 2022 року складає 13,4 тис.грн.
46. Тобто керівник ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» Романенко Денис Андрійович приховав у фінансовій звітності заборгованість перед ОСОБА_4 .
47. Отож, аналізуючи відповідні умови (елементи) за наявності яких можливе настання субсидіарної відповідальності, суд зазначає таке.
48. Об'єктом правопорушення у цій справі є вимоги кредиторів у загальному розмірі 490358,97 грн (455424,87 грн заборгованості, з яких: 307622,77 грн основний борг, 114026,49 грн інфляційних втрат, 29133,97 грн 3% річних, 4641,64 грн судового збору та 24224,00 грн судовий збір у справі про банкрутство - вимоги ІК ФОП Богуш О. І.) + (10710,10 грн, з яких: 897,00 грн (заборгованість) третя черга, 3757,10 грн (штрафні санкції) шоста черга, 6056,00 грн (судовий збір) перша черга - вимоги ГУ ДПС України).
При цьому, розмір зазначених вимог визначається всією сумою заявлених та визнаних вимог, адже ліквідаційна маса відсутня (відсутнє будь-яке майно чи грошові кошти товариства).
49. Об'єктивна сторона складається з таких дій / бездіяльності керівника боржника як:
- ідеально збалансовані надходження та списання: згідно з випискою, за період з 06.06.2022 по 15.12.2022 загальна сума списань (42669583,00 грн) дорівнює загальній сумі надходжень (42669583,00 грн);
- ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» демонструє активну господарську діяльність у 2022 році, яка включає як внутрішні, так і міжнародні операції. Основні бізнес-процеси компанії включають: Закупівлю сировини та матеріалів (зокрема, тканин) як на внутрішньому ринку, так і за кордоном. Використання логістичних послуг для забезпечення своєї діяльності. Здійснення міжнародних розрахунків, що вимагає регулярної купівлі іноземної валюти через банк. Гривневий рахунок використовується як для отримання виручки від українських контрагентів, так і для покриття основних операційних витрат, включаючи закупівлю сировини та оплату послуг, а також для придбання валюти. Валютний рахунок функціонує як транзитний для здійснення розрахунків з іноземним постачальником, що є ключовим елементом виробничо-збутового ланцюга компанії. Втім відсутність запасів на складах, не підтверджує отримання товарів;
- продовж усього аналізованого періоду показник забезпечення зобов'язань боржника оборотними активами превищує нормативний показник, що свідчить про те, що боржник був спроможним задовільнити вимоги поточних кредиторів лише за рахунок оборотних активів, втім припиняв рух коштів по рахунках по яких стягувались кошти за виконавчими провадженнями на виконанння рішення суду;
- станом на дату порушення справи про банкрутство у підприємства відсутні активи, кошти від реалізації яких можуть бути направлені на задоволення вимог кредиторів. Тому наявні юридичні факти доведення до банкрутства, а саме: недостатності майна, виведення активів та умисних дій, що призвели до фінансової неплатоспроможності;
- товариство за відсутності штату працівників, здійснювало активну господарську діяльність, а саме загальний розмір оборотів за 2022 рік становить понад 46 мільйонів гривень. Втім фінансова звітність товариства відповідає ознакам припинення господарської діяності;
- встановлені ознаки приховуваного банкрутства (стійкої фінансової неспроможності). Зокрема встановлено, що боржником подані недостовірні відомості про його фінансовий та майновий стан. Не сформований статутний капітал 480000 грн, про що не вказано у фінансовій звітності, не відображені фактичні обороти товариства за 2022 рік, як результат підлягають сумніву нарахування щодо оплати податків та зборів;
- за даними фінансової статистичної звітності кредиторська заборгованість на кінець аналізованого періоду становить 211500,00 грн. Кредиторська заборгованість, у відповідності до визнаних судом вимог кредиторів, сформованих на момент порушення справи, не відповідає даним фінансової звітності боржника.
50. Суб'єктом правопорушення як доведено ліквідатором є керівник боржника, який одночасно є і його єдиним засновним з 30.12.2021 - ОСОБА_1 .
51. Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).
52. Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини, та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або й необережності при покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів свідчить про усвідомлення особою статусу та наслідків та відсутність критеріїв, які б могли впливати на оцінку обставин справи.
53. У цьому випадку перш за все необхідно зауважити, що Відповідач - ОСОБА_1 жодних доказів, на спростування позиції ліквідатора до суду не надавав, як і будь-яких пояснень, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про розгляд цієї справи судом. Окрім того, як було вище вказано, за відсутності працівників на товаристві керівник здійснював господарські операції, подавав податкову звітність, відкривав та закривав банківські рахунки, тощо, які мають всі ознаки фіктивних (відсутність залишків товару на складі, неповідомлення про кредиторську заборгованість, зміна рахунків задля унеможливлення примусового стягнення на виконання рішення суду, тощо).
54. Отже, проаналізувавши усі елементи правопорушення, суд зазначає, що доводи ліквідатора є обгрунтованими та підтвердженими належними, допустимими, доступними доказами, і не спростовані у передбаченому законом порядку. Таким чином, заявлені вимоги про стягнення субсидіарної відповідальності з керівника/засновника ТзОВ «Укрбудпрофмотаж» у розмірі 490358,97 грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
55. Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
56. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
57. Так, з?ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, розрахунок боргу є арифметично правильним, а тому даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати.
58. Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
59. Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача на оплату судового збору у розмірі 5325,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позов задовольнити повністю, покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» у зв'язку з доведенням до банкрутства в розмірі 490358,97 грн на єдиного учасника та керівника боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудпрофмонтаж» (79024, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, кв. 88; ідентифікаційний код 41602047) 490358,97 грн субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТзОВ «Укрбудпрофмонтаж» у зв'язку з доведенням до банкрутства.
3. Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ліквідатора Марчука Геннадія Олеговича (79005, м. Львів, вул. М. Скорика, буд. 8 кім. 7; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) 5325,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV ГПК України.
Повне рішення складене 06.04.2026.
Суддя Трускавецький В.П.