ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2026Справа № 910/14719/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення грошових коштів
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - відповідач) про стягнення 17 900,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2025 відкрито провадження у справі № 910/14719/25 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 02.12.2025 до 17 години. Відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала вважається врученою сторонам 02.12.2025.
09.12.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач вказав, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не зменшено суму відшкодування на розмір франшизи (3 200,00 грн), відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 17 900,57 грн є необґрунтованою.
12.12.2025 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду щодо полісу серії ЕР № 218467705.
15.12.2025 від відповідача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 14 700,57 грн, тобто за відрахуванням франшизи в розмірі 3 200,00 грн.
Стосовно вказаної заяви суд вказує таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-11 цього Кодексу.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 вказаної норми якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, право на зменшення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача, яке може бути реалізоване останнім до початку розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд приймає до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, тому суд позовні вимоги розглядає з урахування поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, а саме щодо стягнення з відповідача 14 700,57 грн.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та можливих затримок у доставці поштової кореспонденції, відключень електричної енергії, оголошенням повітряних тривог та інших негативних наслідків) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
08.08.2023 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та ТОВ «БЕЙКЕРІ ФУД ІНДАСТРІ» (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту 674а3к2.
Предметом даного Договору страхування були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Шкода», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Відповідно до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
30.12.2023 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Хюндай», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », допустив зіткнення з транспортним засобом «Шкода», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».
Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/635/24 від 26.02.2024 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та на підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт ARX3998298 від 15.01.2024.
На підставі вище зазначених страхового акту АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 17 900,57 грн на рахунок ТОВ «Автоцентр Київ», що підтверджується 1030064 від 16.01.2024.
При цьому, як вказує позивач, а також що підтверджується відповіддю Моторного (транспортного) страхового бюро України на запит суду та долученими відповідачем до відзиву документами, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності серії ЕР № 218467705 у ПрАТ СК «ЕТАЛОН», за яким ліміт відшкодування за шкоду завдану майну становить 160 000,00 грн, а франшиза - 3 200,00 грн.
Як вказує позивач у позові, останній звертався до відповідача простою кореспонденцією з заявою № 0017936/ІНС.ЛОУ від 07.03.2024, в якій просив перерахувати позивачу страхове відшкодування в розмірі 17 900,57 грн.
Проте, як зазначає позивач, відповідачем не було здійснено страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що умовами полісу серії ЕР № 218467705 встановлено розмір франшизи - 3 200,00 грн, яку не було враховано позивачем при зверненні до суду з даним позовом
У подальшому позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій сторона просить стягнути з відповідача 14 700,57 грн, тобто первіснозаявлену вимогу в сумі 17 900,57 грн зменшено на розмір франшизи - 3 200,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини.
Станом на дату настання ДТП відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулювалися Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону № 1961-IV відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Як визначено п. 12.1 ст. 12 Закону № 1961-IV, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Господарський суд звертає увагу учасників справи, що у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.
Так, згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України, шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність (пункти 73, 74 постанови).
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності особи, яка винна у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
За змістом вказаних норм у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Під час розгляду даної справи суду не надано доказів відшкодування відповідачем позивачу сплаченого останнім страхового відшкодування в розмірі 14 700,57 грн (17 900,57-3200), зважаючи на що суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в заявленому до стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладанню на відповідача в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03067, місто Київ, вул. Гарматна, будинок 8, приміщення 6, код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 14 700,57 грн (чотирнадцять тисяч сімсот грн 57 коп.), судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.04.2026.
Суддя О.Г. Удалова