номер провадження справи 7/188/25
31.03.2026 Справа № 908/2790/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи № 908/2790/25
за позовом: Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458)
до відповідача: Науково - виробниче комерційне Товариства з обмеженою відповідальністю “Диана - 92», (69006, м.Запоріжжя, вул. Соборний, буд. 189, ідентифікаційний код юридичної особи 13632351)
про стягнення 161790,21 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Проценко М.Є., довіреність № 1206/20-26 від 17.12.2025
від відповідача: Скіпенко Д.О., посвідчення ЗП 001263 від 28.04.2017; Шлайфер І.В. - керівник
Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі “Електронний суд» 04.09.2025, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 04.09.2025) Концерну “Міські теплові мережі» про стягнення з Науково - виробниче комерційне Товариства з обмеженою відповідальністю “Диана - 92» (надалі - НВК ТОВ “Диана - 92») 161790,21 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72200051 від 01.11.2021, за період з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Лєскіній І.Є.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72200051 від 01.11.2021, за період з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2024 року, в частині оплати наданої позивачем послуги у строках та об'ємах, визначених договором.
Ухвалою суду від 24.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано Концерну “Міські теплові мережі» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
На виконання ухвали суду від 24.09.2025 Концерном “Міські теплові мережі» 06.10.2025 через систему “Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків. Заява про усунення недоліків подана у встановлений судом строк, недоліки позову усунуті.
Ухвалою суду від 08.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2790/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 04.11.2025 о 09 год. 30 хв.
Відповідач 04.11.2025 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та продовження строку підготовчого провадження.
У судовому засіданні 04.11.2025 брали участь представники обох сторін.
Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення судового засідання. Пояснив суду, що не має можливості ознайомитися з матеріалами справи в електронній формі через технічні несправності з доступом до електронного кабінету. У зв'язку з цим просив суд надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи безпосередньо у приміщенні суду.
Представник позивача не заперечив проти відкладення справи.
Ухвалою від 04.11.2025 суд відклав розгляд справи на 18.11.2025 о 10 год. 00хв.
За вказівкою НЕК “Укренерго» ПАТ “Запоріжжяобленерго» введено погодинні графіки відключення електричної енергії, які розміщені на офіційному сайті останнього (https://www.zoe.com.ua/).
Судове засідання, призначене на 18.11.2025 о 10 год. 00 хв., не відбулось, оскільки у призначений час приміщення суду було відключено від електропостачання з огляду на застосування зазначених графіків відключення, про що складено відповідний акт, долучений до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 18.11.2025 судове засідання перенесено на 04.12.2025 о 12 год. 15 хв.
До господарського суду 03.12.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про його вступ у справу та про продовження строку підготовчого провадження.
У судовому засіданні 04.12.2025 брали участь представник позивача та відповідача.
Представник відповідача заявив усне клопотання про перехід до загального позовного провадження. Повідомив, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги та потребує додаткового часу для підготовки відзиву.
Представник позивача не заперечив щодо заявленого клопотання.
Ухвалою суду від 04.12.2025 суд перейшов до розгляду справи № 908/2790/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання призначено на 29.12.2025 о/об 10 год. 30 хв.
До господарського суду 29.12.2025 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження для надання відзиву (зареєстровано в канцелярії суду за вх. 26133/08-08/25 від 29.12.2025).
У судовому засіданні 29.12.2025 брали участь представники обох сторін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання, посилаючись на необхідність додаткового часу для підготовки документів, які будуть додані до відзиву.
Представник позивача не заперечив.
Ухвалою суду від 29.12.2025 відкладено підготовче засідання на 20.01.2026 о/об 10 год. 30 хв.
Відповідач 20.01.2026 подав до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами. У відзиві відповідач не погоджується із пред'явленою до стягнення сумою заборгованості.
Також відповідач 20.01.2026 подав до суду клопотання про долучення документів, а саме адвокатського запиту до Запорізької міської ради №3 від 02.01.2026 з додатками та адвокатського запиту до ПАТ «Запоріжгаз» №4 від 02.01.2026 з додатками.
У зв'язку з перебуванням судді Лєскіної І.Є. на лікарняному виникла необхідність перенести судове засідання на іншу дату, про що сторони повідомлені телефонограмами, які долучені до матеріалів справи та повідомленням суду про призначення судового засідання на 27.01. 2026 о 12 год 00 хв.,
До того ж, дане повідомлення було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
Позивачем через систему «Електронний суд» 27.01.2026 подано клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання додаткових документів.
У судове засідання, призначене на 27.01.2026 об 12 год. 00 хв., представники сторін не з'явились.
Із урахуванням неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 27.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 11.02.2026 о/об 11 год. 30 хв.
Від відповідача до канцелярії Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії відомостей Запорізької міської ради та ПАТ «Запоріжгаз», що надані на адвокатські запити (вх. № 2734/08-08/26 від 04.02.2026).
У системі «Електронний суд» 09.02.2026 позивачем сформовано додаткові пояснення у справі, до яких долучено копію акту обстеження системи теплопостачання, а також детальні пояснення щодо розрахунку заборгованості, пред'явленої до стягнення.
У підготовчому засіданні 11.02.2026 брали участь представники сторін. Представник відповідача підтримав подане клопотання про долучення доказів та усно заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для надання доказів.
Клопотання судом задоволено, докази долучено до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 11.02.2026 з'ясовано у представників сторін, чи про всі обставини повідомлено суд, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представники сторін повідомили суд, що ними повідомлено про всі обставини, всі докази надані, не заперечили проти призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою від 11.02.2026 суд закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначив на 04.03.2026 о 12 год. 30 хв.
У судовому засіданні 04.03.2026 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву до 24.03.2026 о 09год. 30хв.
У судовому засіданні 24.03.2026 брали участь представники сторін.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач погодився із обов'язком щодо сплати комунальних послуг, проте не погодився із сумою заборгованості, зазначив, що на час розгляду справ не має змоги перевірити правильність її обрахування.
У судовому засіданні 24.03.2026 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву до 31.03.2026 о 09год. 30хв
У судовому засіданні 31.03.2026 брали участь представники сторін.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
Суд закінчив з'ясування обставин справи, дослідження доказами, провів судові дебати та проголосив у судовому засіданні 31.03.2026 вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій позивача, відповідача.
Позивач - Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою заява про стягнення з Науково - виробничого комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю “Диана - 92» (надалі - НВК ТОВ “Диана - 92») 161790,21 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72200051 від 01.11.2021, за період з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72200051 від 01.11.2021 в частині оплати наданої позивачем послуги у строках та об'ємах, визначених договором.
Позов заявлено на підставі положень ст.ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг».
Відповідач погодився із обов'язком щодо сплати комунальних послуг, проте не погодився із обсягом отриманої теплової енергії та сумою заборгованості.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Концерн «Міські теплові мережі» (надалі - Позивач) діє на підставі статуту, який знаходиться у загальному доступі на офіційному веб-сайті Концерну «МТМ» у мережі Інтернет.
Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.
Правовідносини між Позивачем та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України (чинним на час їх виникнення), Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Науково - виробниче комерційне Товариства з обмеженою відповідальністю «Диана - 92» використовує нежитлове приміщення 11, площею 522,3 кв.м, за адресою: проспект Соборний, буд. 189, приміщення 11 у м. Запоріжжя, що підтверджується актом приймання-передачі майна №12 від 31.12.2024, складеного на підставі Протоколу загальних зборів учасників НВК ТОВ «Диана-92» від 25.12.2014.
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон) до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
На виконання вимог Закону 02 жовтня 2021 року позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Указані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Відповідно до зазначеного вище станом на 01 листопада 2021 року типовий індивідуальний договір № 72200051 про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - договір) Науково - виробничому комерційному Товариству з обмеженою відповідальністю «Диана - 92» (надалі - Відповідач) з 01 листопада 2021 року є укладеним (вказаний договір приєднання розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ», роздруківка публічного договору про надання послуги з постачання теплової енергії наявна в матеріалах справи).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Житловий будинок по проспекту Соборному, 189 у м. Запоріжжя оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії Pollu Stat EX, заводський №74160087, про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.
Нежитлове приміщення відповідача знаходиться у будинку за адресою: пр. Соборний, 189, має сумісну із будівлею систему опалення та являється приміщенням з індивідуальним опаленням.
Пунктом 5 договору зазначено, що виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (надалі Методика).
Згідно пункту 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 38 договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
На виконання пункту 5 договору позивач надавав послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період: 01 листопада 2021 року - 31 липня 2024 року на загальну суму 161790,21грн, що підтверджується також розрахунком суми грошової заборгованості, інформацією щодо нарахувань як по будинку в цілому, так і по приміщенню відповідача.
Позивачем були сформовані та надані відповідачу рахунки на оплату спожитої послуги (наявні у матеріалах справи). Факт отримання рахунків за спірний період підтверджений відповідачем..
Ураховуючи те, що відповідач не виконав свої обов'язки згідно договору по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, у відповідачем виникла грошова заборгованість у розмірі 161790,21 грн.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 2, 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст.ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 вказаного Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Таким чином аналіз наведених вище понять дозволяє дійти висновку про те, що споживачем теплової енергії у розумінні цього Закону може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі/користувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
Як установлено судом, об'єкти споживання відповідача нежитлове приміщення 11, за адресою проспект Соборний, 189 у м. Запоріжжя розташовано у багатоповерховому будинку, а тому відповідач є споживачем комунальних послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з частинами 1, 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають зокрема у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Ураховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір № 72200051 про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: м.Запоріжжя, проспект Соборний, 189 приміщення 11 між Концерном «Міські теплові мережі» та НВК ТОВ «Диана-92» є укладеним з 01.11.2021. Договір розміщено в загальному доступі на сайті Концерну «МТМ».
Відповідно до ч. ч. 3, 6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019.
Житловий будинок по проспект Соборний , 189 у м. Запоріжжя оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії Pollu Stat EX, заводський 74160087, про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.
Доказів на підтвердження відключення нежитлового № 11 по проспекту Соборному, 189 у м.Запоріжжі від мережі опалення відповідачем не надано, відтак вказані приміщення є опалювальними.
Пунктом 4 Типового індивідуального договору встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Окрім цього, за змістом п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги.
Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Відповідні рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального періоду 2021-20234 років у м. Запоріжжя розміщені в загальному доступі в мережі «Інтернет» на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі. Копії рішень наявні у матеріалах справи.
Отже, відповідач отримував послугу з постачання теплової енергії, яка надавалась позивачем, протягом листопада 2021 року - липня 2024 року в нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 189.
Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Пунктом 24 Правил № 830 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика).
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
У разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики. За рішенням співвласників будівлі/будинку визначення обсягу спожитої послуги у такому приміщенні може здійснюватися лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким воно оснащене, та не враховуватись при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку і не приймати участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку (пункт 8 розділу І Методики).
Відповідного рішення співвласників будинку відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та (у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення розраховується за формулою 3, наведеною у п. 2 розділу ІІ Методики.
Пунктом 12 розділу IV Методики передбачено: обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/ нежитлових приміщень.
Відповідно до п. 8 розділу IV Методики у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку:
для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;
для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;
для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %;
для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
У житловому будинку за адресою: пр. Соборний, 189 у м. Запоріжжя обсяги теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб визначаються як частка 25% від загальних обсягів споживання теплової енергії в розрахунковому періоді.
За приписами п.5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу визначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://teploseti.zp.ua.
Тарифи Концерну «Міські теплові мережі» на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії затверджені відповідними рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради та оприлюднені на офіційному веб-порталі Запорізької міської ради та Концерну «Міські теплові мережі».
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 Типового індивідуального договору).
За умовами п. 34 Типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
На підтвердження вартості наданих послуг позивачем додані до позову копії рахунків за надані послуги за договором № 72200051 по приміщенню, що належить відповідачу на праві користування, за спірний період з листопада 2021 року по липень 2024 року, які містять посилання на договір, загальну площу будівлі, опалювальну площу відповідача, показники вузла комерційного обліку, тип приладу, що у своїй сукупності дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії відповідачем та її вартість. За неопалювальний період позивачем здійснено нарахування абонентської плати та плати за послуги з постачання теплової енергії (умовно-постійна частина). Рахунки були сформовані та виставлені споживачу в електронній формі, що підтверджено також і відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Сторонами не оспорюється факт використання нежитлового приміщення 11 за адресою: проспекту Соборному, 189 у м. Запоріжжя, разом із цим відповідач зазначає про неможливість перевірити заявлену до стягнення суму, відтак, не погоджується з її розміром. Разом з тим, контрозрахунку відповідачем не надано.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем визначених законом послуг з теплопостачання на об'єкт нерухомості, що використовує відповідач за період з 01.11.2021 по 31.07.2024 на загальну суму 161790,21 грн.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 161790,21 грн за надані послуги з теплопостачання у період з 01.11.2021 по 31.07.2024, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо решти пояснень та доводів учасників справи суд зауважує таке.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд із цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача шляхом стягнення з останнього на користь позивача 2422,40 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Науково - виробничого комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю “Диана - 92» (69006, м.Запоріжжя, вул. Соборний, буд. 189, ідентифікаційний код юридичної особи 13632351) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за період з 01.11.2021 по 31.07.2024 у розмірі 161790 (сто шістдесят одна тисяча сімсот дев'яноста) гривень 21 копійка на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у Філії АТ “Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458.
Стягнути з Науково - виробничого комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю “Диана - 92» (69006, м.Запоріжжя, вул. Соборний, буд. 189, ідентифікаційний код юридичної особи 13632351) на користь Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32121458) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ: 32121458.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 10.04.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна